Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

1.3. Сучасні уявлення про філософію і методологію науки

3. Сучасні уявлення про філософію і методологію науки

За назвою цього курсу звернемо увагу на деякі аспекти вивчення науки з боку філософії, методології, гносеології та логіки, тобто на філософію, логіку і методологію науки взагалі, й зокрема на філософські проблеми соціально-економічного пізнання. Для цього, передусім, виділимо структурні компоненти філософського знання, а потім знайдемо місце предмета даної дисципліни в системі філософського знання. Внаслідок такого аналізу можна побачити: по-перше, що основні функції філософії відповідають певним галузям філософського знання; по-друге, що в кожній з філософ-
ських дисциплін виявляється власне філософське питання і підхід до його вирішення. Згідно з наведеною табл. 3 існує 14 основних галузей філософського знання, які мають свої специфічні функції, предмет осмислення і власний аспект світоглядної рефлексії.

Онтологія (від грец. όν, όντος — суще) — філософське вчення про буття, місце людини у світі.

Філософська антропологія — вчення про людину як цілісну особистість, стратегію її життєдіяльності.

Гносеологія (від грец. γνώσις — пізнання) — теорія пізнання, вчення про сутність і закони пізнання.

Методологія (від грец. μέθοδος — шлях дослідження, спосіб пізнання) — вчення про методи пізнання і трансформацію світу, сукупність прийомів наукового дослідження.

Праксеологія (від грец. πράξις — справа, діяння) — вчення, що вивчає загальні умови й методи правильної, ефективної та раціональної людської діяльності.

Аксіологія (від грец. άξία — цінність) — вчення про систему цінностей та ідеалів.

Соціальна філософія, філософія історії — система наукового знання про найзагальніші закономірності й тенденції функціонування і розвитку суспільства, цілісного процесу соціального життя.

Таблиця 3

СТРУКТУРА ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ1


з/п

Галузь
філософії

Предмет
осмислення

Функція

Аспект
рефлексії світогляду

1

Онтологія

Світ

Онтологічна

Яким має бути світ? Чи можлива людина з її свідомістю у цьому світі?

2

Філософська ант­ропологія

Людина

Антропологічна

Які співвідношення су­б’єктивного і об’єктив­ного, скінченного і нескінченного в людині?

3

Гносеологія

Пізнання

Гносеологічна

Чи можливе адекватне пізнання?

4

Методологія

Загальні під­ходи до ро­зуміння світу

Методологічна

Які типи філософствуван­ня адекватно відповідають предмету філософії?


з/п

Галузь
філософії

Предмет
осмислення

Функція

Аспект
рефлексії світогляду

5

Праксеологія

Перетворювання світу

Праксеологічна

Чи можливе ефективне перетворення світу?

6

Аксіологія

Ціннісно-орієнтаційна діяльність

Аксіологічна

Чи можлива реалізація життєвого сенсу, ключових цінностей?

7

Соціальна філософія (філософія історії)

Сукупна людина (суспільство)

Соціально-історична

Які співвідношення об’єк­тивного і суб’єктивного, скінченного і нескінченного в суспільстві?

8

Історія філософії

Типи філософії і філософської діяльності

Метафілософська

Чи є загальні закони, принципи формування і розвитку різних історичних типів філософсько­го знання?

9

Філософія релігії

Релігійне ставлення до світу і людини

Релігійна

Чи можливе існування в світі божественного?

10

Філософська логіка

Форми, структури і закони мислення

Логічна

Чи є універсальні способи мислення? Чи існує внутрішня логіка розвитку знання?

11

Етика

Норми спілкування

Моральна

Чи можливий універсальний гуманізм?

12

Естетика

Естетичне опанування світу

Естетична

Що таке краса? Чи можлива діяльність за універсальними законами краси?

13

Культурологія

Матеріальна і духовна культура

Цивілізаційна

Як можливе цивілізування («окультурювання») людини і світу?

14

Філософія науки

Філософські проблеми науки

Метатеоретична

Як можливе філософське осмислення проблем окремих наук і науково-пізнавальної діяльності?

Історія філософії — це філософська наука, котра зосереджена на самоосмисленні власного шляху, мети і перспектив розвитку.

Філософія релігії — вчення про релігійну картину світу і відповідні їй принципи поведінки.

Філософська логіка — наука про форми, структури і закони правильного мислення. Вона є інструментом діяльності, засобом для конструювання і досягнення мети, певним етапом на шляху прийняття раціональних рішень, специфічним елементом у струк­турі дій, оцінюванні їхніх результатів і самооцінці.

Етика (від грец. ήθος — звичай) — філософська наука, що вивчає мораль та моральні відносини, норми поведінки людини і соціальних груп.

Естетика (від грец. ασθητικός — чуттєво сприйманий) — філософська наука про прекрасне та його роль у житті суспільства, про загальні закони художнього пізнання дійсності й розвитку мистецтва.

Культурологія, філософія культури (від лат. culture — догляд, освіта, розвиток) — відносно самостійна галузь філософського знання, що вивчає закони і технології регуляції, збереження, відтворення і розвитку людини і суспільства.

Філософія науки (філософські проблеми окремих наук) — це певні теоретичні спеціально-наукові проблеми, для розв’язання яких необхідні філософські інтерпретації. Наявність філософських проблем спеціальних наук приводить до висновку, що філософське знання, з одного боку, належить до фундаментального типу знання, спрямованого на розробку світоглядних категорій, принципів, законів, на розвиток філософської теорії, а з іншого боку, воно спрямоване на осмислення теоретичних проблем гуманітарного, природничого, технічного й економічного знання. Водночас слід визнати, що не існує жодної частини структури філософського знання, яка б не мала якого-небудь відношення до предмета дисципліни «Філософська методологія наукового пізнання». Але, як бачимо з табл. 5, найбільш органічно пов’язані з філософією науки логіка, методологія, гносеологія, аксіологія, праксеологія.



1 Див.: Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. М. Саратовський, І. І. Кальний та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. К.: Вища школа, 1995. С. 14.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+