Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

14.5. Бюджет готівки

Бюджет готівки є заключним етапом планування діяльності підприємства і показує його фінансову спроможність щодо виконання господарських планів. У ньому дається перелік усіх грошових надходжень та витрат підприємства за певний період часу. У ринковій економіці цей бюджет є одним із найважливіших інструментів планування: на практиці навіть прибуткові господар­ства нерідко змушені реорганізовувати або й зовсім припиняти свою діяльність через недостатню забезпеченість готівкою. Голов­ним призначенням бюджету готівки і є забезпечення позитивного сальдо грошових коштів після сплати всіх зобов’язань шляхом планування обсягів і термінів надходження коштів та здійснення витрат, розрахунку достатньості власних грошових коштів для фінансування витрат та визначення потреби в кредитах.

Відмінності бюджету готівки від інших планів господарської діяльності:

у ньому відображаються лише готівкові потоки підприємства і не включаються негрошові надходження і витрати (амортизація основних засобів, оплата праці натурою, бартер, вартість власних кормів, насіння тощо);

у бюджеті особливої ваги набувають строки отримання надходжень та здійснення витрат. Тому бюджети готівки розробляють на квартальній чи місячній основі.

У розробці бюджету готівки, як і в складанні всього фінансового плану, велика роль належить аналізові, зокрема, джерел покриття витрат підприємства (банківська і касова готівка, бартерні операції, оплата праці натурою і т. д.). Характерними особливо­стями структури таких джерел СВК-агрофірми «Перемога» за 2002 р. є:

банківська готівка переважає, складаючи 78 % усіх витрат, далі йдуть бартерні (2 %) і касові (15 % — без урахування повтор­ного рахунку коштів, одержаних у банку на оплату праці) операції, оплата праці натурою (2 %) та інші джерела (3 %);

окремі витрати покриваються виключно з поточних банківських рахунків (відрахування на соціальні заходи, державні подат­ки та збори, погашення кредитів і проценти за кредит, оплата за електроенергію і газ);

якщо п’ять років назад багато витрат покривалися як через банківські, так і через бартерні операції (придбання паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, пестицидів, насіння, кормів, запасних частин, будівельних матеріалів, техніки), то в 2002 р. придбання вказаних матеріалів здійснювалось виключно через банківські операції;

оплата праці здійснюється переважно банківською (членам СВК) і касовою (найманим особам) готівкою. Натуральна оплата праці становить 6 % у загальній сумі оплати праці на підприємстві. Слід зазначити, що це нетипова структура джерел покриття витрат підприємств: у більшості сільськогосподарських підприємств України натуральна оплата праці й бартерні операції мають значно вищу питому вагу.

У табл. 14.7 наведено бюджет готівки СВК-агрофірми «Перемога» на 2003 р., який для спрощення розділений не за місяцями, а за кварталами. У випадку, коли в господарстві висока питома вага бар­терних операцій, цей бюджет не повною мірою характеризує структуру як виручки від реалізації продукції, так і витрат господарства, і його слід доповнити аналогічним (помісячним і поквартальним) планом бартерних операцій. Така ситуація в СКВ-агрофірмі «Перемога» була в 1998 р., коли частка бартерних операцій при забезпеченні потреб господарства в мінеральних добривах становила 86 %, насіння — 77, пестицидів — 74, кормів покупних — 74, паливно-мастильних матеріалів — 51, запасних частин — 59, будівельних матеріалів — 57 % [97, с. 340]. У наступні роки стан справ щодо цього поліпшився і в 2002 р. частка бартерних операцій у загальній виручці господарства становила 1,6 %.

Складання бюджету починається з визначення грошового балансу на початок періоду планування, який показує залишок коштів на рахунках і в касі підприємства на кінець попереднього періоду. Далі планують усі грошові надходження підприємства за рік і за періодами, в яких вони фактично очікуються. При цьому враховують, що всі грошові надходження і витрати плануються за фактом здійснення платежу, а не за фактом виникнення чи перерахування їх, тобто всі дані вводяться на основі обґрунтованих припущень щодо терміну отримання грошей. Планується також виручка від реалізації основних засобів, матеріальних цінностей, доходи від інших операцій (з дохідними активами, від участі у спільній діяльності, від здачі майна в оренду, надання послуг іншим організаціям тощо), надходження в рамках держав­них програм, повернення дебіторської заборгованості тощо.

У бюджеті готівки (надходження) СВК-агрофірми «Перемога» 84 % становить банківська і 16 % — касова готівка (рис. 14.3). У свою чергу в структурі банківської готівки домінує виручка від головної галузі підприємства — молочного скотарства: у 2002 р. вона становила 70 %, у т. ч. молоко — 66 % (рис. 14.4). У структурі касової готівки надходження від реалізації продукції в магазинах агрофірми становили 20 % і від населення та підприємств — 80 %.

Рис. 14.3. Надходження готівки в СВК-агрофірму «Перемога»
(1 — усього, в т. ч. на банківські рахунки — 2, до каси — 3)

Рис. 14.4. Надходження готівки в СВК-агрофірмі «Перемога»
(1 — усього, у т. ч. від реалізації молока та м’яса ВРХ-2; з них молока — 3, м’яса — 4)

Наступним кроком є визначення готівкових витрат за кожною статтею, які потім розподіляють за місяцями і кварталами. При цьому доцільно виділити змінні й постійні готівкові витрати (див. підрозд. 14.4). У структурі видатків банківської готівки СВК-агрофірми «Перемога» за 2002 р. на оплату праці з відрахуваннями припадає 16 %, на розрахунки за енергоносії — 21, мінеральні добрива і пестициди — 4, насіння, корми — 3, будівельні матеріали — 2, державні податки і збори — 8, погашення кредиту — 13, відсотки за кредит — 3 %, запасні частини і ремонт — 12, техніка та обладнання — 6, загальногосподарські та адміністративні витрати — 3, інші — 9 %. У структурі видатків за касою (без урахування оплати праці членів СВК) виплати підзвітним особам становили 26 %, соціальні виплати  — 10, за послуги — 2, здавання готівки в банк — 62 %.

Після завершення планування усіх грошових надходжень і витрат здійснюють розрахунок забезпеченості підприємства власними грошовими коштами та визначають потребу в кредитах окремо для кожного періоду планування. Значення рядка «Наявні грошові кошти» визначають як різницю між сумою грошових надходжень (ураховуючи початковий грошовий баланс) та сумою грошових витрат. Якщо витрати на кінець певного грошового періоду перевищують надходження, тобто значення рядка «Наявні грошові кошти» є від’ємним, необхідно запланувати отримання нових кредитів. У протилежному разі вільні кошти можна використати для погашення частини нових (узятих у плановому році) короткотермінових кредитів та відсотків з них (якщо такі кредити плануються). Після цього визначають залишковий грошовий баланс на кінець даного періоду планування як суму наявних грошових коштів підприємства та нових кредитів, отриманих у цьому періоді (місяці кварталі), за вирахуванням суми оплаченого короткотермінового кредиту та відсотків з нього. Водночас він стає початковим грошовим балансом наступного періоду планування.