3.3. Якість трудового життя
Якість трудового життя (ЯТЖ) – це інтегральне поняття, яке всебічне характеризує рівень та ступінь добробуту, соціального та духовного розвитку людини через її діяльність в організації.
ЯТЖ людей держави (району, міста) визначається сукупним впливом комплексу факторів: економічних, політичних, соціальних, демографічних, екологічних, географічних, моральних.
ЯТЖ виступає основним показником оцінки соціально-трудових відносин.
Участь людини в трудової діяльності характеризується його потребами та можливостями щодо їх задоволення, які обумовлені компонентами людського потенціалу (здоров’ям, моральністю, творчими здібностями, освітою. професіоналізмом).
Людина в ринковій економіці виступає:
1) як споживач економічних благ, що створюється в процесі праці;
2) як власник здібностей, знань та навичок, які необхідні підприємствам (суб’єктам господарювання).
Концепція ЯТЖ ґрунтується на створенні умов, які забезпечують оптимальне використання трудового потенціалу людини.
Підвищення ЯТЖ передбачає покращення соціально-економічного змісту праці, розвитку характеристик трудового потенціалу, які дозволяють роботодавцям найбільш повно використовувати інтелектуальні, творчі, організаторські, моральні здібності людини. Відповідна ЯТЖ повинна створити умови для того, щоб надати можливості для прояву творчих здібностей працівника, коли визначальним мотивом постає не лише заробітна плата, а й засоленість трудовими досягненнями в результаті самореалізації та самовияву.
ЯТЖ визначається конкретними елементами:
Ø робота повинна бути цікавою, тобто характеризуватися високим рівнем організації, змістовності праці та включати творчі елементи;
Ø робітники повинні отримувати справедливу винагороду за працю та визнання своєї праці;
Ø робота повинна здійснюватися в умовах безпеки для здоров’я;
Ø нагляд з боку керівництва повинен бути мінімальним, але обов’язково здійснюватися при необхідності;
Ø забезпечення можливості для використання робітниками соціально-побутової інфраструктури підприємства;
Ø участь робітників в прийнятті управлінських рішень, які зачипають їх інтереси;
Ø забезпечення робітникові гарантій праці (правова захищеність), можливості для професіонального зростання і розвитку дружних взаємин із колегами.
Оцінку ЯТЖ можна розглядати з позицій робітника, підприємця і суспільства в цілому (табл.3.1). ЯТЖ не можливо визначити за допомогою лише одного показника. ЯТЖ вимірюється визначеним комплексом економічних і соціальних показників, які відображають умови життя робітників та їх добробуту.
Табл.3.1. - Показники рівня якості трудового життя
| Рівні оцінки | ||
| З позицій робітника | З позицій підприємця | З позицій суспільства |
| – Задоволеність працею – Наявність (відсутність) стресових ситуацій на виробництві – Можливості для особистого просування – Умови праці – Можливість для професійного зростання та самовираження – Психологічний клімат – Змістовність праці | –Ефективність праці –Професійна адаптація –Плинність кадрів –Відчуження праці –Трудова дисципліна –Ототожнення цілей робітника з цілями підприємства –Відсутність випадків виробничих суперечок, конфліктів, страйків | – Якість та рівень життя (вартість споживчого кошика) – Рівень якості робочої сили – Вартість системи соціального захисту робітників та членів їх сімей – Споживацька поведінка – Соціальна адаптація – Відчуження від суспільства – Показники задоволеністю життя
|
Головні принципи, які закладаються в основу при розробці методів підвищення ЯТЖ:
Ø праця повинна бути творчої та свідомою;
Ø праця повинна передбачати безперервне підвищення кваліфікації та рівня освіти робітника;
Ø працівник повинен приймати участь в прийнятті виробничих рішень;
Ø праця повинна передбачати взаємодопомогу між членами колективу;
Ø повинен бути гармонійний зв’язок між трудовою діяльністю та соціальним середовищем;
Ø робітник повинен бути впевненим у майбутньому, не відчуваючи заходи звільнення, бачити перспективу кар’єрного зростання;
Ø умови праці повинні бути безпечними для здоров’я.