Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.24. Розвиток світової культури в другій половині XX ст

За останні сто років промислове виробництво планети виросло більш як у 50 разів, при цьому 4/3 усього приросту одержано з 1950 р. Сьогодні світова економіка створює валової продукції на суму близько 13 трильйо­нів доларів і може в найближчі півстоліття збільшитися в 5—10 разів. Якщо дотримуватися принципу "буття визначає свідомість", то можна було б очікувати і такого самого рівня розвитку культури в XX столітті. Зви­чайно, дати більш-менш об'єктивну оцінку культурного життя другої поло­вини усього століття — це справа майбутнього. Проте спеціалісти вже зараз роблять деякі висновки з приводу стану культури, в якому опинило­ся людство напередодні нового тисячоліття своєї історії.

Різноманітність сучасної культури з точки зору расової, етнічної, релігій­ної, мовної, соціально-економічної розмаїтості сучасних народів зовсім не

суперечить вживанню категорії "світова культура". Мова йде про станов­лення єдиної загальнолюдської культури, яка розвивається через взаємо­дію і взаємозбагачення її національних форм.

Які основні тенденції розвитку сучасної культури?

Насамперед зростаюча інтернаціоналізація народногосподарських зв'яз­ків привела до того, що на долю транснаціональних компаній припадає більше третини промислового виробництва, понад половина торгівлі, майже 80% нової техніки і технологій. На цій основі в усі куточки земної кулі передаються передові методи виробничої культури. Про зростання інтер­націоналізації життя сучасності свідчать всеохоплюючий характер науко­во-технічної революції, принципово нова роль засобів масової інформації і комунікації.

Рівність, братство, свобода, єднання всіх людей є насамперед не мораль­но-культурною вимогою, а життєвою потребою, природним фактором. Ви­никає загальнолюдська культура. Сучасні засоби пересування і передачі інформації зближають людей, а наукова і технічна думка все більше інтер­націоналізується.

Проте культура XX ст. повністю виявила обмеженість, однобічність технологічної цивілізації. Культура цієї цивілізації складалася на основі особливих відносин людини і природи. Людина намагалася вирватися із залежності від природи, і вищими її цінностями визнавалося панування над природою, прогрес, нарощування технологічних, і наукових знань. Природа стає об'єктом людської діяльності, об'єктом експлуатації, до того ж експлуатації необмеженої. Мета діяльності людини полягала в тому, щоб накопичувати все більше матеріальних благ і багатств і на цій основі вирішувати всі проблеми.

Техногенній цивілізації притаманне уявлення, що природа для експлуата­ції невичерпна. Проте такій психології настає кінець. Ідейні й науково-технічні рухи останніх десятиріч мають на меті створення нової екологічної культу­ри. Екологічна криза окреслює межі існуючого типу економічного розвит­ку. Мова йде про нові відносини з природою і між людьми.

Насамперед, Земля, як і людина, як показали останні знання про Всесвіт, не є його центром. Людство лише порошинка в світі буття. Радикально змінюється уявлення про поступовість і необоротність суспільного прогресу. З появою атомної, хімічної, біологічної зброї масового знищення цінність науки і науково-технічного прогресу поставлена під сумнів. Людство відчуло безсилля перед некерованими силами науково-технічного прогресу.

У XX ст. перед людиною постали проблеми, від вирішення яких зале­жить майбутнє цивілізації. Ці проблеми отримали назву глобальних (фр. дІоЬа! — всезагальний, від. лат. ^ІоЬиз — куля). До них належать: запобі­гання війні із застосуванням зброї масового ураження; боротьба із за­брудненням навколишнього середовища; подолання голоду, зубожіння; по­шуки нових джерел сировини. Людство сподівається на вирішення цих глобальних проблем. Хоча є песимістичні моделі майбутнього. Набули

поширення дослідження футурологів (від лат. иліишт — майбутнє). Окремі з них вважають, що суть нової культури виростає із зруйнування характер­них для класичного індустріального суспільства систем, які зовні детермі­нують життя особи. На їхню думку, виникає нова ситуація, коли людина, а не виробництво, її інтелектуальні та творчі здібності стають головним фак­тором суспільного прогресу. Розвиток особистих якостей, творчих здібно­стей і можливостей, виховання висококваліфікованої робочої сили стає найбільш вигідним вкладенням капіталу.

У сучасних умовах дуже поширена масова культура. Основним кана­лом поширення масової культури є сучасні засоби комунікативної техніки (телебачення, відео- та звукозаписи, кіно, преса, книгодрукування тощо). Індустріалізація культури являє собою одну з закономірностей сучасності. Проте цей процес має дві сторони. З одного боку, індустріалізація культу­ри робить її доступною для широкої аудиторії. З іншого боку, загальнодо­ступність мистецтва, полегшеність та спрощеність сприйняття різко знижує позитивний вплив мистецтва на розвиток особистості. Якщо висока, елітарна культура орієнтувалася на інтелектуальну, думаючу публіку, то масова культу­ра орієнтується на "усереднену" аудиторію. Людина втрачає свою індиві­дуальність і потребу в духовному самовдосконаленні за допомогою куль­тури. Людина-конформіст, пристосуванець в основному споживає культуру.

Поглиблення відчуження в суспільстві та криза традиційних релігійних та моральних цінностей на зламі 50—60-х рр. викликали появу рок-куль-тури. Рок висловив світосприйняття повоєнного покоління, де музика — це не все, що становить його зміст. Головне в рок-культурі — це моральна позиція. Молоде повоєнне покоління було розчароване в цінностях довоєнної епохи, на яких спекулювали всі тоталітарні режими, що розв'язали Другу світову війну та ядерне протистояння. Свій протест молодь прагнула ви­словити політичне й ідеологічно нейтральною поведінкою, надати мистецт­ву і моральності простий, людський зміст, звільнити їх з-під диктату держа­ви, церкви, політичних партій. Прихильники рок-культури своїм зовнішнім виглядом, манерами поведінки, музикою і співами підкреслювали свій зв'я­зок з масами, відчуття свободи, людської солідарності тощо.

Еволюція рок-культури відбувалася в бік втрати нею соціальної орієн­тації ("панк", "метал"). Сучасний рок має велику кількість стилевих форм. У цілому складність та суперечливість рок-культури не просто свідчить про значну фазу світової культури, а саме про кризову фазу.

Отже, сучасна культура, яка об'єднує людство, грунтується на загальнолюдських цінностях, на захисті прав людини, гуманізмі, по­ширенні наукових знань і передових технологій, взаємозбагаченні на­ціональних культур, екологічному ставленні до життя і навколишнього середовища. Попри всі суперечності та конфлікти, кризові явища, діяльність представників різних художніх течій і напрямків, різних національних культур формується багатолика, суперечлива, проте єдина загальнолюдська культура на основі цілісності світу.