9.4. Планування заробітної плати

Відповідно до законів України „Про державне підприємство” і „Про оплату праці” встановлено використання нормативного методу планування заробітної плати.

Фонд заробітної плати структурного підрозділу і підприємства в цілому підрозділяється на:

Годинний фонд зарплати - оплату за вироблену продукцію чи обсяг робіт, за фактично відпрацьований час (людино-годин) робітниками-погодинниками, а також за виконання спеціальних функцій у робочий час. Він включає: оплату за відпрацьований час по тарифних ставках і відрядних розцінках, премії по відрядно і почасово-преміальних системах, доплати за роботу в нічний час, доплати за керівництво бригадою і навчання учнів.

Денний фонд заробітної плати - це оплата за відповідно відпрацьований час у людино-днях. У його склад, крім фонду годинної зарплати, входять доплати підліткам за скорочений робітник день і оплата перерв у роботі  матерів, що годують, оплата тимчасового сумісництва, за сполучення професій.

Місячний (річний) фонд заробітної плати - це весь фонд заробітної плати, нарахований робітником підприємств. Він включає: фонд денної зарплати; оплату відпусток; оплату часу, витраченого на виконання держобов’язків; виплати вихідних допомога, заробітної плати працівникам, відрядженим на інші  чи підприємства на навчання; оплату за вислугу років і ін.

Планування фонду заробітної плати по категоріях працюючих на основі використання диференційованих та укрупнених методів розрахунку.

Диференційований метод розрахунку являє собою розрахунок фонду зарплати по елементах його структури по кожній категорії працюючих при внутрішньозаводському плануванні. Він точний і дає достовірні результати про необхідний фонд зарплати. Він починається з визначення прямої (основний) заробітної плати, потім визначають фонд годинний, денний і місячний (річний) зарплати.

Вихідними даними для розрахунку фонду зарплати робітників є: обсяг виробничої програми, відрядні розцінки, планова чисельність робітників по спеціальностях і кваліфікації; фонд робочого часу в плановому періоді, що діють тарифні ставки оплати праці і місячні оклади, застосовувані системи оплати праці.

Фонд зарплати робітників-відрядників визначається множенням штучної відрядної розцінки на обсяг завдання по випуску продукції (обсяг робіт).

Фонд зарплати робітників-відрядників може визначатися і па основі планової нормативної трудомісткості виробничої програми. Спочатку визначається планова трудомісткість для окремих видів робіт і розрядів, а потім вона збільшується на відповідну тарифну ставку.

При розрахунку планового фонду зарплати робітників-погодинників виходять з чисельності і кількості годин (днів), підлягаючих відпрацьовуванню по відповідним тарифних ставках.

Фонд прямої заробітної плати робітників обчислюється як сума фонду заробітної плати за відрядними розцінками робітників-відрядників і тарифного фонду зарплати погодинників.

Для визначення годинного фонду зарплати здійснюється розрахунок розміру премій і різних доплат.

Сума премій розраховується виходячи з діючих на підприємстві преміальних положень по кожній групі робітників, на підставі планованих показників роботи і розміру премії, встановленого в % до заробітної плати.

Для визначення фонду денної зарплати робітників потрібно до фонду годинної заробітної плати додати доплати, що входять у денний фонд зарплати

Місячний (річний) фонд заробітної плати робітників складається з денного фонду, фонду оплати чергових і додаткових відпусток і інших доплат у плановому періоді.

Планування фонду заробітної плати керівників, фахівців і службовців здійснюється на основі даних про чисельність і посадові оклади згідно зі штатним розписом з урахуванням невиходів через хворобу, а також установлених надбавок і доплат.

Фонд заробітної плати непромислової групи розраховується виходячи з затверджених штатних розкладів, посадових окладів, тарифних ставок такими ж методами, як і фонд зарплати аналогічних груп промислового персоналу.

Розрахунок фонду зарплати необлікового складу здійснюється по окремих статтях із вказівкою їхнього цільового призначення.

Середня заробітна плата розраховується на основі планової чисельності визначених категорій працюючих і планових фондів їхньої заробітної плати (оплати праці).

Середньочасова заробітна плата робітників обчислюється як відношення планового годинного фонду заробітної плати до числа запланованих людино-годин роботи.

Середньоденна зарплата робітників розраховується розподілом планового денного фонду зарплати на число запланованих людино-днів роботи.

Середньомісячна (середньорічна) зарплата визначається розподілом планового місячних (річного) фонду зарплати на середньомісячне число робітників у плановому періоді.

Показники середньорічний, середньоденний і середньочасової зарплати працівників у плановому періоді зіставляються з аналогічними показниками базисного періоду, таким чином, виявляється відсоток зростання зарплати в плановому періоді в порівнянні з базисним. При плануванні середньої зарплати по підприємству в цілому в неї включаються усі виплати з фонду матеріального заохочення, передбачені кошторисом його витрати, за винятком засобів, що направляються для надання матеріальної допомоги. Середня зарплата може визначатися двома способами:

1)    розподілом планового фонду зарплати (з врахуванням виплат з фонду матеріального заохочення) на планову чисельність працівників;

2)    розрахунково-аналітичним методом, з врахуванням впливу окремих факторів. При цьому через наступні основні фактори: підвищення мінімальної заробітної плати; зміна складності праці (середнього рівня кваліфікації); зміна співвідношення чисельності робітників по системах оплати; зміна питомої ваги окремих категорій працівників у ВПП; зміна умов праці; скорочення втрат робочого часу; ріст продуктивності праці.

Правильне співвідношення темпів зростання продуктивності праці і заробітної плати досягається:

Ø за рахунок максимального використання всіх резервів зростання продуктивності праці і зменшення на цій основі трудовитрат;

Ø шляхом планування зниження витрат зарплати на виробництво одиниці продукції.

В умовах конкуренції міняються роль і місце трудових показників у плануванні, висуваються нові показники. Для ринку не має особливого значення, який склався в організації фонд заробітної  плати чи якою була середня зарплата, важливий інший показник: скільки було витрачено праці на виробництво одиниці виробів. Причому порівнювати його прийдеться з величиною, досягнутої конкурентами.

При планування праці приоритетними визначаються не чисельність персоналу, не фонд заробітної плати і не середня заробітна плата і т. ін., а величина витрат на персонал у співвідношенні з одиницею виробу.

Підприємствам надане право самостійно вибирати метод визначення фонду заробітної плати працівників і його розподіл по структурних підрозділах. Підприємства повинні мати власні фонди заробітної плати і прагнути ефективно їх використовувати, домагаючись економії витрат.

Політика і практика оплати праці безпосередньо торкаються життєвих і конкурентних здібності підприємства, оскільки обумовлюють залучення, утримання і мотивування персоналу.