Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.4.1. Акредитивна форма розрахунків

Документарний акредитив — угода, у силу якої банк (банк-емітент), діючи за дорученням і на підставі інструкцій клієнта (заявника акредитива) чи від його імені, приймає на себе зобов'язання здійснити розрахунки з третьою особою (бенефіціаром) проти наданих такою особою документів.

У міжнародних торгових розрахунках використання документарних акредитивів здійснюється із застосуванням єдиних стандартизованих правил і процедур, викладених в Уніфікованих правилах і звичаях для документарних акредитивів (публікація Міжнародної торговельної палати № 500, видана в 1993 р.) (далі — UCP № 500).

Акредитиву як особливій формі міжнародних розрахунків притаманні такі властивості:

-         абстрактність;

-         умовність;

-         строгий формалізм.

Абстрактність акредитива полягає в його відокремленості від договору купівлі-продажу чи іншого договору, на якому він може бути заснований. Зобов'язання банку за акредитивом є самостійним і не залежить від відносин сторін за зовнішньоекономічним договором.

Умовність акредитива полягає в тому, що зобов'язання банку проводити розрахунки за акредитивом виникає тоді, коли бенефіціаром будуть виконані всі умови акредитива. Такими умовами є, перш за все. вимоги до складання документів та строку їх представлення. Банк повинен виконати свої зобов'язання за акредитивом лише в тому випадку, якщо представлений бенефіціаром комплект документів оформлений у повній відповідності до умов акредитива і відсутнє будь-яке протиріччя між представленими документами. Будь-яке відступлення бенефіціара від умов акредитива є підґрунтям для відмови банку від здійснення платежу.

Строгий формалізм акредитива полягає в тому, що вимоги про виконання зобов'язань за акредитивом ґрунтуються виключно на документах і аж ніяк не пов'язані із зовнішньоекономічним договором, який є основою для відкриття акредитива. Якщо відвантажені бенефіціаром товари виявляться поганої якості або їх фактичні характеристики не відповідатимуть характеристикам, відображеним у документах, які були представлені банку, банк усе таки зобов'язаний здійснити розрахунки з бенефіціаром за умови, що представлені документи відповідають умовам акредитива.

Учасники акредитивної форми розрахунків

Заявник акредитива (applicant) - особа, на прохання і на підставі інструкцій якої банк (банк-емітент) приймає зобов'язання здійснити розрахунки з третьою особою (бенефіціаром).

Як правило заявником акредитива виступає покупець товарів (замовник робіт чи послуг) за зовнішньоекономічним договором. Основні дії заявника акредитива:

-         підписання    зовнішньоекономічного    договору,    який    передбачає
використання акредитива як форми розрахунків;

-         подання заяви на відкриття акредитива;

-         переказ банку-емітенту суми платежу за акредитивом і суми комісії за
відкриття акредитива.

Бенефіціар (beneficiary) — особа, на користь якої відкривається акредитив.

Як правило бенефіціаром виступає продавець товару (підрядник, виконавець при виконанні робіт або надання послуг) за зовнішньоекономічним договором.

Основні дії бенефіціара:

-         підписання    зовнішньоекономічного    договору,    який    передбачає
використання акредитива як форми забезпечення;

-         перевірка    відповідності    умов    акредитива    умовам    зовнішньо­
економічного договору;

-         повідомлення  заявника  акредитива  про  виявлення  невідповідності
умов акредитива платіжним умовам зовнішньоекономічного договору;

-         відвантаження товару перевізникові;

-         представлення    у    виконуючий    банк    документів,    зазначених    у
акредитиві;

-         оформлення тратт;

-         подання заяви на переказ переказного акредитива;

-         подання заяви на відкриття компенсаційного акредитива;

-         заміна      рахунків      тратт      другого      бенефіціара      (бенефіціара
компенсаційного акредитива) власними рахунками/траттами.

Банк-емітент (issuing bank) — банк, який за дорученням і на підставі інструкцій заявника акредитива відкриває акредитив на користь бенефіціара.

Найчастіше банком-емітентом є банк, який обслуговує поточний рахунок заявника акредитива, або інший банк, який розташований у країні заявника акредитива.

Основні дії банку-емітента:

-      відкриття акредитива;

-      відновлення акредитива;

-      переказ відшкодування покриття за акредитивом;

-      перевірка відповідності документів умовам акредитива;

-      передача документів заявнику акредитива;

-      акцептування тратт, виставлених бенефіціаром;

-      пересилання акцептованих тратт в авізуючий банк;

-      платіж за пред'явленими траттами;

-      закриття акредитива.

Авізуючий банк (advising bank) — банк, який на прохання банку-емітента повідомляє бенефіціара про відкриття акредитива на певних умовах. Авізуючий банк не несе жодної відповідальності за оплату акредитива.

Як правило авізуючим банком є банк, який обслуговує поточний рахунок бенефіціара, або інший банк, розташований у країні бенефіціара. Зазначення у якості авізуючого банку, який обслуговує поточний рахунок бенефіціара, найчастіше переважає, оскільки такий банк може представити для свого клієнта нижчі, у порівнянні з іншими банками, тарифи

Підтверджуючий банк (confirming bank) — банк, який на прохання банку-емітента додає власну гарантію виконання зобов'язань за акредитивом проти представлених документів, які відповідають умовам акредитива.

Підтверджуючим банком за акредитивом може виступати авізуючий банк, виконуючий банк або інший, третій банк.

Виконуючий банк (nominated bank) — банк, який уповноважений банком-емітентом на виконання платежу, акцептування або негоціації тратт за акредитивом проти документів, які відповідають умовам акредитива.

На відміну від банку-емітента та підтверджуючого банку виконуючий банк не несе самостійно зобов'язання проводити розрахунки за акредитивом, а діє як агент банку-емітента.

1.  Підписання зовнішньоекономічного договору

2.               Подання заявки на відкриття акредитива

3.               Відкриття (виставлення) акредитива

4.               Перевірка достовірності отриманого акредитива

5.               Перевірка відповідності умов акредитива умовам договору

6.               Відвантаження товару перевізнику

7.               Одержання від перевізника транспортних документів

8.               Представлення документів, зазначених в акредитиві

9.               Перевірка відповідності документів умовам акредитива

10.         Переказ платежу за акредитивом на рахунок бенефіціара

11.         Пересилання документів у банк-емітент

12.         Перевірка відповідності документів умовам акредитива

13.         Переказ відшкодування за акредитивом

14.         Передача документів заявнику акредитива

15.         Переказ  банку-емітенту  суми  платежу  за  акредитивом  і  суми  комісії  за  відкриття
акредитива

Рисунок 7.2- Схема застосування платіжного акредитива

При використанні акредитивної форми розрахунків учасники здійснюють як традиційні дії, які є характерними для інших форм розрахунків, так і специфічні, які притаманні тільки акредитивній формі розрахунків.

Подання заяви на відкриття акредитива. Подання заяви на відкриття акредитива - передача заявником акредитива банку-емітенту заяви (інструкції) на відкриття акредитива яка містить інформацію, необхідну для виконання акредитива. Заява на відкриття акредитива за своїм змістом є пропозицією імпортера банку про видачу таким банком самостійного зобов'язання здійснити розрахунки з продавцем товарів, придбаних заявником акредитива. Заява повинна відповідати платіжним умовам зовнішньоекономічного договору.

Відкриття (виставлення) акредитива. Ця дія полягає у видачі банком-емітентом письмового зобов'язання на користь бенефіціара здійснити розрахунки за акредитивом проти представлених документів.

Акредитив вважається відкритим з моменту відправлення банком-емітентом відповідного повідомлення бенефіціару (через авізуючий банк або безпосередньо).

Перевірка достовірності отриманого акредитива полягає у перевірці акредитива авізуючим банком за зовнішніми ознаками з метою встановлення його автентичності.

Авізування бенефіціара про відкриття акредитива. Авізування бенефіціара про відкриття акредитива — передання авізуючим банком інформації про відкриття акредитива бенефіціару.

Банк, який дав згоду на виконання функцій авізуючого банку, зобов'язаний без затримки направити акредитив бенефіціару. Акредитив супроводжується передатним повідомленням (transmittalletter), яке містить додаткову інформацію, наприклад про те, погодиться чи не погодиться авізуючий банк підтвердити акредитив.

Перевірка відповідності умов акредитива умовам договору. Ця дія здійснюється бенефіціаром. Бенефіціар повинен перевірити:

-         наявність вказівки на підпорядкування акредитива дії UCP №500;

-         правильність зазначення найменування бенефіціара, банку-емітента та
заявника акредитива;

-         відповідність   найменування  товару,   його   ціни  та  умов   поставки
умовам зовнішньоекономічного договору;

-         достатність         суми         акредитива         для         розрахунку         за
зовнішньоекономічним договором;

-         достатність  терміну,  встановленого  для  представлених  документів
виконуючому   банку,   при   виконанні   зобов'язань   з   відвантаження
товарів;

-         можливість представлення всіх зазначених в акредитиві документів;

-         відповідність   зовнішньоекономічному  договору  вказаного   способу
виконання акредитива;

-         відповідність     вимогам     зовнішньоекономічного     договору    умов
акредитива про представлення покриття, підтвердження, можливості
переказу, поновлення та ін.

Представлення виконуючому банку вказаних в акредитиві документів означає згоду бенефіціара зі всіма умовами акредитива.

Акредитивом встановлюються три тимчасових обмеження, порушення яких бенефіціаром може призвести до відмови виконуючого банку від прийняття документів. Такими тимчасовими обмеженнями є:

-         термін дії акредитива (the expiry date of the credit);

-         граничний строк для відвантаження товарів (the latest shipping date);

-         максимальний   період   часу,   дозволений   між   відвантаженням   та
представленням   документів   (the   maximum   time   allowed   between
dispatch and presentation).

Документи повинні бути представлені виконуючому банку у строк, зазначений умовами акредитива.

Перевірка відповідності документів умовам акредитива. Ця дія здійснюється виконуючим банком та банком-емітентом для встановлення обґрунтування вимог бенефіціара про виконання акредитива. Банк повинен встановити:

-         повноту представлених документів;

-         відповідність змісту представлених документів умовам акредитива;

-         відсутність протиріч між представленими документами.

Якщо документи представлені у встановлені акредитивом строки та відповідають всім зазначеним вимогам, вони є підставою для виконання зобов'язань банку-емітента. Якщо в представлених документах виявлені які-небудь розбіжності, банк не може прийняти такі документи до виконання і повинен негайно повернути їх бенефіціару для переоформлення.

Термін, протягом якого банк здійснює перевірку представлених бенефіціаром документів, не повинен перевищувати 7 банківських днів з моменту отримання документів.

Пересилання документів у банк-емітент. Здійснюється виконуючим банком після перевірки їх повної відповідності умовам акредитива. Документи висилаються, як правило, спеціальною рекомендованою поштою.

Переказ відшкодування за акредитивом в авізуючий банк. Найчастіше здійснюється одним із наступних методів:

-         списанням  суми  акредитива з кореспондентського рахунка  банку-
емітента;

-         переказом   відшкодування  на  адресу  виконуючого   банку   банком-
емітентом;

-         переказом      відшкодування      на      адресу      виконуючого      банку
рамбурсуючим банком.

Переказ відшкодування/покриття за акредитивом також називають рамбурсуванням.

Покриття за акредитивом слід відрізняти від відшкодування (рамбурса).

Покриття за акредитивом - це сума грошових коштів, які надаються банком-емітентом виконуючому банку при відкритті акредитива для здійснення виплат за акредитивом.

Відшкодування за акредитивом - це сума грошових коштів, які надаються банком-емітентом виконуючому банку як компенсація коштів, уже сплачених бенефіціару за акредитивом.

Переказ банку-емітенту суми платежу за акредитивом та суми комісії за відкриття акредитива. Виконання акредитива - здійснення банком-емітентом або підтверджуючим банком самостійно або через уповноважений банк розрахунків з бенефіціаром у порядку та в спосіб, передбачені в акредитиві.

Процедура виконання акредитива залежить від вказаного в його умовах способу виконання та може здійснюватись шляхом:

-         переказу платежу за акредитивом на рахунок бенефіціара;

-         акцептування тратт, виставлених бенефіціаром;

негоціації тратт, представлених бенефіціаром або іншим законним

держателем.

Переказ     платежу     за     акредитивом     на    рахунок     бенефіціара найуживаніший   спосіб   виконання   акредитива   та   здійснюється   одним   із наступних методів:

-         платежем   зі   списанням   суми   акредитива   з   кореспондентського
рахунка банку-емітента (можливий у разі, коли банк-емітент має
кореспондентський рахунок в авізуючому банку);

-         платежем з отриманням відшкодування від банка-емітента;

-         платежем з отриманням відшкодування від рамбурсуючого  банку
(здійснюється, як правило, у тому випадку, коли банк-емітент не має
кореспондентського рахунку у виконуючому банку).

Акцептування тратт, виставлених бенефіціаром полягає у поставленні виконуючим банком акцепту на таких траттах.

Негоціація тратт, представлених бенефіціаром або іншим законним держателем - прийняття уповноваженим банком (не банком-емітентом) зобов'язання сплатити без обороту на векселедавця та/або добросовісних держателей переказного векселя, виставленого бенефіціаром.

Акредитив може бути закритий:

-         у зв'язку із закінченням терміну дії;

-         достроково на підставі інструкцій заявника акредитива.

Закриття акредитива у зв'язку із закінченням терміну дії здійснюється у разі, коли бенефіціар не представив виконуючому банку передбачених умовами акредитива документів у встановлений для цього строк.

Закриття акредитива у разі надходження інструкцій від заявника акредитива здіснюється за наявності згоди бенефіціара та підтверджуючого

банку (закриття відзивного акредитива можливе і без згоди бенефіціара та підтверджуючого банку).

Документарний акредитив — це унікальна форма розрахунків, яка забезпечує найбільш оптимальне дотримання інтересів як покупця, так і продавця.

Переваги документарного акредитива для експортера (продавця):

-         наявність належного забезпечення платежу у вигляді зобов'язання
банку здійснювати розрахунки за відвантажені товари;

-         швидкість надходження експортної виручки, нерідко навіть ще до
прибуття товару в пункт призначення;

-         відсутність потреби у згоді покупця на оплату товару;

-         можливість   дострокового,   до   остаточного   виконання   акредитива,
поповнення   оборотних   коштів:   під   заставу   майнових   прав,   які
випливають із акредитива (при платіжному акредитиві), в результаті
обліку акцептованих банком векселів (при акцептному акредитиві) чи
від негоціації векселів (при акредитиві з негоціацією тратт).

Переваги документарного акредитива для імпортера (покупця):

-         забезпечення дотримання продавцем строків поставки, передбачених
зовнішньоекономічним договором;

-         документальне  підтвердження  відповідності  відвантажених  товарів
умовам зовнішньоекономічного договору;

-         отримання     заставних     коштів     на    підставі     товаророзпорядчих
документів, які надійшли до банку від продавця.

До основних недоліків документарного акредитива, порівняно з іншими формами розрахунків, слід віднести:

-         додаткові часові затрати, необхідні для пересилання передбачених
умовами акредитива документів;

-         додаткові  фінансові затрати,  пов'язані з  високою  вартістю  послуг
банку.