Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

8.3. Прояви недобросовісної конкуренції. Поняття і захист комерційної таємниці

8.3. Прояви недобросовісної конкуренції. Поняття і захист комерційної таємниці

Особливим видом порушення конкурентного законодавства є недобросовісна конкуренція До неї відносять будь-які дії в конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. недобросовісною конкуренцією визнаються такі дії:

неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки (використання без дозволу вповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарю­вання (підприємця), який має пріоритет на їх використання);

неправомірне використання товару іншого виробника (введення в господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника способом змін чи зняття позначень виробника без дозволу вповноваженої на те особи);

копіювання зовнішнього вигляду виробу (відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб’єкта господарювання (підприємця) і введення його в господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарювання (підприємця));

порівняльна реклама (реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого суб’єкта господарювання (підприємця));

дискредитація суб’єкта господарювання (підприємця) (поширення в будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних з особою чи діяльністю суб’єкта господарювання (підприємця), які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання (підприємця));

купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом (купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу або контрагенту);

схиляння до бойкоту суб’єкта господарювання (підприємця) (спонукання конкурентом іншої особи безпосередньо або через посередника до відмови від установлення договірних зв’язків із цим суб’єктом господарювання (підприємцем));

схиляння постачальника до дискримінації покупця (замовника) (спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника) безпосередньо або через посередника до надання постачальником конкуренту покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником) без достатніх на те підстав);

схиляння суб’єкта господарювання (підприємця) до розірвання договору з конкурентом (вчинене з корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб спонукання господарюючого суб’єк­та (підприємця) — учасника договору до невиконання або виконання неналежним чином договірних зобов’язань перед цим конкурентом способом надання або пропонування суб’єкту господарювання (підприємцю) — учаснику договору безпосередньо або через посередника матеріальної винагороди, компенсації чи інших переваг);

підкуп працівника постачальника або працівника покупця (замовника) (надання або пропонування йому конкурентом постачальника безпосередньо або через посередника матеріальних цінностей, майнових чи немайнових благ за неналежне виконання або невиконання працівником покупця (замовника) службових обов’язків, що випливають з укладеного договору або пов’язані з укладенням між постачальником і покупцем договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конкурентом постачальника певних переваг перед постачальником);

досягнення неправомірних переваг у конкуренції (отримання таких відносно іншого суб’єкта господарювання (підприємця) способом порушення чинного законодавства, яке підтверд­жено рішенням державного органу, наділеного відповідною ком­петенцією).

Особливим проявом недобросовісної конкуренції є неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.

Відповідно до ст. 505 ЦК комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Згідно з ч. 2 ст. 162 ГК строк правової охорони комерційної таємниці обмежується часом дії сукупності зазначених раніше умов.

Особа, яка протиправно використовує комерційну інформацію, що належить суб’єкту господарювання, зобов’язана відшкодувати завдані йому такими діями збитки відповідно до закону. Особа, яка самостійно і добросовісно одержала інформацію, що є комерційною таємницею, має право використовувати цю інформацію на свій розсуд.

Під розголошенням комерційної таємниці розуміється ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до чинного законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені в установленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб’єкту господарювання (підприємцю).

Під схилянням до розголошення комерційної таємниці розуміється спонукання особи, якій були довірені в установленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обо­в’язків відомості, що відповідно до законодавства України станов­лять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб’єкту господарювання (підприємцю).

Неправомірним використанням комерційної таємниці є впро­вадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таєм­ницю.

Слід зазначити, що суб’єктом такої форми недобросовісної конкуренції, як розголошення комерційної таємниці, є особа, якій відомості, що становлять комерційну таємницю, були довірені в установленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків[1].

Захистом від недобросовісної конкуренції вважається врегульована законом діяльність держави, її органів і посадових осіб, які контролюють процес конкуренції, учасників конкуренції, спрямованої на встановлення елементів спірних матеріально-правових відносин, що виникли внаслідок порушення конкуренції, правил та інших чесних звичаїв у підприємницькій діяльності, припинення недобросовісних дій та притягнення винних осіб до відповідальності[2].

Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладання Антимонопольним комітетом України штрафів, передбачених Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (їх розмір може становити до трьох відсотків виручки від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф, або до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Крім того, до порушників може бути застосоване вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого суб’єкта господарювання (підприємця) або рішення про спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей.

Збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України.

До того ж у ст. 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення містяться ознаки правопорушень, пов’язаних з недобросовісною конкуренцією, за вчинення яких можуть бути притягнуті вповноважені посадові особи, у тому числі суб’єктів господарювання.

У ст. 231, 232 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, а також розголошення комерційної таємниці.

Потрібно зазначити, що розвиток законодавства, насамперед пов’язаного з правовим регулюванням прав промислової власності (торгові марки, зазначення походження товарів і т. і.), призводить до того, що обсяг порушень законодавства про недобросовісну конкуренцію постійно змінюється. Наприклад, це стосується введення в правове поле України поняття «загальновживаний знак для товарів та послуг», а також захист товарних знаків під час використання їх у мережі Інтернет як доменних імен[3]. Потреба зважати на змінюваність законодавства підкреслюється багатьма авторами[4].



[1] Коваль В. Розголошення, схилення до розголошення, неправомірне збирання та використання комерційної таємниці як форми недобросовісної конкуренції // Підприєм­ництво, господарство та право. — 2002. — № 8. — С. 24.

[2] Безух О. Захист від недобросовісної конкуренції як інститут конкурентного права // Підприємництво, господарство та право. — 2001. — № 7. — С. 34—35.

[3] Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності» від 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). — 2003. — № 35. — Ст. 271.

[4] Див.: Кузьмина С. Проблемы применения законодательства о конкуренции // Підприємництво, господарство та право. — 1999. — № 9. — С. 6—8.