7.4. Небанківські види кредитування

До основних небанківських видів кредиту відноситься комерційний, який в балансі показується як кредиторська заборгованість. Комерційний кредит — це кредитні відносини між суб'єктами господарювання. Він надається в таких формах:

·        вексельний;

·        аванс покупця;

·        консигнація;

·        по відкритому рахунку (як правило між постійними партнерами при багатократних поставках).

Комерційний кредит надається тільки в товарній формі. Середня вартість такого кредиту завжди нижча за середню вартість банківського кредиту. Плата за комерційний кредит включається в ціну товару.

Державний кредит — це економічні відносини, що виникають між підприємством і державою внаслідок придбання першим державних цінних паперів (підприємство стає кредитором держави) або внаслідок отримання бюджетних і позабюджетних кредитів (держава стає кредитором підприємства). Державне кредитування підприємств може здійснюватися для забезпечення післяприватизаційної фінансової підтримки. Такі підприємства кредитуються Фондом державного майна України. Фінансування здійснюється на умовах забезпечення повернення, платності і цільового характеру використання коштів.

Умови отримання кредиту підприємством за рахунок коштів Державного позабюджетного фонду приватизації:

·        у статутному фонді приватизованого підприємства державна частка не перевищує 25%;

·        загальний обсяг кредиту не перевищує 33% загального обсягу надходження коштів від продажу майна відповідного підприємства (незалежно від його вартості);

·        приватизовані підприємства не належать до об'єктів комунальної власності;

·        продаж підприємства не був здійснений за приватизаційні цінні папери.

Розмір плати за кредит встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку України.

Лізинговий кредит — це кредит в товарній формі, об'єктом якого є активна або пасивна частина основних засобів (крім землі і природних об'єктів).

Переваги лізингоодержувача від використання лізингу:

·        лізинг дає змогу на 100% фінансувати придбання основних фондів на відміну від банківського кредиту, де фінансовими ресурсами забезпечується тільки 60 – 70% їхньої вартості;

·        підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж позику на його придбання, оскільки лізингове майно виступає як застава і право власності на нього належить лізингодавцю;

·        лізинг дає підприємству більше можливостей для маневрування під час виплати лізингових платежів;

·        зменшується ризик морального старіння обладнання, оскільки орендне обладнання можна швидко змінити на більш сучасне без здійснення додаткового фінансування;

·        лізингове майно не зараховується на баланс підприємства, що підвищує ліквідність суб'єкту господарювання та його можливість отримати банківський кредит;

·        лізингові платежі включаються до складу валових витрат, що зменшує оподаткування прибутку підприємства;

·        зменшується ризик виробництва нової продукції, оскільки за недостатнього попиту на неї підприємство може передати об'єкт лізингу назад лізингодавцю;

·        досягається ефект фінансового стимулювання, оскільки щорічні фінансові вигоди перевищують розмір відсотків за банківський кредит.

Недоліки лізингу:

·        вартість лізингу для лізингоодержувача вища, ніж вартість звичайної позики на суму лізингової маржі; лізигоодержувач в результаті інфляції може програти на підвищенні залишкової вартості обладнання;

·        складання лізингової угоди потребує тривалого часу та складнішої організації, ніж складання угоди на звичайну банківську позику;

·        лізингодавець бере на себе ризик можливого морального старіння основних фондів та неповного і несвоєчасного отримання лізингових платежів.

Механізм реалізації лізингової угоди.

1.     Клієнт замовляє обладнання у лізингодавця.

2.     Останній здійснює аналіз замовлення.

3.     Лізингодавець обговорює умови поставки з постачальником обладнання.

4.     Лізингодавець приймає рішення щодо участі в угоді.

5.     Лізингодавець і лізингоодержувач укладають угоду.

6.     Лізингоодержувач укладає з банком угоду на отримання кредиту для виплати авансу та сплати митних зборів.

7.     Лізингодавець укладає кредитну угоду для придбання обладнання.

8.     Лізингодавець купує обладнання.

9.     Постачальник передає обладнання лізингодавцю, а останній надає обладнання лізингоодержувачу.

10. Укладання приймально-передавального акту між лізингодавцем і лізингоодержувачем.

11. Страхування майна на користь лізингодавця за рахунок лізингоодержувача.

12. Сплата лізингових платежів лізингоодержувачем.

13. Погашення кредитів лізингодавцем і лізингоодержувачем.

При умові значного статутного фонду і повної його оплати підприємство може залучити кредитні ресурси через емісію власних облігацій. Але така форма кредитування зустрічається дуже рідко.