5.7.1. Суть контролю в менеджменті
5.7.1. Суть контролю в менеджменті
Контроль у менеджменті — це процес забезпечення досягнення організацією поставлених цілей шляхом виявлення відхилень
у виконанні планів і внесення відповідних корективів у дії або плани. Можна виокремити три основні причини необхідності контролю.
Невизначеність майбутнього та неідеальні плани, які потріб-
но коригувати в процесі їх виконання. Плани мають виконуватися лише на 100 %, а не на 99 чи 101 %. Тому контроль необхідний саме для коригування планів з метою їх повного виконання. Якщо план не виконується на 100 %, то це може означати або його неякість, або відсутність контролю за його виконанням. У зв’язку з тим що розробити ідеальний план практично неможливо, єдиним шляхом його повного виконання є контроль.
Запобігання кризовим ситуаціям через своєчасне втручання у процес виконання планів.
Підтримка і розвиток успіху, що виявився у процесі виконання плану.
Існує також три основні процедури контролю:
встановлення стандартів (планових показників, нормативів тощо);
вимірювання виконання плану чи завдання (масштаб вимірювання, порівняння стандарту і фактичних показників);
коригування плану або завдання (невтручання в процес виконання плану чи завдання, усунення причин відхилень, зміна стандартів).
Як бачимо, центральне місце в системі контролю посідають стандарти або плани, завдання чи цілі, заради досягнення яких і впроваджується власне контроль. Ці стандарти можуть мати різну форму — фізичні або натуральні стандарти (обсяг продукції, робіт, послуг,
відпрацьований час, частка ринку тощо), цінові стандарти, стандарти капіталу, доходів, програмні стандарти, цілі, стратегічні плани і т. ін.
Під час виконання плану виникають відхилення між реальними показниками та запланованими в бюджетах. Нова інформація й зміни в зовнішньому середовищі зумовлюють потребу, а інколи навіть нагальну необхідність внесення в плани корективів. Реакцією менеджменту на динамічність процесів у сільськогосподарському виробництві є зіставлення планових показників з обліковими даними, аналіз виявлених відхилень, розробка і проведення заходів для забезпечення бажаних результатів. Цей процес, тобто вимірювання виконання плану, порівняння досягнутих показників із запланованими нормативами (стандартами), коригування діяльності з метою досягнення очікуваних результатів, — мета менеджменту витрат на стадії виробництва.
У ринкових умовах господарювання виникає потреба вдосконалення контролю за виконанням прийнятих рішень і оцінки на-
слідків діяльності загалом по сільськогосподарських підприємствах та в їхніх структурних підрозділах — центрах відповідальності. Контроль — це обов’язкова функція менеджменту, яка є заключною стадією управлінського процесу й відіграє роль проміжної ланки між керівною і керованою системами. Його суть полягає у вимірюванні та аналізі здійснення операцій, пов’язаних з реалізацією планів і програм, виявленні відхилень та аналізі причин, використанні одержаної інформації для координації діяльності внутрігосподарських суб’єктів, коригування виробничого процесу у зв’язку з виявленими відхиленнями від планових показників. На відміну від обліку, який надає переважно кількісну інформацію, контроль забезпечує управлінський апарат також цінною, якісною інформацією. Створення та впровадження системи контролю є необхідним чинником забезпечення цілісності й завершеності інформаційної системи менеджменту на підприємстві.