Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.3. Об'єктивні умови розвитку міжнародного туризму в Чернівецькій області

Чернівецька область розташована в західній частині держави поміж передкарпаттям і східної частини Українських Карпат. На заході вона межує з Івано-Франківською, на півночі - з Тернопільською і Хмельницькою, на сході - з Вінницькою областями, на південному сході - з Молдовою, на півдні - частина державного кордону з Румунією.

Територія Чернівецької області, яка займає 8,1 тис. квадратних кілометрів, відрізняється великою різноманітністю природничих умов. Вона ділиться на три частини - рівнинну (поміж річками Дністер і Прут), передгірську та гірську. Прут-Дністровське міжріччя - найбільш рівнинна частина області з хвильовою поверхнею прорізана річними долинами. Середня висота 230 м. В центральній частині міжріччя лежить Хотинська височина (до 515 м.). В західній частині міжріччя розвинуті карстові форми рельєфу. На півдні від Прута розташоване горбисте передгір'я. В середній його полосі виділяється Чернівецька височина (до 537 м. Цецино). Гірська частина розташована в основному в проміжках Покутсько-Буковинських Карпат. Найбільша висота на Півдні - хребти Яровиця (до 1565 м.), Максимець, Томнатик, Чорний Діл, Жупани та ін.

Населення області складає 937,8 тис. чоловік з кількістю 115,8 чол. на 1 кв. км. Більша частина населення проживає в сільській місцевості.

На рівень розвитку, структуру народного господарства, рівень життя населення значно впливають особливості географічного положення області, її історичного розвитку і природно-кліматична своєрідність: близькість до державного кордону, порівняно недовге перебування в складі бувшого СРСР, багатонаціональний склад населення, переважність гірско-рівнинного рельєфу, наявність мінеральних джерел та інше.

Важливою особливістю розміщення виробничих та інфраструктурних об'єктів є їх переважна зосередженість в обласному центрі - м. Чернівці (до 4/5 виробничого потенціалу області).

Клімат Чернівецької області помірноконтинентальний. Середня температура січня - 5,5, в горах - 6, липня на рівнині - від + 17,5 до 19,5, в горах від + 13,5 до 15.

Річна кількість опадів на рівнині - 500-600 мм, в передгір'ї - 700-800 мм, в горах - 800-1200 мм.

В області - 79 річок довжиною більше 10 км. Головні річки: Дністер, Прут з Черемошем і Сірет (басейн Дунаю).

Чернівецька область - рекреаційний регіон багатопрофільного літнього і зимового, гірсько-спортивного і масового оздоровчого відпочинку і бальнеологічного лікування. Область має сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний і курортний потенціал, який багато в чому визначає профіль і привабливість для зарубіжних туристів, рекреаційно-туристичних зон. Тут на обмеженій території поєднуються живописні гірські ландшафти та лісові масиви передгір'я, багаточисельні річки і джерела лікувальних мінеральних вод, пам'ятки культури, історії, фольклору та природи. Ліси та гірські полонини багаті мисливською фауною, грибами та ягодами. Все це створює необхідні передумови для розвитку високоефективних рекреаційно-туристичних зон світового рівня.

Кліматичні умови сприяють розвитку рекреаційних занять на протязі 9-10 місяців на рік. Аналіз еквівалентно-ефективних температур свідчить, що з квітня по жовтень на території області встановлюється зона "комфорту", що дозволяє використовувати на курортах клімотерапію. На території області є велика кількість джерел мінеральних вод, які ще мало освоєні.

З розвіданих більш як 60 родовищ лікувальних вод, ДКЗ затверджені запаси тільки по одному - Брусницькому, маючому сірководневі та содові гідрокарбонатно-холодно-натрієві води. Затверджені запаси цього родовища дозволяють організувати курортний комплекс від 2 тисяч місць (перша черга) до 10 тисяч місць (друга черга).

В області необхідно провести детальне гідрогенеологічне обстеження найбільш перспективних родовищ мінеральних вод, що не мають затверджених запасів, вивчення лікувальних властивостей цих вод і передусім, водопроявлень в селах Виженка і Черешенка - Вижницького, Щербинці - Новоселицького, Дихтинець і Селятин - Путильського районів.

Перспективними для рекреаційного використання в регіоні є запаси лікувальних грязей з високими лікувальними властивостями біля сіл Брусниця - Кіцманського, Черешенка - Вижницького та Костинці - Сторожинецького районів. Не дивлячись на високу освоєність території, ландшафтні ресурси області досить значні і складають 606 тис. га. По співвідношенню ресурсів і потенційних потреб в рекреаційних територіях, а також їх взаємного розміщення Чернівецька область відноситься до областей із значним надлишком ресурсів при їх відносно рівномірному розподілі. Це створює сприятливі умови по їх використанню в цілях організації міжнародного туризму.

На території області може бути виділено 7 зон курортно-рекреаційного призначення загальною площею 38,7 тис. га. Рекреаційні ліса складають 28 тис. га.

Річки області, крім ріки Прут, не дивлячись на їх багаточисельність із-за їх природнього характеру (висока швидкість течії, незначна глибина та інш.) в основному малосприятливі для масового відпочинку, що створює можливість організації індивідуальних валютних туристичних маршрутів.

Згідно матеріалам "Концепції" в Чернівецькій області площа території, придатної для організації туризму і відпочинку становить 299,0 тис. га., а питома вага території, яка використовується для відпочинку в теперішній час - тільки 19,6%.

Таким чином, область має достатньо високий природно-рекреаційний потенціал для створення високоефективних рекреаційно-туристичних зон; є всі необхідні умови для їх розвитку, а також для розширення вже існуючої мережі курортно-рекреаційних, лікувально-оздоровчих та туристичних закладів.

На початку 1995 року щільність курортно-рекреаційного фонду в Чернівецькій області становила 0,8 місця на 1 квадратний кілометр (по Україні - 1,1 місця на 1 квадратний кілометр). На території області розміщується 37 установ лікування, масового відпочинку та туризму, які здійснюють курортно-рекреаційне обслуговування як місцевих мешканців адміністративних регіонів, так і приїжджих. Загальна місткість курортно-рекреаційного фонду становить 6,49 тисяч місць, з яких 2,11 тис. місць функціонують цілорічно. Характеристика курортно-рекреаційного фонду наведена в таб. 1.3.1.

 

Таблиця 1.3.1

Характеристика курортно-рекреаційного фонду Чернівецької області на 1.01.1995

 

 

 

Ліжковий фонд

 

Питома вага

 

Найменування курортно-рекреаційних закладів

Чисельність закладів (одиниць)

Всього (тис. місць)

В т.ч. цілорічних (тис. місць)

Кількість відпочивавших (тис. чол.)

Ліжкового фонду %

Чисельність відпочивавших, %

Забезпеченість кількістю місць на 1000 га. менканців

Санаторії та пансіонати з лікуванням

5

0,64

0,84

6,08

12,9

2,4

0,8

Санаторії-профілакторії

8

0,60

0,60

8,49

9,2

3,3

0,6

Будинки відпочинку

1

0,26

0,07

3,95

4,0

1,5

0,3

Бази відпочинку

5

0,63

-

2,45

9,7

1,0

0,6

Туристичні залади

7

1,52

0,60

229,0

23,4

89,6

1,5

Табори відпочинку

11

2,64

-

5,69

40,8

2,2

2,6

Разом

37

6,49

2,41

255,66

100,0

100,0

6,5

 

Розміщуються рекреаційні заклади по всіх регіонах області не досить рівномірно. Так, зовсім немає ніяких оздоровчих закладів та закладів відпочинку в Герцаївському, Кельменецькому та Путильському районах, хоча природні ресурси для розвитку рекреаційного господарства там є. Так, наприклад, в гірському Путильському районі з різними кліматичними умовами - від помірного клімату на півночі до холодного у південній частині - є висхідні джерела хлоридних натрієвих вод, хлоридної кальцієво-натрієвої води малої мінералізації, слабко-мінералізованої хлоридно-гідрокарбонатної натрієвої з домішками органічних сполук, маломінералізованої гідрокарбонатної магнієво-кальцієвої з органічними сполуками, сірководневої гідрокарбонатної натрієво-кальцевої та інш. Ці види використовуються місцевим населенням.

Немає також ще лікувального застосування хлоридно-натрієвої води типу "Миргородська", яка виявлена в селі Ожеві Сокирянського району. Більшість мінеральних вод до цього часу не знайшло належного застосування. Тут потенційні можливості для розвитку санаторної справи в значній мірі не використані.

Коротко охарактеризуємо існуючий курортно-рекреаційний фонд Чернівецької області.

Санаторії та пансіонати з лікуванням. На сьогоднішній час на теріторії Чернівецької області функціонує п'ять санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, ліжковий фонд яких складає 835 ліжок. В них було оздоровлено 6087 хворих. Три з вказаних сананторіїв розміщуються в Сторожинецькому районі. Вони мають різну лікувальну спеціалізацію: гастроендереологічну (для дітей), туберкульозну (для дорослих), серцево-судинну, а також є профіль лікування опорно-рухового апарату (для дорослих) та нервової системи. Крім того, в Новоселицькому районі розташований санаторій для дітей кардіологічного профілю, а в Чернівцях (теж дитячий) функціонує облтубсанаторій. З всього ліжкового фонду всіх санаторіїв близько половини ліжок існує для лікування туберкульозу легень.

Не дивлячись на наявність лікувальних ресурсів, в області немає санаторіїв, які б спеціалізувались на лікуванні урологічних, гінекологічних, дерматологічних захворювань. Немає також санаторіїв для лікування органів травлення та обміну речовин, органів дихання нетуберкульозного характеру для дорослих. Виходячи з потреб населення у курортному лікуванні, першочерговим в освоєнні повинно бути Брусницьке родовище мінеральних вод, запаси якого затверджені. На його базі можливо влаштувати санітарно-курортне лікування органів кровообігу, опорно-рухового апарату, нервової системи, дерматологічних і гінекологічних захворювань, а також захворювань органів травлення. За даними Львівського інституту регіональних досліджень НАН України, на базі Брусницького родовища можливе будівництво санаторіїв для дорослих, а також "матері та дитини" всього на 2,5 тис. ліжок.

Доцільно провести гідрогеологічні дослідження по визначенню запасів мінеральних вод в Щербинцях, Віженці, Черешенці та затвердити їх Державною Комісією Запасів.

Як вважають фахівці згаданого інституту в Щербинцях можливе будівництво підліткового санаторію на 500 ліжок на лікування системи кровообігу, нервової системи, опорно-рухового апарату та дерматологічних захворювань; в Черешенці - санаторію на 500 місць для лікування органів травлення, опорно-рухового апарату, гінекологічних та дерматологічних захворювань; у Віженці - санаторію на 500 ліжок для лікування органів травлення та обміну речовин, а також урологічних захворювань.

Повне народногосподарське значення має розлив лікувальних вод, який збільшує можливості використання їх з метою лікування. На сьогоднішній день в Чернівецькій області ведеться розлив таких вод як "Кельменецька", "Зеленчанська", "Брусницька" та "Ожевська".

Санаторії-профілакторії. Ня відміну від інших санаторно-курортних закладів санаторії-профілакторії призначені для додаткового лікування та оздоровлення працюючих без відриву від трудової діяльності у вільний від роботи час на протязі 24 днів. Їх організація сприяє значному зниженню захворювань.

На даний час в Чернівецькій області за даними обласного статистичного управління функціонують 8 таких закладів різних промислових підприємств та організацій на 600 місць. За рік в них відпочиває і лікується 8,5 тис. чоловік.

Санаторії-профілакторії - це невеликі лікувально-оздоровчі заклади, в яких в середньому налічується 75 ліжок. Число заїздів в рік від 10 до 14,5. Із 8 існуючих санаторіїв-профілакторіїв 5 розміщуються в м. Чернівці, а інші розташовані в м.м. Сторожинець, Глибока та в с. Стрілецький Кут Кіцманського району. Слід відмітити, що чисельність фактично-оздоровлених в цих рекреаційних закладах в цілому складає 94,6% відносно нормативу.

Будинки відпочинку. На сьогоднішній день в області функціонує 1 будинок відпочинку під назвою "Зелені пагорби", який розміщується у Вижницькому районі. Його ліжковий фонд налічує у місяць максимального розгортання 250 ліжок, з яких 68 цілорічних. Головною причиною слабкого розвитку будинків відпочинку є деяка невідповідність цього типу закладів новим тенденціям у змінах самої структури рекреації, а також в соціально-економічному житті нашого суспільства. Доцільно було б розвивати спеціалізовані будинки відпочинку для молоді, людей похилого віку, а головне сімейних. Це дало б можливість в більшій мірі забезпечити нормативну потребу ліжковим фондом.

Бази відпочинку. Бази відпочинку, а їх всього 5, розміщуються в Заставнівському районі - 3, в Новоселицькому - 1, в Сторожинецькому - 1. Їх загальний ліжковий фонд складає 625 ліжок, а кількість відпочиваючих - 2450 чол. в рік.

На базах відпочинку йде обслуговування як зі строком перебування три і більше днів, так і 1-2 дні. Вони призначені для щорічного та щонедільного короткочасного відпочинку. Це найбільш масова та динамічна форма відпочинку. Її активне формування відмічається особливо за останнє десятиліття, що пояснюється не тільки популярністю сімейного відпочинку, але й потребою в розвитку короткотермінового відпочинку. Але, поки що, рівень обслуговування працюючих на, базах відпочинку характеризується досить низькими показниками, що пояснюється як недостатньою матеріально-технічною базою, так і низькою кваліфікацією кадрів. Крім того спорудження баз ведеться окремими підприємствами кустарними засобами, що призводить до створення дрібних закладів відпочинку, що не відповідає сучасним вимогам рекреаційного будівництва. В 1995 році ліжковий фонд баз відпочинку забезпечив нормативну потребу всього лише на 9,3%

Табори відпочинку. Значно відстають у своєму розвитку і дитячо-оздоровчі заклади - табори відпочинку школярів. При нормі 26,5 ліжок на 1000 мешканців населення в області цей показник складає 2,6 ліжка, що становить забезпеченість нормативної потреби тільки на 9,8 %. Справа в тому, що чисельність для заміських таборів відпочинку школярів за останні роки значно скоротилася. Якщо в 1980 році в області їх функціонувало 37, то зараз залишилось тільки 11 з ліжковим фондом 2635 ліжок.

Заміські табори відпочинку школярів - це виховально-оздоровчі заклади для дітей 7-14 років, які розміщуються частково у власних приміщеннях, а деяких з них - у арендованих. В обслуговуванні дітей у таборах відпочинку зайнято 578 робітників.

Характерною особливістю закладів відпочинку Чернівецької області є низький рівень обертаємості одного ліжка, що пов'язано із сезонним характером їх функціонування.

Туристичні заклади. На території області організацією і управління туристичною діяльністю займається обласне підприємство "Чернівцітурист". В його відомстві туркомплекс "Турист" до складу якого входить готель "Турист" та бюро подорожей і екскурсій; три турбази - "Черемош", "Чернівці", "Буковина"; один притулок та два бюро подорожей та екскурсій (у м. Хотині та Новодністровську).

Загальна мережа всіх туристичних закладів становить 1522 місця, в тому числі цілорічних 599 місць (39%). Співвідношення цілорічних і сезонних місць в області складає приблизно 4 до 6.

Треба відмітити, що таке співвідношення не відповідає науково-обгрунтованим нормативам. Згідно розробкам НДПІ містобудівництва воно для цього регіону повинно бути 8 до 2.

На рівень рентабельності туристичних закладів в значній мірі впливає сезонність їх роботи. Там, де більше функціонує цілорічна мережа, рентабельність вища. Так наприклад, якщо 90 місць буде функціонувати цілий рік, то рентабельність може досягнути 20-25%. Що стосується туристичних баз, то зараз можна відмітити, що цей показник значно нижчий і в середньому становить 6-7%.

Одним з найважливіших показників, які характеризують діяльність туристичних закладів в цілому, є обсяг наданих послуг, від яких залежить стаття додаткового прибутку.

При характеристиці роботи туристичних баз слід відмітити, що по деяких маршрутах не виконуються плани по обслуговуванню туристів, зокрема на високогірських, і також на міських. Причиною такого становища є недостатня реклама Буковинських туристичних маршрутів, недостатнє вивчення попиту на ці маршрути, а також низька комфортність деяких туристичних баз. Так на сезонній турбазі "Буковина" домінують трьох і чотирьох місцеві номери, відсутні сучасні спортивні площадки.

Останнім часом з'явилась тенденція розміщувати туристів у орендованих приміщеннях інших відомств або у приватному секторі. Але орендовані приміщення не можуть замінити спеціалізованих, комфортних туристичних закладів, де створюються всі можливі умови для найефективнішого відпочинку та оздоровлення населення.

Важливими умовами подальшого розвитку екскурсійного обслуговування є оцінка туристичних об'єктів та визначення їх пріоритетності в залежності від їх пізнавальної цінності. Це дасть можливість туристичним закладам ефективніше розподіляти екскурсійні потоки на території області.

Резюмуючи викладене, необхідно відмітити, що Чернівецька область має достатньо великий природно-рекреаційний потенціал і всі необхідні умови для розширення існуючої мережі курортно-рекреаційних, лікувально-оздоровчих та туристичних закладів, а також для створення високоефективних рекреаційних туристичних зон міжнародного класу.

З точки зору індустрії вітчизняного та міжнародного туризму та оздоровлення населення Чернівецька область має наступні наявні переваги:

• невелика площа території, яка дає можливість влаштовувати туристичні поїздки в межах 1-2 доби з урахуванням виїзду в сусідні області;

• добрий автомобільний та залізничний зв'зок з країнами Східної Європи, а також відносно добрий стан дорожньої мережі, яка зв'язує головні пункти туристичного притягування в області та за її межами;

• велика кількість пам'ятників архітектури, природних пам'ятників в області та найближчому її оточенні;

• активна еміграція населення області за кордон в період після встановлення радянської влади, що обумовлює широкі родинні зв'язки;

• велика кількість місць культового паломництва як в Чернівецькій, так і поруч розташованих Хмельницькій і Тернопільській областях.

Для обгрунтування прийняття рішень по розвитку міжнародного туризму та курортно-рекреаційної індустрії на довгостроковий період необхідно зробити комплексну оцінку території Чернівецької області. Комплексна оцінка повинна виявити обгрунтовані передумови та обмеження у часі та просторі різних видів діяльності, встановити внутрішньодержавні та внутрішньообласні відмінності у цих передумовах та обмеження і оптимальний режим використання окремихіериторій, визначити шляхи найбільш ефективного використання природних та економічних ресурсів, охорони та поліпшення навколишнього середовища та інш.

На основі комплексної оцінки території регіонів створюється база для кількісного визначення як соціальних, економічних та екологічних витрат, так і регіональних ресурсів, які не можуть бути зміненими шляхом міжрегіонального перерозподілу готової продукції. Необхідно провести оцінку всього, охопленого природного і соціально-економічного простору, в результаті чого профіль і масштаб майбутнього розвитку, а також необхідно провести оцінку відмінностей в природних і економічних характеристиках окремих частин вивчаємої території, в результаті чого виявляються відносно однорідні по сполученню характеристик території або якщо визначається напрямок функціонального зонування території регіону. У методологічному підношенні комплексна оцінка території регіону повинна враховувати наступні групи факторів:

• природні умови і ресурси (рельєф, грунти, ресурси, сільськогосподарські угіддя, корисні копалини, ліси та інше);

• сучасний стан економічного розвитку (житловий фонд, система культурно-побутового обслуговування, інженерні і транспортні інфраструктури, рівень благоустрою та інші);

• соціальні умови розміщення (населення, місць праці, місць короткочасного відпочинку);

• екологічні умови (рівень забрудненості повітряного басейну, водних обріїв, забруднення грунтів, наявність електромагнітних хвиль, шум, радіаційне забруднення);

• архітектурно-естетичні умови (наявність заповідників, пам'яток архітектури і містобудування, археології, історії, природи, культури).

В сучасний період спостерігається надзвичайно характерне соціальне явище: з одного боку територія (міст, районів, областей, регіонів) являє собою ресурс досить цінний і необхідний для різноманітних видів людської діяльності, відносне та абсолютне скорочення якого прийняло виняткові масштаби, а з другого боку - поточне, нераціональне, а іноді і безгосподарське її використання і експлуатація.

В Україні за останні 10 років для розвитку міст, промисловості, інфраструктури і т.ін., щорічно відводиться в середньому 45-50 тис.га сільськогосподарських угідь. До 2000 року, відповідно "Зведеної схеми районного планування України" (Дніпроміст, Київ, 1987 р.) для розвитку міст, селищ, промисловості і транспорту очікується відвести додатково 1,2 млн. га сільськугідь.

Шкода від нераціонального використання землі, відведеної під будівництво та інші цілі складає мільярди крб. (ціни 1984 року), а для України ця цифра складає 10 млрд. крб. щорічно.

Найбільш характерними несприятливими джерелами впливу на умови соціально-економічного розвитку територій є: нераціональне використання як селищних територій, так і промислово-складських та рекреаційних, неефективність інженерної інфраструктури та системи транспорту, шкідливі викиди, екологічне розташування природного середовища як наслідок екстенсивного використання територій при видобутку корисних копалин), організаційний і адміністративний розрив між планувальним процесом і установами, що приймають рішення, використання планіровочних методів, які неприйнятні для вирішення господарських проблем, відсутність обгрунтованоно методичного підходу до реалізації наукових і проектних пропозицій; відсутність системи інформації, що дозволяла б швидко реагувати на виникаючі проблеми, складність здійснення контролю над планованим землекористуванням.

Території регіонів виконують дві основні функції: є загальним просторовим базисом будь-якої діяльності, "основою, місцем розташування, територіальною операційною базою" і є головним засобом виробництва, де "земля сама діє у якості знаряддя виробництва".

У цій якості земля (територія регіонів) являє собою цінність, особливий вид природного багатства.

З землею пов'язані наступні види народногосподарської діяльності:

• виробництво сировини для промисловості;

• виробництво продуктів харчування;

• територіальний розвиток населення;

• розвиток рекреаційно-туристичної індустрії;

• розвиток інженерної та транспортної інфраструктури.

Особливу роль комплексна оцінка відіграє для територій

регіонів, які межують з країнами "близького та далекого" зарубіжжя. В цьому випадку необхідно враховувати не тільки розвиток народногосподарського комплексу регіону, узгодженого з розвитком своєї країни, але й його (народногосподарського комплексу) розвиток у зв'язку із структурою народногосподарського комплексу суміжних країн, можливістю сумісної експлуатації (для добробуту цих регіонів) природних ресурсів прикордонних територій, додержання екологічного балансу.

Таким чином, територія та ії якість як зовнішня передумова трудового процесу, багато в чому визначається результатом використання земельного фонду, що дає усі підстави розцінювати останній як вираз попитової цінності землі або ії економічної цінності.

В ситуації, що склалася, важливою умовою раціонального народногосподарського, соціального і планувального розвитку регіонів (його земель) є розробка перспективної планованої організації території регіонів та їх функціональне зонування, яке невідривно пов'язане з розміщенням продуктивних сил на їх території, їх економічним і природним потенціалом. У зв'язку з цим планувальну організацію території регіонів слід розглядати не тільки як завдання економічної та технічної координації за допомогою перспективних територіальних планів, але й як систему ідей і уявлень, творчий задум, суму понять про визначений раціональний народногосподарський комплекс відношення суспільства (людини) до простору (життєвого середовища людини), або як нову інформаційну технологію.

У загальних рисах послідовність робіт з комплексної оцінки і функціонально-планувальної організації території регіону повинна бути наступна:

• комплексна оцінка території регіону;

• аналіз сучасної функціонально-планувальної організації території;

• розробка альтернатив функціонального розвитку території на основі комплексної оцінки території;

• перспектива розвитку народногосподарського комплексу території регіону;

• перспективна планова організація території з врахуванням ефективного взаємозв'язку її функціональних зон і планіровочних елементів;

• розробка структури економічної оцінки земель (на основі комплексної оцінки території і перспективної функціонально планувальної організації території.

Таким чином, комплексна оцінка території є важливим передплановим документом плану соціально-економічного розвитку регіону. Вона виконує роль вихідного матеріалу для вибору варіантів планувальних рішень, розробки моделей його можливого економічного розвитку і, як правило, є необхідною складовою економічної оцінки землі.

При оцінці такого складного організму як регіон, виникає необхідність оперувати і загальними і окремими оцінками. Це пов'язано з тим, що оцінити в цілому територію регіону неможливо, не давши оцінку окремим її властивостям та їх сукупності. Окремі оцінки дозволяють виявити відносний вплив тієї чи іншої властивості території як умови її освоєння. Загальні сукупні оцінки дають можливість за допомогою одного показника визначити оцінку всієї сукупності властивостей, що визначають природні, економічні, містобудівні, соціальні, екологічні та естетичні якості (можливості) окремих територій регіону.

Комплексна оцінка територій регіону являє собою інтегральну оцінку окремих, а зокрема - пофакторних, чи то похідних від окремих природних і антропогенних властивостей території.

При проведенні комплексної оцінки території регіону необхідно дотримуватись наступних умов:

• оцінці підлягає територія регіону і прилеглих до неї;

• оцінка повинна проводитись з позицій дотримання інтересів усіх функціональних зон регіону;

• оцінка повинна проводитись як по сукупності природних, так і по комплексу антропогенних факторів;

• при оцінці об'єкт оцінки (території) і суб'єкт оцінки (вид користування території) виступають на рівних правах.

Таким чином, під комплексною оцінкою території регіону розуміється порівняльна оцінка окремих його складових (інформаційних ділянок) по комплексу природних та антропогенних факторів з точки зору несприятливості цих ділянок для умов мешкання населення і основних (найбільш ефективних) видів господарської діяльності.

Територія Чернівецької області неоднорідна за комплексом природних умов, напрямкам та інтенсивності господарської діяльності, ступеня урбанізації та характеру сільського розселення, цільності дорожньої мережі, ступеня і рівня інженерного обладнання та благоустрію.

Значно впливає на господарську діяльність області її сусідство з Румунією, де вже в існуючий час має місце інтенсивний вантажообмін між Україною, Білорусією та Росією з одного боку, та з Румунією, Болгарією з другого (в районі с. Порубне). Щодо функцій господарського використання території області, то її можна умовно поділити на три функціональні зони:

• зона сільськогосподарського використання території;

• зона цивільного та промислового будівництва (території житлової забудови, промислового виробництва) як існуючі, так і перспективні;

• зона рекреації, місць короткочасного відпочинку, курортологічних та туристичних ресурсів, привабливих ландшафтів та парків.

Ці зони пов'язані в єдиний соціально-економічний комплекс системою транспортних мереж (автозалізничних магістралей, повітряних ліній). Іншими словами: комплексна оцінка території області на мікрорівні повинна відповідати головному постулату Афінської Хартії - "праця, побут, відпочинок і зв'язок" (до останнього відносяться не тільки транспортні, а також інформаційні зв'язки).

Велика кількість та різноманітність чинників комплексної оцінки території (населення, сільгоспугіддя, транспорт, промисловість, рекреація, ліси, корисні копалини та ін.) - обумовили необхідність специфічності методів їх агрегування. Ця мета в даній методиці досягнута за рахунок використання відомого у фахівців методу сумарного показника властивостей, а також методів потенціалів та вірогідної статистики.

Агреговані показники можуть приймати як позитивні так і від'ємні значення, а тому з метою досягнення якісного фону оцінки - всі показники приводяться до позитивних чисел. Найбільш доцільно такі показники розцінювати як розподіл незалежних випадкових перемінних - значення відповідних функцій нормального розподілу Гауса.

Якісне значення агрегованих показників визначається в межах від 0 до 1, тим вище умова комфортності по вимірюваному фактору (розмір громадської цінності).

Нижче подана коротка характеристика факторів щодо проведеної комплексної оцінки території області.

1. Населення. Комплексний демографічний показник який відображає (відносно) господарське використання території. Так в США, ще в 20-30 роках цього сторіччя за допомогою цього показника визначались найбільш активні (в господарському відношенні) території, зони ринків збуту товарів, тощо. В Польщі на основі показника демографічного потенціалу в 1972 - 1974 роках здійснене нове адміністративне районування. В нашому випадку аналіз території щодо щільності розселення, співвідношення міського та сільського населення, питомої ваги працездатного населення та інш. дозволяє визначити ступінь господарської освоєності території.

2. Ступінь розвитку промисловості. Цей показник для Чернівецької області розрахований згідно індексам техногенного навантаження промислових підприємств на території адміністративних районів (дані Інституту географії НАН України).

3. Ступінь розвитку сільськогосподарських територій. Цей показник агрегує якість грунтів (за бонітетом), продуктивність та урожайність сільськогосподарського виробництва по відношенню до середньодержавного виробництва та інш. Використані дані Інституту географії НАН України, Чернівецького філіалу Укрземпроекту.

4. Ступінь розвинутості транспорту області. Показник включає агреговані показники, що характеризують діяльність всіх видів транспорту, враховуючи його навантаженість та пропускну спроможність (дані Інституту географії НАН України).

5. Ступінь розвинутості системи культурно-побутового обслуговування. Агрегований показник, який враховує місцеположення центрів, якість та структуру культурно-побутового обслуговування. Дані територіальних органів, натурні обстеження НДПІ містобудування.

6. Система короткострокового та довгострокового відпочинку. Цей показник дає можливість визначити рекреаційний потенціал територій приміського відпочинку, курортного лікування, туризму (ліси, ріки, бальнеологічні ресурси, передгірські та гірські ландшафти та інше). Таким чином, перелічені агреговані показники лягли в основу комплексної оцінки території області і дали змогу та можливість її функціонального зонування, що в свою чергу дозволило: за умов надання нової якості розвитку території області по якомусь чиннику, можливо скласти перспективну систему моніторінгу та при нагідності - визначити найбільш раціональні варіанти її використання.

Згідно демографічного потенціалу (ZH), найбільш активними в господарському відношенні є території Чернівецької міськради, Хотинського, Кіцманського, Заставнівського, північно-східної частини Сторожинецького, західної частини Новоселицького, північних частин Глибоцького та Герцаївського районів. Показник більше 0.70. Головна планувальна вісь області (по даному чиннику) пролягає вздовж р. Прут, автомобільної та залізничних магістралей. Найбільш перспективними є напрямки розвитку Кам'янець-Подільський - Хотин - Чернівці; Коломия - Івано-Франківськ. Має переваги розвитку і напрямки Тернопіль - Чортків - Кіцмань - Чернівці; Чернівці - Порубне - Сучава (Румунія), що обумовлено перспективою міжнародних зв'язків між Білорусією, Росією, Україною з Румунією та Болгарією. Показники оцінок на територіях адміністративних районів впродовж цієї осі мінімум 0,57.

Оцінка території області щодо індексу розвитку та розміщення промислового виробництва (ZW), дозволила визначити дві такі перспективні території: Чернівецька міськрада та приміська зона; Сокирянсько-Новодністровський район. Середній показник 0,458. В цілому перспективні промислові території в області займають площу більш як 2,0 тис.кв. км. Показник розвинутості будівельної бази (ZB) локалізується в межах перспективних промислових територій, де він більше 0,60, а також розповсюджується на території впродовж залізничної магістралі Чернівці - Івано-Франківськ, в районі міст Хотин та Кам'янець-Подільський. Перспективними районами будівництва є також напрямок м. Чернівці - Порубне.

Оцінка території по якості сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, пасовиська, сіножаті), а також по навантаженню сільського виробництва на територію, дозволила виділити в межах області три функціональні сільськогосподарські зони:

• зона інтенсивного сільськогосподарського виробництва (Кіцманський, Заставнівський, Новоселицький, Герцаївський, північні частини Сторожинецького та Глибоцького районів. Оцінки більше 0,60. Сюди відноситься більш як 40% території області;

• зона помірного сільськогосподарського виробництва (Кельменецький, Сокирянський райони). Оцінка в межах 0,6-0,8. Займає 31,8% території області;

• зона повільного сільськогосподарського виробництва (Путильський, Віжницький, південі частини Сторожинецького та Глибоцького районів). Оцінка в межах 0,1-0,4. Охоплює територію в 27,1%.

Рекреаційна оцінка (ZR1 та ZR2) виконана в двух варіантах. По першому варіанту - визначається потенціал рекреаційних ресурсів як області так і ії довкілля (Івано-Франківської, Хмельницької, Тернопільської та Вінницької областей, Молдови, Румунії). Другий варіант включає потенціал тільки Чернівецької області. Найбільш потенційно рекреаційними визнані території Путильського, Вижницького та Сторожинецького районів. Показник оцінки більший як 0,9. Дуже важливою для Чернівецької області, яка займає надзвичайно вигідне географічне положення, є оцінка території по транспортним умовам (ZT). Високоактивними територіями в цьому відношенні є території вздовж залізничних та автомобільних магістралей. Поряд з зазначеними перспективними напрямками розвитку транспортних артерій, важливе значення у зв'язку з активізацією в останні роки міжнародних зв'язків, займає напрямок на нівніч-південь, з перетином Чернівців на Порубне. Це буде одна з найважливіших осей розвитку області на найближче десятиріччя, бо вона забезпечить транзит вантажів та пасажирів з Росії, Білорусії, центру України до Румунії, Болгарії, можливо і Греції, і це в свою чергу дає змогу розвитку промислового виробництва. Але для того, щоб активізувати транспортну роботу в цьому напрямку, потрібно провести ряд реконструктивних заходів: будівництво транспортного зв'язку ст. Кельменці - ст. Мамалиґа, потім в районі с. Бояни, перетнути р.Прут та об'єднатися в районі с. Кучу рів з залізничною магістраллю на Порубне.

Важливим напрямком комплексної оцінки території області є визначення ії соціально-функціонального потенціалу. Це найбільш важливий з агрегованих показників, що включає всі соціальні аспекти визначення перспектив розвитку. По цьому показнику найбільш активними є Чернівецька міськрада, і зона її впливу (території Новоселицького, Сторожинецького, Глибоцького, Герцаївського, Заставнівського та Кіцманського районів). Показник оцінки більш як 0,8, що займає 35,9% території області.

На території області є всі передумови створення ще одного потенційного в соціально-функціональному відношенні центру навколо м. Хотина. Оцінка становить більше 0,6.

Таким чином, на основі перелічених пофакторних оцінок (ZH, ZW, ZL, ZB, ZT, ZR1, ZR2, ZF) визначені оцінки по найбільш важливим функціям:

• з метою цивільного та промислового виробництва;

• з метою сільськогосподарського виробництва;

• з метою розвитку туризму та рекреації.

В кожному окремому випадку (ZKG, ZKL, ZKR) відбирались фактори і визначився ступінь їх впливу (негативний або позитивний і їх "вага") на ту чи іншу оцінку. Так для визначення оцінки території для цілей цивільного (житлового, промислового, культурно-побутового і т.д.) будівництва враховувались потенціал населення (ZA), розвинутість промислового і будівельного виробництва (ZW, ZB), транспорту (ZT), якість сільськогосподарських угідь (ZL з від'ємним зпаком), величина рекреаційних ресурсів (ZR2 з від'ємним знаком). "Вага" пофакторних оцінок визначалася за методом "експертних оцінок" (метод "формалізації апріорної інформації").

З метою сільськогосподарського освоєння - пофакторні цінки ZH, ZL, ZT, ZR2; з метою рекреації - ZH, ZR2, ZL,ZT, ZB.

Оцінка території по факторам природних ресурсів (крім рекреаційних) відсутня, так як потенціал їх незначний (або ще недостатньо розвіданий) - в основному ресурси будівельної індустрії.

Дефіцит джерел водозабезпечення (запаси поверхневих та підземних вод) також мало впливають на комплексні показники (ZKG, ZKL, ZKR1), так як показники по водозабезпеченню майже однакові для всієї території області (крім гірських районів), а існуюче використання водних ресурсів відповідає показнику ZH. Дефіцит поверхневих джерел водозабезпечення обумовлений ще й споживанням води р.р Прут і Дністер, як областями України (Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька та Вінницька) так і зарубіжними споживачами - Молдовою та Румунією.

Оцінка для цілей цивільного будівництва (ZKG) дозволила районувати територію області на три підзони.

Підзона інтенсивного цивільного використання, тобто зона де попит (як сьогодні, так і в майбутньому) буде значним (показник ZKG більше 0,6). Таких районів на території області два: м. Чернівці та його зона впливу (південні частини Кіцманського і Глибоцького районів, західні частини Новоселицького і Герцаївського районів); Сокирянський район з його потужною будівельною базою в Новодністровську. Передбачається і розвиток Хотинського району, але цей район відчуває інтенсивний вплив м.Кам'янець-Подільський. Дана підзона займає близько 60% території. До другої підзони можна віднести адміністративні райони Хотинський, Новоселицький (східна частина), Кіцманський і Заставнівський (північні їх частини), Кельменецький; незначні території Сторожинецького (смт. Красноїльськ), Глибоцького, Герцаївського і Вижницького районів. Показник оцінки ZKG - 0,4-0,6. Охоплює територію близько 54%.

До третьої підзони відносяться території, які забезпечені потужними рекреаційними ресурсами, але недостатньо освоєні як у транспортному, так і в промисловому і сільськогосподарському відношенні - Путильський, Вижницький (південна частина), Сторожинецький (західна частина), Глибоцький (південна частина). Показники оцінки ZKG до 0,4 і територія до 20%. Головну проблему освоєння території цієї підзони складають транспортні умови і розвиток спеціального (для цілей рекреації) сільського господарства.

Оцінка території області для цілей сільськогосподарського виробництва (ZKL) також дозволила розділити територію області на три підзони.

Перша підзона (з високими показниками оцінки ZKL - більше 0,7) характерна для більш освоєних територій (м. Чернівці та його зона впливу), 15%. В даній підзоні навіть території з низьким бонитетом (менше 50) будуть мати перспективний суспільний попит (в цій підзоні проживає близько 70% населення, розвину та промисловість, транспорт, будівельна індустрія).

Друга підзона території адміністративних районів Хотинського, Кельменецького, Сокирянського, частин Глибоцького, Герцаївського, Новоселицького, Сторожинецького і Вижницького районів. Показники оцінки ZKL в межах 0,4-0,7, більш як 35% території.

Третя підзона - території з потужним рекреаційним потенціалом -Путильський, Вижницький (південна частина) і Сторожинецький райони.

Показники оцінки ZKL в межах 0,1-0,4 близько 26% території області. Як і по оцінці ZKG, дана підзона (рекреаційна) вимагає спеціального розвитку сільськогосподарського виробництва (парникового господарства) та транспорту. Тільки в такому випадку дана територія може приносити прибуток.

Оцінка території області для цілей рекреації (ZKR) дозволяє районувати ії на дві підзони.

Перша підзона відповідає районам з максимальним значенням рекреаційного потенціалу - Путильському, Вижницькому, Сторожинецькому (західна частина), а також можливе створення активної рекреаційної зони в Хотинському районі. Показник оцінки ZKR більше 0,7 з територією 21,7%.

Інша територія області відноситься до другої підзони з оцінкою ZKR - 0,4-0,6.

На перший погляд може насторожити той факт, що при оцінці рекреаційного потенціалу області ZKR2, значення оцінки більш низьке. Це пояснюється тим, що потенціал першої підзони дуже значний, але попит на реалізацію (тобто будівництво) рекреаційних об'єктів на території цієї підзони через відсутність транспорту, населення і будівельної бази буде різко знижуватись, а тому головною проблемою розвитку даної підзони буде проблема транспорту, будівельної бази і спеціального сільськогосподарського виробництва (парники, оранжереї).

На основі агрегованих оцінок ZKG, ZKL, ZKR (тобто по функціям) нами зроблена комплексна оцінка території області ZK, як сумування рівноімовірних окремих оцінок по функціях.

Згідно оцінок ZK, територія області ділиться на три функціональні зони комплексного господарського використання її території.

Найактивніша функціональна зона області - Чернівецька, де попит на використання землі дуже високий, займає територію районів Заставнівського (південна частина), Кіцманського, Новоселицького (західна частина), Глибоцького (північна частина), Герцаївського (північна частина), Сторожинецького (північна частина). Оцінка ZK дуже велика - більш як 0,8-і займає більше 45% території області. На території цієї, зони переважає промислове будівництво з розвинутим сільським господарством і локальними (але краще обладнаними) місцями короткочасного відпочинку. Друга функціональна зона - Хотинсько - Сокирянська. Це східні райони області - Хотинський, Новоселицький (східна частина), Заставнівський (північна частина), Кельменецький і Сокирянський райони. Показники оцінки ZK - 0,4-0,7, близько 33% території. Для даної зони характерне інтенсивне сільськогосподарське виробництво з локальними вкрапленнями невеликих промислових центрів - Хотин, Кельменці, Сокиряни, Новодністровськ.

Третьою функціональною зоною є Путильська - з активними рекреаційними ресурсами - Путильський, Вижницький, Сторожинецький (південна частина) і Глибоцький (південна частина) райони, показник оцінки ZK до 0,4; длизько 22% території області.

Для даної зони характерна наявність потужного рекреаційного потенціалу з нерозвинутим сільським господарством, промисловістю і транспортом.

За даними оцінки ZK визначились і головні планіровочні вісі області. Головна планіровочна вісь області - вздовж р. Прут і далі по залізничній та автомобільній магістралям по напрямку Коломия - Івано-Франківськ. Друга вісь - напрямок Хмельницький - Кам'янець-Подільський, Чернівці - Порубне.

Слід зазначити активне господарське використання території по напрямку Чернівці - Порубне, що підсилює необхідність більш швидкого освоєння зв'язку Україна - Румунія через Порубне. Розпочалось створення промислового району Хотин - Кельменці - Кам' янець - Подільський.

Фактично, комплексна оцінка території ZK однозначно виділила тільки Путильську зону раціонального використання території (Путильський, Вижницький, Сторожинецький /південна частина/) райони. Чернівецька і Хотинсько-Сокирянська зони вимагають додаткового дослідження, так як суспільний попит на землю для цілей цивільного будівництва і сілськогосподарського виробництва буде дуже великим, особливо в Чернівецькій функціональній зоні, де він буде в 1,3-1,5 рази вищий, ніж у Хотинсько - Сокирянській.

Для більш чіткого виявлення функціонального призначення і використання області виконано додаткове її зонування. В основу даної оцінки як пофакторні взяті показники ZK (по інформаційним районам) і показники потенціалу території для цілей цивільного будівництва (ZW, ZB), для цілей сільськогосподарського виробництва (ZL) і для цілей рекреації (ZR2). За цими новими функціональними оцінками наведені агреговані фактори (для кожної з оцінок) сумувались як рівноправні імовірні величини, тобто намагались посилити значення певного функціонального фактора. Отримані оцінки ZKGG (для цілей цивільного, будівництва), ZKLL (для цілей сільськогосподарського виробництва), ZKRR - для цілей рекреації. Функціональне зонування території області за показниками ZKGG підтвердило правильність комплексної оцінки по ZK. Також для області характерні три функціональні зони - Чернівецька, Хотинсько-Сокирянська і Путильська. Додаткова оцінка виявила необхідність нових меж для м. Чернівці (показник ZKGG більш як 0,95 з територією близько 45 тис. га). Більш чітко вимальовуються обриси перспективних промислових районів (Хотин - Кельменці - Кам'янець-Подільський та Сокиряни - Новодністровськ - Могильов-Подільськ).

Оцінка ZKLL також підтвердила правильність районування території області на три функціональні зони. Але цінність сільськогосподарських територій (угідь) в Чернівецькій функціональній зоні зросла, що підтверджує більшу цінність сільськогосподарських угідь в районах інтенсивного промислового використання території і більшого потенціалу населення (ZH).

Оцінка ZKRR також підтвердила правильність комплексної оцінки ZKRR. Виділені три функціональні зони: Чернівецька, Хотинсько-Сокирянська, Путильська, рекреаційні оцінки яких (ZKRR) вище ніж у комплексній оцінці ZK.

Таким чином, комплексна оцінка території області дозволила виділити три функціональні зони, визначити їх особливості, намітити необхідні шляхи перспективного господарського їх використання:

• Чернівецька зона потребує більш детальної проробки (у масштабі 1:50000) з рішенням питань раціонального пріоритетного її функціонального призначення на основі даних альтернативного використання;

• на основі подальших проробок господарського освоєння території області необхідно виконати нове адміністративне районування іі території;

• Путильська рекреаційна зона потребує оснащення інженерною та транспортною інфраструктурою і розвитку спеціального сільськогосподарського виробиицтва;

• необхідно розглянути і узгодити розвиток господарського комплексу районів Хотин - Кельмеці - Кам'янець-Подільський і Сокиряни - Новодністровськ - Могильов-Подільськ, так як в цих районах формуються інтенсивні технологічні зв'язки;

• найважливішою проблемою Чернівецької області є транспортні зв'язки Хмельницький - Кам'янець-Подільський - Чернівці - Порубне і далі Румунія - Болгарія - Греція.

Дана проблема може вирішити позитивно транспортні зв'язки України, Білорусії, півночі Росії, Прибалтики, можливо Польщі в Румунію, Болгарію, Грецію обминаючи Молдову.

Важливим значенням комплексної оцінки території області (