Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

13.6. Емісія скріпів і райтів

13.6. Емісія скріпів і райтів

За певних обставин компанія проводить політику випуску акцій, призначених винятково для своїх акціонерів. Звичайно використовуються два традиційні методи: емісія скріпів (scrips) та емісія райтів, тобто прав (rights).

Емісія скріпів

Скріп (scrip) — скорочення від англійського sub[scrip]tion — підписка. Скріп ще називається бонусом (bonus), або капіталізацією (capitalization). Його сутність полягає в тому, що нові акції оплачуються з резервного фонду компанії, тобто відбувається капіталізація цього фонду. Нові акції розподіляються серед акціо­нерів пропорційно частці кожного в капіталі.

У разі випуску скріпів корпорація не одержує нових фінансових фондів. У балансі компанії відбуваються суто технічні зміни: резервний фонд скорочується, оплачений акціонерний капітал збільшується, не змінюється і частка кожного акціонера.

У літературі зазначається, що випуск скріпів може бути спрямований на зниження цін акцій компанії, хоча це суперечить основному принципу її політики щодо підтримання високих цін на акції. На фондовому ринку під час розміщення скріпів звичайно спостерігається падіння цін. Проте ринок може розглядати випуск скріпів як показник довіри до Ради директорів компанії, тому падіння цін не може бути значним. Історично капіталізація передувала певним важливим економічним подіям у житті компанії, наприклад, збільшенню обсягів інвестицій у реальні активи. Публічне оголошення про проведення скріпу часто пов’язане з новою інформацією про дивіденди.

Теоретичний розрахунок внутрішньої ціни акції після емісії скріпу зводиться до такого[1]. Припустимо, компанія прийняла рішення випустити m скріпів для n акцій. Це означає, що акціонери одержать m нових акцій (bonus share) без оплати на кожну
n-ну акцію, що в них були напередодні емісії. Ринкова ціна старих акцій до повідомлення про скріп становила P1 за кожну. На такий діловий день в акціонерів буде n старих акцій і m нових. Припустимо, нова ціна акцій після оголошення про скріп становитиме P2. За умови, що пропорції в поділі капіталу між власниками не змінилися, вартість інвестованого капіталу після емісії скріпу дорівнює його вартості до емісії:

(n + m) P2 = nP1.

Отже, ціна акції після емісії скріпу визначатиметься за формулою:

.

Емісія прав (райтів)

Емісія прав (right issues) на відміну від емісії скріпів дає можливість корпорації збільшити акціонерний капітал. Права зазвичай випускають лістингові компанії. При цьому ставиться завдання не розширювати коло акціонерів. Права являють собою цінні папери, призначені для проведення розміщення нових акцій серед власників звичайних акцій за пільговою ціною. Акціонерам видається документ (right letter of allotment), на підставі якого вони допускаються до участі в новому випуску акцій. Акціонер, що одержав такий документ, має право його продажу.

Рішення про випуск прав в основному приймається тоді, коли Рада директорів корпорації ухвалила новий проект розвитку. Проте на практиці є випадки, коли сума, отримана від випуску прав, спрямовувалася на погашення короткострокового боргу. Акціонерам розсилаються листи із зазначенням основних умов випуску райтів, причин їх випуску та іншої необхідної інформації. У Великобританії розміщення прав здебільшого здійснюють емісійні доми (Issuing Houses). Вони являють собою торговельні банки, що входять в Асоціацію емісійних домів. Емісійні доми спеціалізуються на організації первинного випуску цінних паперів та їх торгівлі. За контрактом, укладеним з компанією, емісійний дім до оголошення про продаж прав підписується на всю емісію, тобто він гарантує розміщення всього випуску. Субгаранти — повторні гаранти — визначаються в день оголошення про емісію.

Відмітною рисою емісії прав є їх продаж із дисконтом. Звичайно дисконт становить 15—20 % поточної ринкової ціни в момент оголошення емісії[2]. Це положення спрямоване на те, щоб весь випуск був викуплений. Таким чином, усі власники звичайних акцій від цієї операції виграють.

Слід зазначити, що в літературі випуск прав (райтів) зазнає критики, оскільки він призводить до падіння курсів акцій. Протилежна думка полягає в тому, що ринкова ціна акцій може бути завищеною, тому випуск прав регулює ціну акції.

Акціонери компанії одержують листи, в яких повідомляється про попередній розподіл нових акцій (provisional allotment letters). Отримавши їх, вони визначають свою політику. Рішення акціонерів звичайно зводяться до вибору таких дій.

Акціонер повністю приймає видані йому права. Він відсилає отриманий документ про попередній розподіл акцій і переказує компанії відповідну суму. Після цього він одержує від компанії сертифікати акцій.

Акціонер може продати всі отримані права. З цією метою він заповнює спеціальну форму документа з відмовою від прав і передає покупцю нові акції шляхом передання документа про попередній розподіл акцій.

Акціонер може скористатися частиною прав, а частину їх продати. У цьому разі попередній документ про розподіл акцій розбивається на кілька документів з відповідними сумами. Одночасно заповнюються форми відмови від прав також на відповідні суми. Покупці одержують документ про попередній розподіл акцій, а акціонер оформляє права, що залишилися на майбутню емісію акцій.

Акціонер може не чинити ніяких дій. У цьому випадку комісія після закінчення певного терміну продає права на фондовому ринку і відсилає чек акціонеру для обчислення нетто-суми від про­дажу акцій. Акціонер вираховує суму всіх операційних витрат, пов’язаних із продажем, і нетто-суму зараховує на свій рахунок.

Після розсилання документів про попередній розподіл на наступний робочий день старі акції компанії будуть продаватися на біржі за ціною ex right (тобто без права на купівлю нових акцій). Нові акції починають продаватися за ціною nil paid, тобто за них кошти ще не надходять. Після того, як покупці оплатили свої акції за підписною ціною, вони стають «цілком оплачуваними» (full paid). Нові акції будуть продаватися кілька тижнів до останнього дня реєстрації відмови від прав. Сертифікати нових акцій розсилаються через три-чотири дні.

Теоретична (внутрішня) ціна акції після емісії прав визначається за формулою[3]:

Ціна старих
акцій (без прав
(ex-right shares))

+

Ціна нових акцій,
за якою корпорація
ще не одержала кошти
(nil paid share) (Р2 – Р)

=

Ціна старої акції з урахуванням прав на купівлю нових акцій,
призначених для продажу існуючим акціонерам (cum right share)

nP2

+

m (P2 – P)

=

nP1

 

 

(n + m) P2

=

nP1 + mP

 

 

P2

=

,

де Р — ціна нової акції, за яку ще не надійшли кошти;

Р1 — ціна старої акції до випуску прав;

Р2 — ціна акції з урахуванням придбаних прав;

n — кількість акцій до випуску прав;

m — кількість нових акцій.

Ситуація 1 [4]

Корпорація прийняла рішення про емісію прав у співвідношенні 6 до 10, тобто акціонер одержує пільгове право купити 6 нових акцій за ціною 100 пенсів за кожну на 10 старих, що були придбані ним раніше. На день розсилання листів про випуск прав старі акції продавалися по 150 пенсів.

Завдання: знайти очікувану ціну на стару акцію з урахуванням випущених прав, коли почався продаж нових акцій.

m = 6; n = 10; P = 100; P1 = 150.

P2 = (nP1 + mP) / (n + m) =
(10 · 150 + 6 · 100) / (10 + 6) = 131,25 пенсів.

Теоретично ціна на стару акцію з урахуванням випущених прав на наступний робочий день, коли починається продаж нових акцій із правами, становитиме 131,25 пенсів. Вона визначена відповідно до отриманої інформації. У міру надходження додаткової інформації ціна може змінюватися.

Теоретична ціна райта визначається за формулою:

P1 = (P – S) / (N + 1),

де Р1 — ціна райта;

Р — ціна акції до випуску райта;

S — ціна підписки;

N — кількість прав, необхідна на одну нову акцію.

Ситуація 2 [5]

Припустимо, що ціна акції перед емісією райта становила 50 дол., ціна підписки (тобто нові інвестиції) — 45 дол., а кількість райтів, необхідних для купівлі однієї нової акції, — 4. Підставивши ці значення у формулу, одержимо:

Р1 = (50 – 45) / (4 + 1) = 1 дол.

Отже, ціна одного райта становитиме 1 дол.

Компанія може викупити свої акції, які є в обігу на ринку. Техніка і причини викупу розглянуті у підрозд. 8.4.



[1] Adams A. Investment. — P. 158.

[2] Arnold G. Corporate Financial Management. — Р. 405.

[3] Adams A. Investment. — Р. 162.

[4] Ibid.

[5] Shapiro A. Modern Corporate Finance. — P. 412.