22.3. Способи зберігання цукрових буряків у свіжому вигляді

Коренеплоди буряків зберігають у польових умовах господарств і на бурякоприймальних пунктах цукрових заводів. У свіжому ви­гляді буряки зберігаються в окремих буртах, які мають у попереч­ному перетині вигляд трапеції. Називають їх кагатами.

Господарства повинні прагнути виконувати всі роботи на зби­ранні і вивезенні буряків у стислі й оптимальні строки. Викопані

буряки в той же день слід відправляти на бурякоприймальні пунк­ти цукрових заводів для закладання на зберігання або на переробку.

Проте часто через погану погоду, недостатню кількість автотран­спорту і з інших причин певна кількість буряків на деякий час за­лишається на зберігання в полі. Щоб запобігти втратам урожаю і зниженню якості сировини, господарства організовують коротко­строкове зберігання цукрових буряків у польових кагатах близько від доріг.

Майданчики, на яких обладнують польові кагати, повинні бути рівними, з невеликим нахилом для стікання води. До початку укладання буряків їх очищають від рослинних решток, утрамбову­ють і обробляють гашеним вапном-пушонкою з розрахунку 200 г/м2. У польові кагати закладають тільки кондиційні буряки. Орієнтова­ні розміри кагатів такі: ширина основи 6 м, висота 1,5 — 1,75, шири­на верхньої площадки 2,5 — 3,0, довжина не менше 10 м.

У міру формування кагатів їх бічні сторони укривають вологою землею спочатку шаром 15 — 20 см, а потім, із зниженням темпера­тури повітря, товщину шару землі збільшують до 40 — 50 см. Зверху кагати вкривають солом'яними або комишитовими матами. При не­стачі матеріалів для укриття допускається укладання буряків у трикутні кагати таких розмірів: ширина біля основи 3 — 4 м, висота 1,5 — 1,75 і ширина верхньої площадки 0,25 м. Такого типу кагати суцільно укривають більш тонким шаром землі. Гребінь кагату укривають шаром землі, тоншим, ніж біля основи.

Для зберігання буряків на бурякоприймальних пунктах і на те­риторії цукрових заводів їх закладають у більші кагати, які розмі­щують на спеціально відведеному майданчику — кагатному полі. Розміри поля залежать від кількості буряків і висоти кагатів. На 1 га площі кагатного поля укладають від 50 - 60 до 150 - 240 тис. ц коренеплодів, залежно від наявності буртоукладачів, які можуть формувати кагати висотою від 4 до 9 м.

Кагатне поле готують завчасно. Відведену під нього ділянку ви­рівнюють грейдером, потім орють з дворазовим боронуванням, ста­ранно видаляють усі стерньові рослинні рештки, каміння і сторонні предмети. Після цього ділянку коткують важкими котками і дезін-фікують вапном (2 т/га). За 2 - 3 дні до закладання буряків поле розбивають під кагати. Коренеплоди, призначені для тривалого зберігання, закладають звичайно після 1 жовтня. До цього часу те­мпература повітря в основних бурякосійних районах відносно висо­ка, що спричинює інтенсивне дихання закладених на зберігання буряків.

Кагати для тривалого зберігання мають ширину біля основи 22 — 25 м, висоту 4 — 6 і ширину верхньої площадки 6 — 8 м. Довжина кагатів може бути різною — від 50 до 100 м і більше. Розміри кагатів змінюють залежно від стану буряків, наявності засобів механізації та установок для активного вентилювання. Буряки для коротко­строкового зберігання закладають у кагати меншого розміру — з шириною біля основи 10 — 12 м і заввишки до 2 м.

Свіжі і здорові буряки, які надходять на бурякоприймальні пун­кти, закладають у кагати для тривалого зберігання, трохи підв'ялені - у кагати для середніх строків зберігання, а коренепло­ди в'ялі, підморожені, з механічними пошкодженнями — у кагати для короткострокового зберігання або відправляють на переробку.

Під час закладання в кагати здорові і не підв'ялені коренеплоди обробляють вапном. Поверхню кагату рясно обприскують рідким вапняним молоком (1,5 кг сухого вапна на відро води). У вологу по­году краще посипати буряки гашеним вапном з розрахунку 2 кг/т. У міру формування кагату, щоб запобігти нагріванню коренів соня­чним промінням, їх накривають солом'яними або комишитовими матами. Щоб буряки охололи, на ніч мати з поверхні кагатів зніма­ють. У хмарну погоду кагати не закривають і удень.

Укривають кагати солом'яними або комишитовими матами з розрахунку 80 м2 на 100 т укладених буряків. Останнім часом для вкривання кагатів застосовують щити і плити, виготовлені з коми­шиту, тирси, костриці, торфу та інших малотеплопровідних матері­алів. Такі щити можуть служити кілька років. Для вкривання і роз­кривання ними кагатів застосовують автомобільні крани.

Крім щитового або панельного застосовують також накриття з поролону, пінопласту та інших синтетичних матеріалів. Для цього використовують піногенераторні установки, які перетворюють фор­мальдегідну смолу в піну, розбризкуючи її на буряки в кагаті. На­несений на кагат шар пінопласту твердіє, утворюючи суцільне по­криття.

Інститут цукрової промисловості запропонував конструкцію ру­лонних панелей, які складаються з поліетиленової плівки-панчохи і термоізоляційного вкладиша (костролляна рогожка, хвилястий кар­тон, склополотно). Як показала виробнича перевірка, такий вид укриття придатний протягом 5 років (комишитові мати — протя­гом 1,5 року) і економічно вигідніші.

Істотне значення для зберігання цукрових буряків має затри­мання їх проростання. Дослідження Інституту цукрової промисло­вості і перевірка у виробничих умовах показали, що обробка буряків натрієвою сіллю гідрозинмалеїнової кислоти (ГМК) при закладанні їх у кагати стримує проростання коренеплодів. Для цього застосо­вують водний розчин натрієвої солі ГМК (1 %-й), яким обприскують коренеплоди під час укладання їх у кагати. Витрата препарату — 0,04 кг / 0,02 кг діючої речовини на 1 т буряків. Обприскують коре­неплоди спеціальними пристроєм, що має форсунки і змонтований на буртоукладальній машині.

Обробка буряків препаратом ГМК зменшує проростання коренів у 2 - 3 рази, втрати маси буряків — на 0,2 %.

Важливою умовою успішного зберігання цукрових буряків є сис­тематичний контроль за температурою в кагатах, що дає змогу своєчасно ліквідувати осередки гниття і самозігрівання. Оптималь­на температура зберігання буряків становить 1 — 3 °С. Для цього в кагатах установлюють ртутні термометри в дерев'яній оправі, а та­кож дистанційні електричні термометри опору. На 3000 ц буряків встановлюють один термометр, але не менше трьох на один кагат.

З появою окремих осередків самозігрівання загнилі корені не­гайно вибирають з кагату, а яму, що утворилася, заповнюють здоро­вими буряками, які оброблено гашеним вапном. Треба стежити за тим, щоб температура в кагатах була не нижче 0 °С, їх слід укрити додатково.

Середньодобові втрати цукру при зберіганні коренеплодів у сві­жому вигляді не повинні перевищувати встановлених норм. Залеж­но від районів вирощування цукрових буряків ці норми коливають­ся в межах 0,01 - 0,025 %. Для обліку змін у масі буряків і втрат цук­ру під час зберігання в кожний кагат укладають 5 — 8 сіток, запов­нених коренеплодами. Закладаючи такі проби, їх зважують і визна­чають вміст цукру в коренеплодах. Під кінець зберігання сітки з буряками зважують і аналізують. За різницею в масі проби буряків на початку і в кінці зберігання визначають втрату маси коренів, а за різницею у вмісті цукру — втрати його за період зберігання.

Широке запровадження засобів механізації при перевезенні і за­кладанні на зберігання цукрових буряків, а також установок для активного вентилювання дало змогу збільшити розміри і висоту ка-гатів, особливо при тривалому зберіганні. Останнім часом на цукро­вих заводах застосовують механізоване укладання буряків у високі кагати за допомогою буртоукладальної машини «Комплекс-65». Ви­користовують також високопродуктивний фронтальний буртоукла-дач уніфікованого типу КФ-68 ЕЗБЗ продуктивністю близько 300 т буряків за годину при розвантажуванні великовантажних автопоїз­дів і автомобілів (до 30 т). Таким буртоукладачем можна формувати кагати заввишки до 9 м. Дослідженнями М. З. Хелемського встано­влено, що втрати цукру при зберіганні буряків у високих кагатах менші, ніж у низьких. Закладаючи буряки у високі кагати, можна ефективніше використати площу кагатного поля і зменшити кіль­кість матеріалів для вкривання.

У високих кагатах взимку і навесні температурний режим збері­гання сприятливіший, ніж у звичайних.

Найефективнішим способом зниження температури, особливо у високих кагатах, є активне вентилювання. Його доцільно застосову­вати тоді, коли температура зовнішнього повітря нижча за темпера­туру в кагатах не менш як на 3 °С. За меншої різниці температур цей спосіб малоефективний.

Для активного вентилювання на кагатному полі (рис. 30) укла­дають повітроводи, заглиблюючи їх у землю або розміщуючи на її поверхні. При поперечній схемі вентилювання повітроводи розмі­щують один від одного на відстані 1,4 — 1,6 висоти кагату.

Рис. 30. Високі кагати цукрових буряків з активним вентилюванням

Залежно від районів вирощування і зберігання буряків рекомен­дують таку інтенсивність вентилювання кагатів: у центральних ра­йонах — 40 м3 повітря за годину на 1 т буряків, у південних — 50, у східних — 30 м3. Активне вентилювання проводять переважно в теплий осінній період, здебільшого вночі. При температурі зовніш­нього повітря нижче 0 °С вентилювання припиняють, бо воно може призвести до часткового підморожування буряків.

У південних районах України під час зберігання буряків у ран­ньоосінній період часто спостерігається висока температура зовніш­нього повітря при зниженій його відносній вологості. Активне вен­тилювання за так умовах може призвести до усихання коренів і зниження в них тургору. Як показав досвід роботи низки цукрових заводів, при закладанні буряків на зберігання в теплий період доцільно поєднувати нічне вентилювання кагатів з денним зрошува­льним охолодженням буряків водою.

При активному вентилюванні буряків можна також запобігти розвитку мікробіологічних процесів або зменшити їх, подаючи з по­вітрям пари формаліну, сірчистого ангідриду та інших речовин. Щоб припинити розвиток мікробіологічних процесів, особливо в ко­ренеплодах, які мають механічні пошкодження, рекомендується при закладанні буряків у кагати обприскувати їх розчином феноль­них сполук (пірокатехін, гідрохінон) з розрахунку 0,04 кг діючої ре­човини на 1 т буряків.