Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

8. 5. Універсалізація банківської справи

8.5. Універсалізація банківської справи

 

У визначенні транснаціональних банків існує посилання на універсальність їхньої діяльності. У всьому світі сьогодні спостерігається глобальна тенденція до універсалізації великих банків. Сутність універсалізації банківської справи полягає у розширенні кола джерел мобілізації банківського капіталу і сфери його застосування. Відбувається структурне зближення різних видів бан­ківських і фінансових установ, на основі якого виникають універсальні кредитно-фінансові комплекси, що займаються трастовими операціями, інвестиційною діяльністю, лізингом, факторингом, різноманітного роду консультаціями та іншими операціями. Одночасно, якщо проаналізувати діяльність транснаціона­льних банків, можна помітити, що глобальна тенденція до універсалізації у цілому успішно поєднується зі спеціалізацією відділень і дочірніх банків на окремих видах операцій та послуг.

Процес універсалізації банківської діяльності — наслідок вичерпання екстенсивних напрямів її розвитку. Головними клієнтами ТНБ були і залишаються промислові корпорації, які потребують значної кількості послуг. Універсальний характер сучас­них банківських інституцій сприяє тому, що ділові контакти між банківськими і промисловими корпораціями неминуче переростають у відносини контролю перших над другими і рідко навпаки. Підтвердженням процесу універсалізації діяльності банків є, зокрема, такі дані. Банки Франції надають близько 150 видів банківських кредитів, у тому числі 32 для обслуговування поточної діяльності підприємства, 73 — для інвестицій, 37 — для приватних осіб. Прискорення процесу універсалізації банків пов’язане також зі зростанням добробуту населення як країни базування, так і країни, котра приймає. Населення має кошти, щоб платити за банківські послуги і розуміє переваги у користуванні послугами банку.

Особлива риса універсальної банківської системи полягає в індивідуальних відносинах з приватними особами, фірмами та інституційними клієнтами. Універсальний банк має обслуговувати приватних осіб на різних стадіях фінансового життя: накопичення, базові послуги, ведення рахунків, виплати заборгованості, вклади та депозити для національних і міжнародних послуг, консультації стосовно оподаткування, пенсійні вклади, куди входять страхування і регулювання прав успадкування. Для юридичних осіб існує цілий цикл послуг: розміщення, консультування, венчурний капітал, кореспондентські відносини, коротко- та довгострокове фінансування, ринок капіталу, інвестиції, продаж фірм, злиття, регулювання прав успадкування.

Відомий банківський діяч швейцарського і міжнародного масштабу Дьоріг Ханс-Ульріх характеризує «сфокусований» універсальний банк як тип банку майбутнього у всьому світі й визначає його 12 можливостей і переваг, до яких відносять:

постійність, стабільність і передбачуваність;

традиції й досвід матричного менеджменту;

значний капітал, високий рейтинг, добра репутація;

сильні позиції на внутрішньому ринку;

переваги масштабу;

капілярний розподіл з широкою базою клієнтів;

різноманітні комбінації продуктів у єдиній організації з власною «мережею»;

інтегровані пакети рішення «з одних рук»;

фінансове обслуговування, адекватне життєвим фазам;

багато комерційних й інвестиційних банків, а також брокерів «ідуть в оборону»;

універсальний банк як марка;

привабливість для регулювання.

Таким чином, переваги універсальної банківської системи полягають у наданні клієнту найширшого спектра послуг, серед яких є низькорентабельні операції; у більшій надійності вкладів, тому що банки розподіляють їх підприємницький ризик на кілька комерційних підрозділів; у вищій продуктивності банківської системи.

Є й недоліки універсальної банківської системи. Зокрема, у ній можливі конфліктні ситуації (наприклад, при консультуванні щодо вкладів клієнтів); можливі застереження влади у представників універсальних банків через велику кількість мандатів з правом голосу спостережних нарад, що можливо при депонуванні акцій.

Однак стабільність, наприклад, німецької банківської системи, де найбільші банки країни універсальні за своєю діяльністю, свід­чить на користь універсалізації. У Великобританії, як показує аналіз, за останній час модель універсального банку стала домінуючою, а в США грані між універсальними і спеціалізованими банками дедалі більше стираються. В Японії розвиток банківської справи також відбувається в напрямі універсалізації.