Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.4. Органiзацiя та проведення експертного опитування

Вдале проведення експертизи потребує чiткої, добре продуманої органiзацiї робiт - вiд постановки задачi до подання споживачам (замовникам) прогнозної iнформацiї у виглядi пояснювальної записки.

Прогнозування на основi методу експертних оцiнок, як i будь-яке iнше дослiдження, повинно початися з попереднього формулювання задачi, цiлей та призначення розробки прогнозу.

Успiх органiзацiї експертизи здебiльшого залежить вiд розробки розгорнутої програми проведення робiт, яка включає такі основнi етапи:

вiдбiр експертiв та формування експертної групи в залежностi вiд напрямку дослiдження;

методичне забезпечення розробки;

iнформацiйне забезпечення розробки;

кадрове забезпечення дослiдження;

програмне та технiчне забезпечення дослiдження;

стимулювання членiв експертної групи.

Питання вiдбору експертiв та формування експертної групи достатньо викладенi в попередньому параграфi. Разом з тим, при проведенні експертизи виникають ситуацiї в процесі формування експертних груп, якi слiд враховувати при здійсненні опитування. Для того, щоб скласти остаточний список членiв експертної групи, слiд насамперед розiслати листи з доданими анкетами всiм потенцiйним експертам та одержати вiд них згоду на участь в експертизi. Досвiд показує, що кiлькiсть отриманих вiдповiдей становить, як правило, 50% i менше. Керiвник дослiдження повинен в першу чергу докласти зусиль, щоб підібрати тих експертiв, чия участь в опитуваннi необхiдна. Крiм того до складу групи слiд включити якомога бiльше експертiв, нiж це

визначено розрахунками, тому що по ходу експертизи деякi члени з рiзних причин можуть вибути або ж пропустити певнi тури опитування.

Методичне забезпечення включає, в першу чергу, розробку прогнозних анкет, складання iнструкцiй по їх заповненню, сукупнiсть моделей та методик, необхiдних для розрахунку системи показникiв, що використовуються в експертних оцiнках.

В анкетах повинно бути сформульованi питання, що вiдображають сутнiсть проблеми, і на якi повиннi дати вiдповiдi експерти. Форма i змiст питань визначаються специфiкою об'єкта дослiдження. Однак є загальні вимоги, які пред'являються до запитань:

питання повиннi бути чiтко сформульованi в загальноприйнятiй термiнологiї;

формулювання питання повинно виключити будь-яку смислову неоднозначнiсть;

питання повиннi логiчно вiдповiдати структурi об'єкта прогнозування;

питання не повиннi складатися з декiлькох частин.

Всю сукупнiсть питань в залежностi вiд їх постановки можна роздiлити на вiдкритi та закритi, прямi та непрямi.

Вiдкрите запитання дає певну можливiсть вiдповiдати без усяких обмежень. Вiдкритi запитання часто дають бiльше iнформацiї, тому що опитуваний нiчим не зв'язаний у вiдповiдях. Особливо кориснi вiдкритi запитання на пошуковому етапi дослiдження.

Закрите запитання включає всi можливi альтернативнi варiанти вiдповiдей, і опитувані просто вибирають один з них. Анкета з закритим запитанням дозволяє охопити бiльшу сукупнiсть та спрощує обробку результатiв.

В прямих запитаннях опитуваним особам вказується реальна цiль дослiдження, а в непрямих запитаннях реальна цiль не вiдкривається.

Анкета — це найбiльш поширена форма дослiдження при зборi першочергових даних, причому iнструмент дуже гнучкий, в тому планi, що запитання можна задавати багатьма рiзними способами. Анкета потребує

ретельної розробки, опробовування та усунення виявлених недолiкiв до початку її широкого використання.

Дуже суттєве значення при проведеннi експертизи має число запитань, що мiститься в анкетi. Існує верхня межа кiлькостi питань, яким члени експертної групи зможуть належним чином приділити належну увагу. Це число залежить вiд типу запитань. На практиці за верхню межу потрiбно прийняти 25 питань. В деяких випадках число запитань може бути i бiльшим. Якщо ж число запитань зросте до 50, то керiвник експертизи повинен їх добре вивчити, щоб бути впевненним в тому, що таке число запитань дiйсно орiєнтовано на рiшення важливих проблем, має рацію та дозволяє сконцентрувати зусилля експертiв на рiшення поставлених задач або серед запитань є другоряднi.

При проведеннi опитування керiвник повинен позбавитись вiд спокуси увiйти в дискусiю по спiрних питаннях, які можливі мiж деякими частинами експертної групи, нi в якому разi не нав'язувати свою думку. Якщо навiть керiвник дiзнався, що члени групи пропустили важливий аспект, вiн повинен вiдмовитись вiд прогнозу, розпустити групу експертiв i сформувати нову.

При органiзацiї опитувань потрiбно взяти до уваги, що метод Дельфi не дуже поширений, щоб бути упевненому в тому, що всi члени експертної групи знайомi з ним, і тим бiльше, знають його досконально. Тому в момент, коли анкети вперше направляються експертам, до неї мають бути доданий короткий опис сутi методу та iнструкцiя по заповненню анкет.

Обробка анкет опитування включає обчислення цiлого ряду показникiв, що дозволяють в кiнцевому рахунку зробити остаточні узагальнюючі висновки. Серед органiзаторiв експертизи повиннi бути спецiалiсти, що досконало володiють методикою обробки даних, які мiстяться в опитувальних анкетах.

Органiзацiя будь-якого дослiдження передбачає створення добре розвинутої iнформацiйної бази, що складається з нормативно-довідкової та перемiнної iнформацiї.

Нормативно-довiдкова iнформацiя — це словники, коди, класифiкатори, рiзнi iнструктивнi матерiали по формуванню, оформленню, заповненню та обробцi анкет.

Перемiнна iнформацiя — це в першу чергу данi, що мiстяться в заповнених анкетах.

На стадiї передпрогнозної орiєнтацiї, що передує вибору та формулюванню задачi колективної експертної оцiнки, здiйснюється глибокий всебiчний аналiз стану та тенденцiї розвитку прогнозованого процесу (явища, об'єкта) в країнi та за кордоном. Джерелом iнформацiї для проведення такого аналiзу є:

перiодична лiтература: статтi в вiтчизняних та закордонних журналах, збiрниках та наукових бюлетнях, газетах;

науковi звiти та огляди науково-дослiдних та проектно-конструкторських органiзацiй;

науковi монографiї, працi та дисертацiї;

статистичнi данi;

патенти та авторськi свiдоцтва, рацiоналiзаторськi пропозицiї;

нормативно-технiчна документацiя: стандарти, технiчнi умови, норми і правила розрахункiв та проектування;

звiти про закордоннi вiдрядження спецiалiстiв;

данi про дiяльнiсть закордонних фiрм;

матерiали симпозiумiв, семiнарiв, конференцiй.

Переліченi джерела iнформацiї використовуються не тiльки органiзаторами експертизи, але й експертами.

Реалiзацiя методу експертних оцiнок, як i іншого методу прогнозування, неможлива без вiдповiдного програмного забезпечення та технiчних засобiв.

Технiчнi засоби — це в першу чергу обчислювальна технiка та засоби зв'язку, оргтехнiка.

Програмнi засоби повиннi забезпечити формування та зберiгання масивiв iнформацiї, видачу їх на пристрої друку та вiдеотермiнали за графіком чи на запит.

Вдале проведення експертизи практично неможливе без стимулювання членiв експертної групи — морального та матерiального. Моральне стимулювання включає, наприклад гарантiю для експертiв на основi правових норм оформлення приоритету та авторства на новi iдеї,які висунуті в процесi експертизи, включення в план роботи, співавторство в наукових звiтах та iн.

Науково обгрунтований прогноз — це цiнний товар, на розробку якого витрачається праця високопрофесiйних спецiалiстiв. І як будь-який товар, вiн не має бути безкоштовним. Ось чому матерiальна зацiкавленiсть експертiв -важлива умова добросовiсного проведення експертизи. Тим бiльше, як свідчать досвiд, вiдсутнiсть прогнозу чи поганий прогноз обiйдеться споживачам прогнозной iнформацiї дорожче.