2.1.2. Класифікація за рівнем доходу, прийнята Світовим банком

Одним з найважливіших методів класифікації країн у світовій економіці € об'єднання їх у групи за показником ВНП на душу населення. Цей економічний параметр прийнятий головним кри­терієм Світового банку для економічного аналізу та формування власної економічної політики. Зокрема, зарахування будь-якої краї­ни до тієї чи іншої групи даної класифікації дає їй можливість отримувати за необхідності пільгові кредити від Світового банку (і не лише від нього) або безкоштовну допомогу від розвинених країн та міжнародних організацій.

За рівнем доходу кожна економіка класифікується на: економіку з низьким доходом, середнім доходом (який може бути нижчим середнім та вищим середнім) та економіку з високим доходом. Станом на 1994 р. класифікація Світового банку охоплює 209 країн:

1. Країни з низьким доходом (low-income countries) — 64 держави,
у яких ВНП на душу населення становить 725 дол. США або менше.

2. Країни з середнім доходом (middle-income countries), які ді­
ляться на:

а)  країни з нижчим середнім доходом {lower middle-income
countries) — 66 держав з ВНП на душу населення у межах від 726
до 2895 дол. США;

б)  країни з вищим середнім доходом {upper middle-income
countries) — 35 держав, в яких ВНП на душу населення — 2896—
8995 дол. США.

3.  Країни з високим доходом (high-income countries) — 44
держави, в яких ВНП на душу населення становить 8995 дол. США
і вище.

Більшість країн з високим рівнем доходу — це індустріальні, промислово розвинені країни.

Своєю чергою, переважна кількість країн, що розвиваються, має низькі доходи на душу населення (за винятком держав — членів ОПЕК і групи НІК). Країни з перехідними економіками групи про­сунутих і тих, що наближаються до них, характеризуються здебіль­шого вищими середніми доходами, держави ж СНД — нижчими середніми.

Класифікуючи країни за ступенем відкритості світовому ринку, за основний критерій Світовий банк звичайно приймає частку екс-

порту у ВНП. Економіка будь-якої країни умовно вважається за­критою, якщо частка експорту у ВНП становить менше ніж 10 % (на 1994 р.). Для країн з відносно відкритою економікою показник експорту у ВНП має перевищувати 35 %. Більшість країн світу є достатньо відкритими для світового ринку (див, табл. 2.1.4), зокре­ма країни з перехідними економіками. В Україні частка експорту у ВНП коливається у проміжку від 20 до 24 % (дані за 1994 p.).

У додатку 4 наведена детальна класифікація країн за часткою експорту у ВНП.

Таблиця 2.1.4. Групи країн у міжнародній економіці за часткою експорту у ВНП (1994 р.)

Джерело: The World Bank Atlas, 1996. — Washington, World Bank, 1996. — P. 23.