4.2.10. Угода про текстиль і одяг
Угода про текстиль і одяг має на меті поширення режиму ГАТТ на сферу, в якій раніше широко застосовувалися двосторонні та багатосторонні обмеження. За станом на 1 січня 1995 р. існувало дев'ять десятків угод між країнами-експортерами і країнами-імпор-терами у межах так званої багатотканинної домовленості (Multi-Fibre Arrangement— MFA). Наприкінці 1994 р. MFA було скасовано. На той час її учасниками були 39 держав, серед них — 8 держав-імпор-терів і 31 держава-експортер. Цією угодою заохочувалось укладення двосторонніх угод щодо обмеження експорту текстилю і одягу. За станом на кінець 1994 р. також існувало три десятки угод і односторонніх заходів поза рамками MFA.
Угодою про текстиль і одяг встановлено, що до 1 січня 2005 р. обмеження на імпорт текстилю мають бути пофазово скасовані. У виняткових випадках у майбутньому застосування обмежень можливе лише на підставі Угоди про охоронні заходи. У такому разі обмеження мають поширюватися на всі джерела імпорту, а не на окремі країни, що мало місце при застосуванні механізму MFA.
В Угоді про текстиль і одяг виокремлено чотири фази поширення правил ГАТТ на текстиль і одяг.
Протягом зазначеного 10-річного періоду могли застосовуватися перехідні охоронні заходи щодо товарів, не охоплених ГАТТ, якщо обсяги імпорту завдавали серйозної шкоди національній промисловості та між імпортом і матеріальною шкодою існував причинно-наслідковий зв'язок.
Такі обмеження могли накладатися лише після проведення консультацій і досягнення угоди з країнами-експортерами про обсяги імпорту. У разі відсутності такої угоди застосування обмежень можливе на основі рішення Органу з моніторингу текстилю (Textiles Monitoring Body — TMB). Для країн-імпортерів рішення ТМВ обов'язкові.