Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.3. Соціальні, гносеологічні, онтологічні та психологічні чинники релігії

Релігія як явище духовного життя суспільства виникла внаслідок дії різних чинників у складних умовах станов­лення людства. За своєю природою вона є соціальним явищем, тісно пов'язана із соціальним життям та розвит­ком суспільства.

Наші далекі предки жили в умовах елементарного ви­робництва матеріальних благ. Знаряддя праці були недо­сконалими, вироби і виробничі технології — найпростіши­ми, продуктивність праці — низькою. Вони цілковито за­лежали не тільки від природи, а й від незрозумілих для них сил суспільного життя, яке весь час ускладнювалося: зростала сила традицій та звичаїв, посилювалася за­лежність від суспільства. Це породжувало відчуття безсил­ля, зумовлювало пошуки його причин. У цьому складному соціальному контексті поставали як реальні, так і фантас­тичні уявлення про світ, зокрема релігійні уявлення про  надприродне. У релігієзнавстві все це називають соціальни­ми чинниками релігії.

Отже, релігійна свідомість стала притаманною лише "людині розумній", хоч у первісному стаді "людей умілих"(пітекантропів, синантропів) рівень розвитку ви­робництва був ще нижчим, залежність від природи ще сильнішою. Причина — в особливостях сприйняття люди­ною навколишнього світу. Пітекантроп лише починав мислити, свідомість його мала стадний характер, ґрунтувалася на усвідомленому інстинкті. Мислення було вкрай обмеженим, а мозок нерозвинутим, йому були недоступні абстракції. Первісна людина мислила логічними кате­горіями, але в межах конкретних понять. У неандертальця і кроманьйонця почали формуватися абстрактні поняття, що дало їм змогу відірватися від конкретності, продукува­ти уявлення, які їй не відповідали. Однак це не послабило пізнання, оскільки помилки також допомагають вивірити істинне знання. Саме помилки породили перекручені, фантастичні уявлення. Так складалися умови для виник­нення релігії, які мали гносеологічний (теоретико-пізнавальний) характер — її гносеологічні чинники.

Інтереси первісної людини, очевидно, не виходили за межі потреб у їжі, теплі, продовженні роду. Вона відчува­ла та пізнавала світ в його складності, гармонії та супереч­ностях, намагалася знайти відповідь на питання, пов'язані з її існуванням.

У первісному суспільстві філософів не було, суспільна свідомість не мала філософського аспекту, однак уже в аморфній міфологічній свідомості наявні були зародки майбутньої свідомості цивілізованого суспільства. Онто­логічні чинники (вчення про буття) також зароджувалися в міфологічній свідомості. Релігійна свідомість стала задо­вольняти і цю духовну потребу людства.

Величезний вплив на формування релігійної картини дійсності у первісної людини справили обставини психо­логічного характеру. Безсилля людей перед силами приро­ди і суспільства спричиняли постійне психологічне напру­ження. Головною емоцією був страх, він загострював ува­гу, мобілізовував організм. Постійні життєві труднощі та небезпеки призводили до того, що життя первісної люди­ни майже цілком складалося з афектів, під час яких втра­чався контроль над діями і думками. Тому фантастичне починає панувати над реальним. Так сформувалися психо­логічні чинники релігії.

Усі зазначені чинники походження релігії (соціальні, гносеологічні, онтологічні, психологічні) взаємодіяли та взаємо посилювали один одного, набуваючи особливої ва­ги за різних обставин.