Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

5.2. Технічний аспект рішення «продукт–продукт» за обмежених ресурсів

Припускаємо, що підприємство вирішило одне поле відвести під ріпак замість зернових культур. Таке рішення зумовлене підвищенням ціни на насіння цієї культури. Через  причини, що склалися, підприємство може придбати мінеральних добрив лише в кількості, достатній для внесення їх на одному полі (100 га), — по 300 кг на 1 га. Чи доцільно ці добрива розподілити на два поля — під ячмінь і під ріпак? Чи можлива така комбінація внесення добрив під вказані культури, за якої за технічними показниками можна знайти таку, що забезпечить найбільшу господарську вигоду? Щоб дати відповідь на ці запитання, підприємство має скористатися експериментальними даними про очікувану врожайність ріпаку та ячменю залежно від дози внесених добрив для грунтових умов, подібних до умов даного кооперативу (табл. 5.6).

Із табл. 5.6 видно, що при внесенні, скажімо, 27 кг добрив, можна додатково отримати 400 кг ріпаку. Оскільки в розпорядженні підприємства залишається ще 273 кг добрив, то при їх внесенні під ячмінь додатково ще можна одержати 2472 кг зерна. Якщо ж під ріпак використати 220 кг добрив, то під ячмінь їх залишиться 80 кг, а приріст урожаю цих культур відповідно становитиме 1100 і 1382 кг. Як бачимо, збільшення обсягу виробництва ріпаку досягається за рахунок зменшення виробництва ячменю. Оскільки кількість ресурсу (добрив), яку можна використати, обмежена 300 кг, то зрозуміло, що виділення більшої кількості добрив під ріпак збільшує його виробництво і зменшує вихід іншої продукції — ячменю.

Таблиця 5.6

ПРИРІСТ УРОЖАЮ РІПАКУ І ЯЧМЕНЮ
ВІД ВНЕСЕННЯ РІЗНОЇ КІЛЬКОСТІ ДОБРИВ, КГ/ГА

Номер
варіанта

Доза добрив
під ріпак, кг

Приріст врожаю
ріпака, кг/га

Доза внесених добрив під ячмінь, кг/га

Приріст врожаю
ячменю, кг/га

1

0

0

300

2598

2

6

100

294

2590

3

12

200

288

2567

4

19

300

281

2528

5

27

400

273

2472

6

47

500

253

2398

7

69

600

231

2304

8

93

700

207

2189

9

119

800

181

2047

10

147

900

153

1873

11

176

1000

124

1658

12

220

1100

80

1382

13

253

1200

47

1061

14

300

1300

0

0

Для того щоб полегшити аналіз, побудуємо на основі даних табл. 5.6 криву виробничих можливостей (рис. 5.3). Характер цієї кривої дає підстави для висновку, що коли у попередньому прикладі з виробництвом сіна і зерна зв’язок між ними був компліментарним, доповнюючим та конкуруючим, то в даному випадку він, схоже, лише конкуруючий.

Рис. 5.3. Крива виробничих можливостей
при використанні 300 кг добрив

Оскільки обсяг виробництва ячменю скорочується зі зростанням обсягу виробництва ріпаку, то всі величини граничної норми трансформації мають бути додатніми. Для того щоб переконатися в цьому, розрахуємо ГНТ для кожного варіанта внесення добрив під ці культури (табл. 5.7).

Таблиця 5.7

МОЖЛИВІ ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА ТА ВЕЛИЧИНИ
ГРАНИЧНОЇ НОРМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ
ПРИ ВИКОРИСТАННІ 300 кг ДОБРИВ

Номер
варіанта

Приріст урожаю ріпаку, кг

Приріст урожаю ячменю, кг

D ріпаку, кг

D ячменю, кг

ГНТ

1

0

2598

2

100

2590

100

– 8

0,080

3

200

2567

100

– 23

0,230

4

300

2528

100

– 39

0,390

5

400

2472

100

– 56

0,560

6

500

2398

100

– 74

0,740

7

600

2304

100

– 94

0,940

8

700

2189

100

– 115

1,150

9

800

2047

100

– 142

1,420

10

900

1873

100

– 174

1,740

11

1000

1658

100

– 215

2,150

12

1100

1382

100

– 276

2,760

13

1200

995

100

– 387

3,870

14

1300

0

100

– 995

9,950

 

Як і очікувалося, всі величини граничної норми трансформації при збільшенні виробництва ріпаку і зменшенні виробництва ячменю додатні. Це свідчить, що дані виробництва при обмеженій кількості добрив є конкуруючими. Таким чином, з технічної точки зору немає підстав віддавати перевагу тій чи іншій комбінації внесення добрив. У конкурентній зоні всі вони є технічно прийнятними. Визначені технічні показники про збільшення виробництва одного виду продукції і зменшення іншого та величини граничної норми трансформації є важливими для подальшої оцінки комбінацій і вибору серед них найкращої. Такий вибір здійснюється в процесі економічного обгрунтування рішення «продукт—продукт».

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+