2.11. ДЖЕРЕЛА і ПРИМІТКИ
ДЖЕРЕЛА і ПРИМІТКИ
1 Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний
портрет. — С. 373.
2 Жерела до історії України-Руси / Упоряд. М. Кордуба. — Т. XII. — Львів,
1911. —С. 280.
3 Там само. С. 283—284.
4 Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний
портрет. — С. 369.
5 Там само.
6 Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький. — Перемишль—Львів,
1996. — С. 288—291; Федорук Я. О. Міжнародна дипломатія і політика України
1654-1657. — Частина I: 1654 рік. — Львів, 1996. — С. 218.
7 Жерела до історії України-Руси / Упоряд. М. Кордуба. — Т. XII. — Львів,
1911.—№366.
8 fFyutJtJY n' Feudalna Rzeczpospolita wobe5K umowy w Perejasiawiu //
Kwartalnik Historyczny. — 1954, No 3. — S. 98.
9 Федорук Я. О. Міжнародна дипломатія і політика України 1654-1657. Час
тина І: 1654 рік. — Львів, 1996. — С. 219.
10 Документи об освободительной войне украинского народа 1648 1654 гг.
— К., 1965. —C. 760.
11 Актьі, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранньїе и из-
данньїе Археографической комиссией. — Т. 14. — СПб., 1889. — С. 33—35.
12 Документи Богдана Хмельницького (1648-1658) / Упоряд. І. Крип'якевич
та І. Бутич. — К., 1961. — С. 377.
13Kubala L. Wojna moskiewska R. 1654-1655 / Szkiece Historyczne. — Ser. 3.— Krakyw, 1910. — S. 158, 390.
14 Документи Богдана Хмельницького. — C. 396.
15 Там само.
16 Федорук Я. Універсали та листи Богдана Хмельницького. — № 7.
17 Документи Богдана Хмельницького. — С. 399.
18 Заборовский Л. В. Россия, Речь Посполита и Швеция в середине XVII в. —
М., 1981. —С. 73.
19 WyatltSY TraktatAndrusowskij 1667 roku i ego geneza. — Warszawa, 1959.
20 Документи Богдана Хмельницького. — С. 400.
21 Заборовский Л. В. Россия, Речь Посполита и Швеция в середине XVII в. —
С. 73—74.
22 Фаизов С. Где Москва, где Восток, где Запад? // Україна та Росія: проблеми
політичних та соціокультурних взаємин / Збірник наукових праць (готується до
ДРУку)-
23 Kersten A. Hieronim Radzejywski. Studium wiadzy i opozycji. — Warszawa,
1988. — S. 317.
24Ibid. — S. 317—333.
25 Ibid. S. 375—376.
26 Детальніше про це див.: Горобець В. Еліта козацької України в пошуках по
літичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654 1665. — К., 2001.
— С. 88—91.
27 Stade A. Geneza decyzji Karola X Gustawa o wojnie z Polska w roku 1655 //
Studia i materiaiy do historii wojskowoaci. — 1973. — XIX, cz. 2. — S. 90 112.
28 Архив ЮЗР. — 4. III. — T. 6. — № 56. — C. 73.
29 Документи Богдана Хмельницького. — № 304. — C. 420.
30Там само. — № 313. — С. 426—427; № 314. — С. 428; № 315. — С. 429. 31 Там само. — № 304. — С. 420.
32РДАДА, ф. 210, дело 1636, л. 432—433, 499—509; Документи Богдана Хмельницького. — № 313. — С. 426—427; № 314. — С. 428;
33 Ширше про це див.: Горобець В. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини XVII — першої чверті XVIII ст. — К., 1995; його ж. Московська політика Богдана Хмельницького: дипломатична риторика та політична практика // Укр. істор. журн. — 1995. — № 4. — С. 45-55.
34Жерела. — Т. 12. — С. 350.
35 Transsylvania et bellum boreo-orientale. Acta et documenta. — T. I. — Budapestiti, 1890.— P. 349.
3617 серпня Ян Казимир залишив Варшаву, слідом за цим Велике князівство Литовське визнало своїм протектором шведського короля, на початку вересня гарнізон польської столиці капітулював.
37 Архив Юго-Западной России. — К., 1908. — Ч. III. — Т. 6. — С. 76.
38 Там само. — С. 78.
39 Документи Богдана Хмельницького... — С. 439. Але, зрозуміло, навряд чи
варто буквально сприймати слова гетьмана про мотиви його приходу в Галичину.
Адже інші заяви українського керівництва восени 1655 р. недвозначно вказують
на істинну мотивацію поспішного рейду на захід: козацька шабля мала визначити
межі козацького панування, а військова кооперація з шведами допомогти
"...визволитиУкраїну свою руську..." — Жерела. — Т. 6. — С. 134; Документи Бо
гдана Хмельницького... — С. 430.
40Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 9, ч. 2. — С. 1129.
41 Kersten A. Hieronim Radzejywski. — S. 447.
42 Ibid. — S. 446.
43 Ibid. — S. 447.
44 Архив ЮЗР. — 4. III. — T. 6. — C. 86—88, 94—95.
45Там само. — C. 82—83.
46Kersten A. Hieronim RadzejyDOYtT g t' v /
47 Документи Богдана Хмельницького... — C. 340.
48 Жерела. — T. 6. — С. 134.
49 Документи Богдана Хмельницького... — С. 460; Архив ЮЗР. — Ч. III. —
Т. 6. —С. 96.
50 Архив ЮЗР. — Ч. III. — Т. 6. — С. 87.
51 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 9, ч. 2. — С. 1129.
52 Dziai 0Kkopisyw Biblioteki Czartoryjskich w Krakowie (далі — Czart.) — TN.,
148, s. 758.
53Грушевський M. C. Історія України-Руси. — T. 9, ч. 2. — С. 1136.
54 Архив ЮЗР. — Ч. III. — Т. 6. — С. 96—97.
55 Czart. — TN., 148, s. 758; Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 9,ч. 2. —С. 1148.
56Горобець В. Еліта козацької України... — С. 114—115. 57Жерела. — Т. 12. — С. 382.
58 Monumenta Hungariae Historica, Diplomatoria. — T. XXIII. — № 124.
59 Transsylvania et bellum boreo-orientale. — S. 527.
60 Ibid.
61 Жерела. — T. 12. — C. 382.
62 Документи Богдана Хмельницького. — C. 462.
63 Памятники, изданньїе Киевской комиссией для разбора древних актов. —
Т. 3. — К., 1898.— С. 234.
64 Там само. — С. 237.
65 Документи Богдана Хмельницького. — № 364.
66 Там само. — №365.
67 Цит за: Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 9, ч. 2. — С. 1205.
68 Акти Юго-Западной России. —М., 1898. —Т. 15.—№3. —С. 117—133.
69 Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький... — С. 445.
70 Документи Богдана Хмельницького (1648-1658) / Упоряд. І. Крип'якевич
таї.Бутич.—К., 1961.—№880. —С. 502;№888. —С. 511;№896. —С. 522-523;
та ін.
71 GawlikM. Projekt unji rosyjsko-polskiej w drugiej poiowie XVII w... — S. 83;
WyjcikZ. Polska i Rosja ... — S. 347.
72 Жерела. — T. XII. —Львів, 1911. — № 470. — C. 376-379; Archiwum
Giywny Akt Dawnych w Warszawie (далі — AGAD). — Lib. leg. 33, vol. 106 v. —
109 v.
73 Czart.— 368, Nr. 4. — P. 19.
74 Там само. — 386, Nr. 1. —P. 1-6.
75 WyjcikZ. Polska i Rosja ... — S. 351.
76 Цит. за: Крип'якевич І. Богдан Хмельницький. — Львів, 1991. —
С. 321-322.
77 Gawlik M. Projekt unji rosyjsko-polskiej w drugiej poiowie XVII w... —
S. 96-98; Kubala L. Wojna moskiewska... — S. 60-61.
78Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький... — С. 301.
79 Цит. за: Цибульський В. Переяславська угода 1654 року в зарубіжній істо
ріографії. — Рівне, 1993. — С. 56.
80 Липинський В. Україна на переломі (Замітки до історії українського держа
вного будівництва в XVII столітті). Твори. — Т.З. — Філадельфія, 1991. —
С.40-45.
81 Смолій В., Степанков В. Правобержна Україна у другій половині
XVII-XVIII ст..: проблема державотворення. — К., 1993. — С. 21; їх же. Україн
ська національна революція XVII ст. (1648-1676 pp.). — К., 1999. — С. 195.
82 WyjcikZ. Polska i Rosja ... — S. 368.
83 Цит за: Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 9, ч. 2. — С. 1237.
мСанин Г. А. Отношения России и Украиньї с Кримським ханством... —
С. 181; Грушевський М. С Історія України-Руси. — Т. 9, ч. 2. — С. 1237.
85 Архив ЮЗР. — Ч. III. — Т. 6. — № 56. — С. 127-128.
86 Там само. — №17. — С. 129.
87 Олянчин Д. Опис подорожі шведського посла на Україну // Зап. НТШ. —
Т. 154. — Львів, 1937. — С. 47.
88 Архив ЮЗР. — Ч. III. — Т. 6. — С. 201-207.
89 Там само. — № 84. — С. 201-207.
90 Там само.
91РДАДА. — Ф. 79: Сношения России с Польшей, оп. 2, д. 2. — Л. 44.
92 Детальніше про це див.: Горобець В. Білорусь козацька: полковник Іван Не-
чай та українські змагання за Південно-Східну Білорусь (1655— 1659). — К.,
1998.— 151—158.
93 Смирнов Я. И. Князь Януш Радзивилл и его киевский поход 1651 г. // Трудьі
XIII Археологического сьезда в Екатеринославе, 1905 г. — Екатеринослав,
1908. — С. 263.
94 Літопис Самовидця. — К., 1971. — С. 61. Kotiubaj Е. їусіе Janusza
Radziwiiia. — Wilno, 1859; Смирнов А. Указ. соч. — С. 213-374; Czart. —
No 145. — S. 218.
95 Акти ЮЗР. — Т. III. — С. 496^98.
96 РДАДА. — Ф. 79: Сношения России с Польшей, оп. 2, д. 2. — Л. 44.
97 Акти ЮЗР. — Т. 14. — С. 468^70.
98 Белоруссия в зпоху феодализма: Сборник документов и материалов. —
Т. 2. — Минск, 1960. — С. 135-136.
"АктьіЮЗР. —Т. 14.— С. 380. 100Там само. — С. 335.
101 Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667. — Мінск: Навука і тзхніка, 1995. — С. 32.
102Белоруссия в зпоху феодализма... — Т. 2. — С. 134-135. 103АктьіЮЗР. — Т. 14. — С. 139. 104Там само. — С. 143.
105 Там само. — С. 141-142.
106 Там само. —С. 151.
107 Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России, изд. Ко-
миссией для разбора древних актов. — Т. 1. — К., 1911. — С. 28.
108 Підвладну білоруському полковникові територію можна встановити із
скарги, поданої гетьманові Хмельницькому сотниками "полку Нечаевого, полков
ника чичерського, чауського, чириківського та інших городов" на кривди, запо
діяні могилевським воєводою. З неї довідуємося про існування в Південно-Схід-
ній Білорусі таких сотень: трьох могилевських, чауської, горської, заболотської,
бо(го)родицької, акуменської, городецької, святоозерської, слизької, уланівської,
рогозинської, білявицької, чириківської, вербіжицької, пропойської, заозерської,
чичерицької, межевської і смолинської. — Сборник статей и материалов... —
Т. 1. —С. 540, 541.
109Грушевський М. С. Назв, праця. — С. 1159.
110Див.: СмолійВ., СтепанковВ. Богдан Хмельницький: хроніка життя й діяльності. — К., 1994. — С. 216.
111 Там само. —С. 1201.
112 Там само. —С. 1212.
113 Там само.
114 Акти ЮЗР. — Т. 3. — С. 522—529.
115 Там само. — С. 522, 528, 529, 532—540.
116Грушевський М. С. Назв, праця. — Т. 9. — Ч. 2. — С. 1257.
117 Там само. —С. 1259.
118 Див.: Мальцев А. Н. Россия и Белоруссия в середине XVII века. — Т. 1. —
М., 1974. —С. 337.
119 Там само. — С. 189.
120 Там само. —С. 185.
121 Акти ЮЗР. — Т. 3. — С. 599.
122Крип'якевич І. П. Назв, праця. — С. 94.
123 Цит. за: Крим 'якевич І. П. Назв, праця. — С. 92.
124 Акти ЮЗР. — Т. 3. — С. 599.
125 Сагановіч Г. Указ. соч. — С. 50.
126 Акти ЮЗР. — Т. 3. — С. 576-579.
127 Синбирский сборник. Родословная роспись рода Кикиньїх. — Т. 1. —
Ч. 2. — М., 1845. —С. 53.
128 Акти ЮЗР. — Т. 3. — С. 576-578.
129 О. Мальцев висловлював припущення, що Шереметєв був призначений не
лише воєводою до Борисова, а й главою всієї царської адміністрації на відвойова
них у Речі Посполитої білоруських землях. —Мальцев А. Н. Указ. соч. — С. 244.
130Мальцев А. Н. Указ. соч. — С. 244.
131 Акти МГ. — Т. 2. — СПб., 1894. — С. 581.
132 Акти ЮЗР. — Т. 4. — С. 17.
133 Там само. —С. 16-17.
134 Там само.
135 Там само. —С. 15.
136 Там само. —С. 34.
137 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 9, ч. 2. — С. 1350.
138 РДАДА. — Ф. 79: Сношения с Польщей, оп. 1 (1657), № 15. — Л. 40—41.
139 Акти ЮЗР. — Т. 3. — № 869. — С. 568.
140Русская историческая библиотека (далі — РИБ). — Т. 4. — СПб., 1884. — С. 1240.
141 Акти ЮЗР. — Т. 4. — № 69. — С. 126. 142Там само. — Т. 3. — № 869. — С. 569.
143 Там само. —С. 570.
144 Там само. —С. 569.
145 Див.: Заборовскии Л. В. Великое княжество Литовское и Россия во время
польского Потопа. — М., 1994. — С. 229.
146 Акти ЮЗР. — Т. 11. — Прибавление № 1. — С. 702.
147Там само. —С. 695-696; Архив ЮЗР. —Ч. III. — Т. 6. —№ 106. — С. 313; Жерела. — Т. 12. — № 598. — С. 508.
148 Архів Інституту історії України НАН України. — Оп. З, спр. 19. — Арк. 12;
Смолій В., Степанков В. Правобережна Україна в другій половині
XVII-XVIIIct...—C. 25.
149 Акти ЮЗР. — Т. 3. — № 869. — С. 576-580.
150Там само. — Т. 11. — Прибавление № 2. — С. 714-718; 749-756; Документи Богдана Хмельницького. — № 445. — С. 582, № 458. — С. 597-598; № 464. — С. 606-608; № 465. — С. 608-609; № 466. — С. 609-610; № 467. — С. 610-611; № 468. — С. 611-613; № 469. — С. 614; № 472. — С. 616-617; № 473. — С. 617-618; Неопубліковані листи Богдана Хмельницького 1650-1657 pp. // Зап. НТШ. — Т. 149. — С. 182-188.
151 Архив ЮЗР. — Ч. III. — Т. 6. — № 52. — С. 296-297.
152 Там само.
153 Синбирский сборник. — Т. 1. — Ч. 2. — М, 1845. — № 19. — С. 56.
154 Акти ЮЗР. — Т. 11. — Прибавление № 1. — С. 682.
155 Там само. — Т. 3. — № 869. — С. 573. Kubala L. Wojna brandenburska i
najezd Rakoczego w roku 1657. — Ser. 5. — Lwzw' "K""' g S. 194.
156 Monumenta Hungariae Historica, Diplomatoria. — T. XXIII. — S. 545-546.
157 Акти ЮЗР. — T. 4. — C. 22-23; T. 7. — C. 186; T. 11. — C. 801; та ін.
l5S Див.: Грушевський М. С. Історія України—Руси. — Т. 9, ч. 2. — С. 1364.
159 Там само.
160 Див.: Kubala L. Wojna brandenburska i najezd Rakoczego w roku 1657. —
Warszawa, 1917. — S. 295-298; ПКК. — T. 3. — K., 1898. — C. 242-245.
161 Kaczmarczyk J. Bogdan Chmielnicki na tle stosunkyw polsko-ukraicskich:
proba prelamania stereotypu // Богдан Хмельницький та його доба. — К., 1996. —
С. 28.
162 Детально про це див.: Kubala L. Wojna brandenburska... — S. 199; Грушевсь
кий М. С. Назв, праця. — С. 1398-1400.
163 Monumenta Hungariae Historica, Diplomatoria. — T. XXIII. — S. 545-546.
164 Жерела. — T. 6. — С. 233; Litterae nuntiorum apostolicorum historiam
Ucrainae illustrantes collegit... — Vol. IX. — P. 80-81.
165 Ьаіорівіеж albo Kroniczka Joachima Jerlicza. — Warszawa, 1853. — T. 2. —
S. 5.
166 Див.: Горобець В. М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські від
носини другої половини XVII—першої чверті XVIII ст. — К., 1995. — С. 20-24.
167 Акти ЮЗР. — ТЛІ. — Прибавление № 1. — С. 759.
168 Там само. — С. 745.
169 Там само. — С. 763.
170 Там само. — Прибавление 3. — С. 783—790; Синбирский сборник. —
Ч. 2. — №20. —С. 57.
171 Акти ЮЗР. — Т. 10. — № 8. — С. 490; ВУР. — Т. 3. — № 248. — С. 568.
172 Там само. — Т. 10. — Прибавление 1. — С. 682.
173 Синбирский сборник. —Ч. 2. —№ 21. — С. 61.
174 Напередодні гетьманської елекції Виговський у розмові з послом трансіль
ванського князя Ф. Шебеші з цього приводу заявляв таке: "Московський цар та
кож писав, що віддасть Україну йому в руки, щоб він нею розпоряджався". — Цит.
за: Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття. Причини
і початок Руїни. — К., 1998. — С. 103.
175 У посольському наказі А. Матвеєва Івана Виговського послідовно титулу
ють не гетьманом, а лише генеральним писарем.
176 Київ як місце проведення загальної ради вабив офіційну Москву вже дав
но, принаймні, наприкінці 1653 р. Б. Хмельницькому довелось докласти чималих
зусиль, аби відмовити уряд Олексія Михайловича від проголошення переходу
Війська Запорозького та всієї України під протекцію царя саме в Києві, під стіна
ми Святої Софії. — Детальніше про це див.: Грушевський М.С. Наполегливість, з
якою російське керівництво раз-по-раз поверталося до цього питання, на нашу ду
мку, пояснювалося як сакральним сприйняттям давньоруської столиці, так і наяв
ністю в місті після 1654 р. сильної російської військової залоги.
177 Акти ЮЗР. - Т. 4. — № 25. — С. 33—34; № 26. — С. 35—36; № 29. —
С. 38—39; Т. 7. — С. 225—233; Т. 15. — Ч. 2. — С. 87—88.
178 Там само. — Т. 11. — Прибавление — № 2. — С. 763.
179 Там само. — Т. 4. — № 23. — С. 23.
180Грушевський М.С. Історія України-Руси. — Т. 10. — С. 51, 55—56.
181 Акти ЮЗР. — Т. 4. — № 25. — С. 33—34; № 29. — С. 39; № 39. — С. 53;
№344. — С. 71.
182 Цит. за: Яковлева Т. Назв, праця. — С. 318.
183 Акти ЮЗР. — Т. 11. — Прибавление. — № 3. — С. 806.
184 Там само. — С. 805.
185 Там само. — Т. 4. — № 25. — С. 35—36.
186 Там само. — № 30. — С. 39—41.
187 Там само. — Т. 7. — № 69. — С. 190—191.
188 Там само. — Т. 4. — № 44. — С. 72.
189 Цит. за: Смолій В. А., Степанков В. С. Правобережна Україна... — С. 25.
190 Там само.
191 Акти ЮЗР. — Т. 7. — С. 187.
192Там само. —С. 188-189, 193.
193 Там само. — Т. 4. — С. 51, 78; та ін.
194 Див.: Горобець В. М. Запорозький Кіш в політичній структурі козацької
України (друга половина XVII — початок XVIII ст.) // Запорозьке козацтво в укра
їнській історії, культурі та національній самосвідомості. — К.—Запоріжжя,
1997. — С. 33-43.
195Грушевський М.С. Історія України-Руси. — Т. 10. — С. 126—127. 196 Czart. — 399. — S. 255; Kubala L. Wojny ducski i pokyj oliwski. 1657-1660. — Ser. 6. — Lwyw, 1922. — Dod. XIV. 197Kubala L. Wojny dunskie... — S. 443.
198 Акти ЮЗР. — T. 4. — C. 145-164; ПКК. — T. 3. — С. 345-346; Костомаро-
в Н. И. Гетманство Вьіговского // Истор. монографии и исследования. — Т. 2. —
СПб., 1872. — С. 75—78.
199 Акти ЮЗР. — Т. 10. — С. 242—243; Т. 11. — С. 764—765.
200 Див.: Русская историческая библиотека. — Т. 8. — СПб., 1884. — С. 1240;
Горобець В. М. Від союзу до інкорпорації... — С. 16-17.
201 Див.: Czaplicski W. Proby reform pacstwa w czasie najazdu szwedskiego //
Polska w okre&ie drugiej wojny poinocnej 1655-1660. — T. 1. — Warszawa, 1957.—
S. 303—329.
202Кордуба М. Боротьба за польський престіл по смерті Володислава IV // Же-рела до історіїУкраїни-Руси. — Т. 12. — Львів, 1911. — С. 55—5&;KubalaL. Jerzy Ossolinski. — Lwyw, 1883. — S. 206—230; Sysyn F. E. Between Poland and the Ukraine: The dilema of Adam Kysil. 1600-1653. — Harward, 1985. — P. 160—163; КачмарчикЯ. Назв, праця. — C. 87—90; СмолійВ. А., СтепанковВ. С. Українська державна ідея... — С. 42—44.
203 РДАДА. — Ф. 124: Малороссийские дела, оп. 6, д. 15.
204 Walewskij A. Historya wyzwolonej Rzeczypospolitej... — T. 1. — S. 3—4.
205 Ibid. —T. 1. —S. 5.
206Kubala L. Wojny ducskie... — S. 107.
207 Ibid.
208 Walewskij A. Historya wyzwolonej Rzeczypospolitej... — T. 1. — Dod. IV.
209 Костомаров Н. И. Гетманство Вьіговского // Истор. монографии и иссле-
дования. — Т. 2. — СПб., 1872. — С. 75-78.
210Kubala L. Wojny ducskie... — S. 128.
211 Ibid. — Dodat. XXI. — S. 547.
212 Dzi№l nckopisyw Biblioteki Czartoryskich w Krakowie (далі — Czart.). —
399. — P. 255; ПКК. — T. 3. — C. 267.
213 Czart. — 402. — S. 281-290; Гарасимчук В. Матеріали до історії козаччи
ни. — С.112-119.
214 Див.: Акти ЮЗР. — Т. 4. — С. 163—165.
215 Цит. за: Walewskij A. Historya wyzwolonej Rzeczypospolitej. — T. 1. —
S. 23—24.
216 Czart. — 399. — S. 255; Kubala L. Wojny ducskie... — Dod. XIV.
217Kubala L. Wojny ducskie... — Prim. 83. — S. 447.
218 Stade A. Geneza decyzji Karola X Gustawa o wojnie z Polska w roku 1655 //
Studia i materialy do historii wojskowo&ci. — XIX, cz. 2. — 1973. — S. 90; WyjcikZ.
Historia dyplomacyi polskiej... — S. 176.
219 Czart. — 399. — S. 255.
220ПКК. — T. 3. — C. 267.
221 Там само. — C. 234—236.
222 Там само. — C. 255.
223 Там само.
224 Там само. — С. 257—259.
225 Czart. — 387, No 7. — S. 31; Kubala L. Wojny ducski... — Dod. XXVI.
226Там само. — 387, No 13. — S. 65.
227Kubala L. Wojny ducski... — S. 13. 228Czart. — 387, No 21. — S. 111.
229 Ibid. — 387, No 14. — S. 71.
230 Czart. — 387, No 19. — S. 97; Kubala L. Wojny ducski... — Dod. XXXVI.
231 Kubala L. Wojny ducski... — S. 143.
232 Ibid. — Dod. XXXVII.
233 Czart. — 402. — S. 309.
234Kubala L. Wojny ducski... — S. 460.
235 Ibid. —S. 156.
236ПКК. — T. 3. — C. 332.
237Ossol. — №189. —S. 1073.
238Kubala L. Wojny ducski... — S. 157.
239 Акти ЮЗР. — T. 4. — C. 226, 230.
240Pribram F. A. Die Berichte F. von Lisolla. — Wiena, 1887. — S. 519.
241 Kubala L. Wojna ducska... — S. 484-485.
242 Памятники, изданньїе Киевской комиссией для разбора древних актов. —
Т. 3. — К., 1898.— С. 387.
243АктьіЮЗР. — Т.4.— №115. — С.255—257; Т. 15.— №7. — С.256—258. 244 Там само. — Т. 4. — № 115. — С. 256.
245 Шафранов П. О статьях Б. Хмелницкого// Киевская старина. — 1889. —
Т. 11. — С. 86—%%;ЯковлівА. "Статті Богдана Хмельницького" в редакції 1659 ро
ку // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського. — Ч. 1. — К.,
1928. — С. 220 234.
246 Акти ЮЗР. — Т. 10. — № 8. — С. 448—449.
247Тамсамо. —Т. 4. — № 115. —С. 263.
248 Там само.
249Переговори з цього приводу було розпочато влітку 1654 p., тобто вже після укладення Березневих статей, а домовленостей досягнуто так і не було. — Див.: Зйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с московским правительст-вом в царствование Алексея Михайловича. — М., 1899; ЯковлівА. Українсько-московські договори в XVII—XVIII віках. — Варшава, 1934.
250 Акти ЮЗР. — Т. 4. — № 115. — С. 265—269.
251ПКК. — Т. 3. — К., 1898. — Отд. 3. — С. 383.
252 Там само. — С. 407.
253 AGAD, AKW, tatar., kart. 61, tecz. 32.
254 Ibid., tecz. 86.
255ПКК. — T. 3. — K., 1898. — Отд. 3. — С. 408.
256 Акти ЮЗР. — Т. 5. — № 9. — С. 15—16.
257 Там само. — С. 16.
15*Величко С. Літопис. — Т. 2. — К.: Дніпро, 1991. — С. 14.
259 Крім названих старшин до складу делегації входили також полковники:
київський Василь Дворецький, миргородський Павло Апостол, наказний корсун-
ський Олекса Тецкевич та наказний уманський Максим Булига (Курцевич), близь
ко сорока сотників, два писаря та більш ніж півтори сотні козаків. — Дневальньїе
записки Приказа тайньїх дел (7165-7183) // ЧОИДР. — Кн. 224. — М., 1900. —
С. 3.
260 Акти ЮЗР. — Т. 5. — № 2. — С. 1—7.
261 Там само.
262Русская историческая библиотека. — Т. 21. — Спб., 1884. — С. 8, 353; Ак-тьі ЮЗР. — Т. 7. — № 30. — С. 55; № 102. — С. 316.
263АктьіЮЗР. — Т. 4. — № 115. —С. 275.
264ПКК. — Т. 3. — Отд. 3. — № 119. — С. 275.
265 Див.: Акти ЮЗР. — Т. 3. — № 369. — С. 580, 584.
266Kubala L. Wojny ducskie... — Dodat. 74, 75.
267 ца тои час — уЖЄ К0ЛИШНщ полковник миргородський, оскільки норми Переяславського договору 1659 р. забороняли йому посідати старшинські уряди у Війську Запорозькому.
8Kubala L. Wojny ducskie... — Dodat. 76.
269 Випадково Сєлєцькому вдалося почути фрагмент конфіденційної розмови
гетьмана з усевладним генеральним осавулом, з якої стають очевидними мотиви
його негативного ставлення до ідеї примирення з польським королем. По-перше,
І. Ковалевський нагадував Ю. Хмельницькому про те, що він і старшина принесли
цареві клятву вірності, а по-друге, "...ляхи не мають жодної сили: якби пішли б у їх
землі, то ніде і собака на нас не загавкала б, бо війська немає...". Ймовірно, саме
очевидна відсутність у Речі Посполитій на той час боєздатного війська значною
мірою і робить польського короля аутсайдером у боротьбі за Україну. —Kubala L.
Wojny ducskie... — Dodat. 76.
270 Ibid.
271 Ibid.
272 Варто зазначити, що обережність волинського каштеляна була вельми до
речною, оскільки київський воєвода В. Б. Шереметєв отримав з Москви наказ
спільно з Ю. Хмельницьким якимось чином заманити польського дипломата до
себе, заарештувати та переправити до Росії.
273 Саме так, наприклад, можна трактувати його запевнення стосовно того, що шведське військо поступило на службу до Яна Казимира. 274ПКК. — Т. 3. — Отд. 3. — № 123. — С. 417.
275 "Не знаємо теж, які ласки і від його королівської милості отримали?" —
ПКК. — Т. 3. — Отд. 3. — № 123. — С. 417.
276 Звертав Ю. Хмельницький увагу свого адресата і на відсутність знаків ко
ролівської милості до Тимофія Носача, котрий на сеймі від імені всього Війська
Запорозького прохання вносив, до себе — "...мені бідного Суботова не хотіли
уступити, який кривавою шаблею в Польщі великий знак про себе залишив...", на
томість — задоволення прохань "...п. Немирича, п. Федора, Костянтина (тобто ро
дичів попереднього гетьмана. —В. Г.), Груші і п. Григорія Лесницького [...] і ін
ших немало з підписків і челяді..." І. Виговського. — ПКК. — Т. 3. — Отд. 3. —
№123. — С. 417—418.
277 ПКК. — Т. 4. — Отд. З. — № 1. — С. 4.
278 WyjcikZ. Traktat Andrusowskij 1667rokuiegogeneza. — Warszawa, 1959.—
S. 40.
79 Акти ЮЗР. — T. 5. — № 14. — C. 28.
80 Там само.
81 Там само.
82 Там само. — № 15. — С. 32.
83 Смолій В. А., Степанков В. С. Українська державна ідея... — С. 126.
'м Акти ЮЗР. — Т. 4. — С. 17.
285ПКК. — Т. 3. — Отд. 3. — № 123. — С. 427—428. 6 Акти ЮЗР. — Т. 5. — № 16. — С. 34.
287 Там само. — № 18. — С. 35.
288 Петровський М. Українські діячі XVII віку. Т. Цицюра // Зап. Історично-
філологічного відділу УАН. — Кн. 24. — К., 1929.
289 Варто зазначити також, що прорахунки російського командування цим не
обмежувалися. Вкрай незадовільно діяла розвідка київського воєводи. До остан
ньої миті В. Б. Шереметєву не було відомо ні про кількість польського та татарсь
кого війська, ні про те, що польний гетьман, маршалок коронний Єжи Любомир-
ський встиг повернутися з Пруссії і бере участь у кампанії. А варто наголосити на
тому, що інформація з цього приводу, точніше — її відсутність, була вкрай важли
вою, оскільки, як слушно зауважують дослідники, за умови важкої хвороби вже
доволі немолодого великого коронного гетьмана Станіслава Потоцького "Ревери"
саме польний гетьман фактично керував діями польської армії.
290 Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст.
(1648-1676 pp.). — К., 1999. — С. 243; Kubala L. Wojny dunskie... — S. 391;
Podhorodecki L. Chanat Krymski i jego stosunki z Polsk№ w XV— XVIII w. —
Warszawa: "Ksi№ika i Wiedza", 1987.— S. 200.
291РДАДА, ф. 7, дело 166, л. 117/6. 292Kubala L. Wojny ducskie... — S. 391.
293 Ibid.
294 Соловьев CM. История России с древнейших времен. — T. 11. — С. 117.
295 IP НБУ НАНУ, ф. 2, № 15539—15541, арк. 198; Акти Московского госу-
дарства, изд. под ред. Д. Самоквасова. — Т. 3: Разрядньш Приказ, Московский
стол. —СПб., 1901. —№203. —С. 184.
296KubalaL. Wojny ducskie'" g t' ,K''
297 Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст. — С. 243.
298 Й. Єрлич стверджував, що Хмельницький втратив у бою близько 4 тисяч
козаків. — [Jerlicz] Latopisiec albo Kroniczka Joachima Jerlicza. —
T. 2. — Warszawa, 1853. — S. 51.
299 KubalaL. Wojny ducskie..' g t' K/'
300 Ibid.
301 Герасимчук В. Чуднівська кампанія 1660 p. —Львів, 1913. — С. 90—ПО.
302 Wojna polsko-moskiewska pod Cudnowem/ Wyd. A.HniiYD' Warszawa,
1922. — S. 93—94.
303 Ibid. — S. 94.
304 Про хід дебатів, що передували укладенню угоди див.: Горобець В. Еліта
козацької України... — С. 247—249.
305 Wojna polsko-moskiewska pod Cudnowem. — S. 105.
306 Ibid. —S. 106.
307ПКК. — T. 3. — K., 1898. — Отд. 3. — C. 441—442.
308 [Jerlicz] Latopisiec albo Kroniczka Joachima Jerlicza. — T. 2. — S. 55.
309 Акти ЮЗР. — T. 5. — № 21. — C. 39; № 22. — C. 43; Акти МГ. — T. 3. —
№217. — C. 198—200.
0Kubala L. Wojny dunskie... — S. 405.
311 Невдовзі шотландський волонтер перейде на службу до московського ца
ря, братиме участь у Чигиринських кампаніях другої половини 1670-х pp., дослу
житься до чину генерала і, що найбільш для нас важливо, залишить вельми змісто
вні й цікаві щоденники, які містять серед іншого важливу інформацію про тогоча
сне політичне й побутове життя в Україні.
312 Tagesbuch des Generals Patrick Gordon... — T. 1. — Moskau, 1849. —
S. 244—245.
313 ПВК. — T. 4. — K., 1898. — Отд. 3. — C. 31; [Jerlicz] Latopisiec albo
Kroniczka Joachima Jerlicza. — T. 2. — S. 58.
314 Див.: Актьі исторические, собранньїе и изданньїе Археограф ической коми-
ссиею (далі — Акти ИС). — Т. 4: 1645 1676. — СПб., 1842. — С. 229—300.
315 РИБ. — Т. 21. — С. 938.
316РДАДА, ф. 229, стлб. 5871/60, л. 3—6.
317 У цьому випадку маємо справу, безперечно, з унікальним явищем політич
ної історії Гетьманату, коли обов'язки наказного гетьмана виконує козацький
старшина такого невисокого рангу.
318 Акти ЮЗР. — Т. 5. — № 40. — С. 82; Акти МГ. — Т. 3. — № 231. —
С. 222—223.
319 Цікаво, що для підсилення емоційного впливу закликів царя Сухотін віз в
Україну православний хрест, що був свідком переяславської присяги гетьмана і
всього Війська Запорозького. — Wzjcik Z. Traktat Andrasowskij 1667 roku i ego
geneza. — S. 52.
320 Акти МГ. — T. 3. — № 248. — C. 252; № 249. — C. 255.
321 ПВК. — T. 4. — K., 1898. — Отд. 3. — № 14. — С. 68—73.
322Горобець В. Еліта козацької України... — С. 272.
323АктьіМГ. — Т. 3.— №296. — С. 291.
324 Там само. — № 231. — С. 222.
325 Смолій В. А., Степанков В. С. Українська державна ідея... — С. 129.
326 Так, наприклад, чернігівський полковник Оникій Силич доводився двою
рідним братом ніжинському полковнику, а тесть останнього, котрий на початку
1660-х pp. з дипломатичними місіями не раз відвідував Москву і записаний у мос
ковських приказних книгах як Іван Абрамов, імовірно, був не хто інший, як чер
нігівський полковник у 1654-1657 pp. та наказний полковник у 1661 р. Іван Попович-Абрамович.
327 Костомаров Н. И. Гетманство Юрия Хмельницкого // Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования. — Т. 12. — СПб., 1876. — С. 236.
328Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. 9, ч. 2. — С. 929.
329 Зйнгорн В. Сноше