11.4. Міжнародні ярмарки

В "Большом энциклопедическом словаре" (1998 р., с. 1432) наведе­но таке тлумачення ярмарку: "Ярмарок (від нім. Jahrmarkt — щоріч­ний ринок) — торги, ринки товарів, які періодично організовуються у встановленому місці. Відігравали важливу роль в економічному жит­ті Західної Європи у середні віки. З розвитком ринкових відносин яр­марки з центрів привозу великих партій наявного товару перетворю­ються на ярмарки зразків, ярмарки-виставки. У Росії в середині XIX ст. було 6,5 тис. ярмарків, на початку ХХ ст. — 18,5 тис. Найбіль­ші ярмарки — Нижньогородська, Ірбітська. Ярмарки бувають: все­світні, міжнародні, регіональні, національні і місцеві. Найбільші су­часні міжнародні ярмарки: в Мілані, Парижі, Ліоні, Ганновері, Лей­пцигу, Познані, Загребі, Пловдиві, Торонто, Ізмірі, Дамаску".

У "The Penguin Dictionary of Human Geography" (1997 р., с. 1671) да­ється таке тлумачення ярмарків: "Періодичні збори для продажу това­рів, часто з виставами (side-shows) і розвагами (entertainments). Певний вид товару (a certain kind of merchandise) часто асоціювався з конкрет­ним ярмарком, наприклад, ярмарком сиру. Припускають, що ярмар­ки походять від зборів людей в доісторичні часи, а згодом від релігій­них зборів у священних місцях (holy shrines) або від кульмінацій свят­кування святого (feast of saint). За часів середньовіччя ярмарки часто відбувалися на церковних подвір'ях у дні святих (on saints' day)".

Англійське слово fair (ярмарок) має латинське походження. У римлян словоfereae означало свято. У давнину на ярмарках відбу­вався і бартерний обмін товарами.

Міжнародні ярмарки є місцем демонстрації товарів, призначених переважно для експорту. Ярмарки виконують роль "свахи" і однією

з найголовніших їх функцій є організація контактів між потенціаль­ними експортерами та імпортерами.

На відміну від контрактів, укладених на міжнародних біржах і аукціонах, контракти, укладені на міжнародних ярмарках, не мають специфічних особливостей, їх зміст визначається продавцями і по­купцями самостійно. Угоди укладаються здебільшого вже після за­кінчення ярмарків.

Окрім контактної іншою важливою функцією ярмарків є реклам­на. Отже, ярмарок є саме тим місцем, де і на людей можна подивити­ся, і себе показати, що на мові економістів означає — зібрати оферти. Функції, схожі з ярмарковими, виконують і міжнародні виставки.

Коротко зупинимося на найголовніших особливостях ярмарко­вої справи в окремих європейських країнах. У ФРН ярмарки прово­дять переважно спеціалізовані товариства, ярмарково-організаційна діяльність є для них основною. Товариства належать державі або ко­мунам. Має місце тісне співробітництво між організаторами, учас­никами та відвідувачами ярмарку.

Ярмарки ФРН мають велике значення в Європі. Серед європей­ських ярмарків одним з основних є Лейпцизький. У часи "холодної війни" та поділу Європи цей ярмарок відіграв унікальну роль у роз­виткові торговельних зв'язків між Сходом і Заходом. У ярмарково­му житті Лейпцига протягом періоду, що розпочався після об'єднан­ня обох Німеччин, відбулися певні зміни — замість гігантських уні­версальних виставок почали проводити невеликі спеціалізовані вис­тавки, що орієнтуються на задоволення потреб ринку.

Всесвітньо відомий і Мюнхенський ярмарок. Це своєрідна гло­бальна виставка промисловості. Щороку на ярмарку відбувається два десятки виставок, у яких беруть участь учасники і відвідувачі з багатьох країн світу.

Берлінський ярмарок посідає провідні позиції в Європі у таких галузях, як сільське господарство, туризм, радіоелектроніка. Ярма­рок приваблює передусім країни Східної Європи та Скандинавії. Зростає престиж ярмарку і в інших галузях — будівництві, електро­техніці, автомобілебудуванні, санітарній техніці, водопостачанні й охороні водойм, виробництві офісного обладнання та авіакосмічній промисловості.

У Франції ярмаркова інфраструктура зосереджена переважно у Парижі і належить Торговельно-промисловій палаті. Як і у ФРН, у

Франції ярмарки проводять спеціалізовані товариства. У провінціях такі товариства часто є власниками матеріально-технічної бази для організації ярмарків і виставок. Більшість галузевих і спеціалізова­них ярмарків відбувається у столиці Франції.

Італійські агентства з проведення ярмарків належать промисло­вим об'єднанням або перебувають у приватній власності. Найбіль­ший ярмарок Італії — Міланський, він здає в оренду павільйони або є організатором виставок. Ярмарок має 20 представництв за кордо­ном. 30 % зовнішньої торгівлі Італії забезпечується завдяки ярмар­кам, у тому числі близько 20 % — завдяки Міланському.

"Рід" і "Бленхейм" є найбільшими ярмарковими компаніями Ве­ликобританії. Їх діяльність поширюється і за межі країни. Ярмарко­ва інфраструктура країни належить переважно комунальним органі­заціям. Невеликі приватні компанії організовують основну кількість ярмарків.

В Іспанії тривалий час провідним був Барселонський ярмарок, нині лідерство перейшло до Мадридського, який має два десятки за­рубіжних представництв. У країні взято курс на підвищення якості ярмаркової справи і проведення невеликих ярмарків.

Ярмарковим центром країн Бенілюксу є Утрехт. До цього нідер­ландського міста зручно діставатися транспортом, а матеріально-технічна база дає змогу проводити щороку 40-50 галузевих ярмарків (є великі площі для організації торгівлі непродовольчими і спожив­чими товарами).

Найбільшим у Скандинавії виставковим центром і місцем для проведення конференцій є Копенгагенський виставковий центр "Белла-сентрет", де щороку відбувається 30 заходів. Постійно діють виставки одягу, взуття, меблів, конторського обладнання. У спеці­альному готелі можуть розміщуватися офіси іноземних фірм. Щоро­ку центр відвідує понад 700 тис. чол.