9. 5. Проблеми правового регулювання в Інтернеті

Інтернет піддається правовому регулюванню, але або воно недостатнє, або несвоєчасне, або не зовсім коректне.

Розвиток мережі Інтернет в найближчому майбутньому перетворить мережу на стандартний канал соціальних ко­мунікацій, по якому здійснюватиметься переважне число роздрібних торгових операцій, переказ грошових коштів, ви­конуватимуться всі функції зв'язку і віщатимуть засоби ма­сової інформації. Виникнуть нові соціальні групи, нова ідео­логія, сформується новий психологічний образ жителя пла­нети XXI століття. Тим самим, природа можливостей, що відкрилися, дозволить успішно дублювати класичні соціальні зв'язки матеріального світу, прив'язаного до гео­графії планети і, в деяких випадках, замінювати їх.

Інтернет як показник прогресу вже зараз робить захоплю­ючим і зручним життя особливого соціального шару — вірту­ального суспільства. Мільйони людей вже не бачать себе інакше, як користувачами мережі Інтернет і правомірно вва­жають себе частиною унікального соціально-інформаційного середовища.

Вказаний канал соціальних комунікацій зараз можна ви­користовувати і як благо для розвитку, і як засіб для здійснення антисоціальних дій. За відсутності норм, що регулюють дії користувачів, організацій і держав в мережі Інтернет, виникає і зміцнюється в свідомості подвійний стандарт: закони мають дотримуватися, але тільки не в ме­режі. Причини даної небезпечної тенденції багатогранні і їх можна умовно розділити на технічні, соціально-психо­логічні і правові3.

До перших можна віднести вплив природи інформації на електронних носіях (електронні дані в нашому матеріально­му світі виглядають надзвичайно мінливими і нестабільни­ми), колосальні масиви даних і «текучість» інформації в ме­режі Інтернет, а також незахищеність протоколів обміну інформацією.

Соціально-психологічними причинами процесу станов­лення подвійного стандарту є відсутність розуміння місця і ролі мережі Інтернет в людському суспільстві і ефемерний статус автономності особи, що дає можливість насолоджува­тися анонімністю і уявною могутністю.

До правових причин належать відома недостатність пра­вового регулювання, а також концептуальна складність за­безпечення доказів в мережі.