6.6.2. Вирощування поросят-сисунів та строки їх відлучення

Незалежно від прийнятої технології виробництва свинини сис­тема вирощування поросят є одним з найважливіших технологічних процесів, від результатів якого залежать кінцеві зоотехнічні та еко­номічні показники всієї галузі. Основним критерієм росту й розвит­ку поросят є їхня жива маса. Вважають, що вони добре ростуть і розвиваються, якщо при народженні жива маса однієї голови стано­вить 1,2 - 1,5 кг, у 30-денному віці — 7,5 - 9,0, 60-денному — 17,0 -

20,0 кг і більше.

Досягнення високої живої маси молодняку залежить насамперед від рівня молочності свиноматок, майстерності оператора в при­вчанні поросят до поїдання кормів та забезпечення нормальних умов утримання.

Для поросят порівняно з іншими виробничими групами свиней характерна низка біологічних особливостей організму, які необхідно знати і враховувати у практичній роботі. Так, у них високий рівень обміну речовин і енергії. За короткий період життя (до 21 - 26-го дня) їхній організм зазнає значних змін, у результаті чого вони, споживаючи у перші дні від народження лише материнське молоко, незабаром стають здатними використовувати поживні речовини різ­номанітних кормів.

Поросята швидко ростуть і розвиваються, а тому потребують над­ходження значної кількості поживних речовин. Упродовж перших

10 днів життя жива маса поросят збільшується майже в 2 - 2,5 раза, за 30 — у 6 - 8, за 60 днів — у 16 - 22 рази і більше.

Внаслідок швидкого росту поросят свиноматки вже на 20 - 30-й день лактації нездатні повною мірою забезпечити їх поживними речовинами завдяки тільки материнському молоку. Тому виникає потреба в додатковій підгодівлі спеціальними кормосумішами й різ­номанітними зеленими та соковитими кормами.

Поросята-сисуни особливо чутливі до впливу несприятливих чин­ників, які спричинюють захворювання травного каналу, легень та інших органів, що призводить до зниження резистентності та інтен­сивності росту й розвитку організму, навіть до їхньої загибелі. Тому влітку, починаючи з 8 - 10-го дня життя, поросят разом із свиномат­ками випускають на близько розташовані пасовища. Надавати про­гулянки поросятам краще вранці чи в другій половині дня тривалі­стю 20 - 30 хв, а в період відлучення доводити до 3 - 4 год на добу.

У ранньому віці поросята значно інтенсивніше використовують поживні речовини для росту організму, ніж молодняк старшого ві­ку. Так, на підтримання життя вони витрачають на 1 кг маси тіла за добу після народження 0,56 МДж, на 60-й — в 2, а на 180-й — у 4 рази менше. Організм поросят забезпечується поживними речови­нами завдяки молоку свиноматки в перші два тижні життя на 60 %, за третій — 36, за четвертий тиждень — тільки на 28 %.

Для нормального росту й розвитку поросята потребують значної кількості поживних речовин, що надходять з молоком свиноматки та за рахунок підгодівлі. Основні з них — це органічні (протеїн і амінокислоти, жири, вуглеводи й доступна енергія в них) та міне­ральні речовини, вітаміни, біологічно активні речовини, вода. По­треба у поживних речовинах залежить від віку, живої маси й строку відлучення молодняку.

Поросята, починаючи з першого дня життя, живляться винятко­во материнським молоком, яке забезпечує нормальний ріст і розви­ток організму і запобігає різним захворюванням. Проте орієнтовно з третього тижня лактації молочність у свиноматок знижується, а по­треба поросят у поживних речовинах зростає. Внаслідок цього вони відчувають їхню нестачу, що призводить до зниження інтенсивності росту та розвитку.

Відомо, що витрати на приріст у поросят 30-денного віку забез­печуються завдяки материнському молоку на 85, а підгодівлі — на 15 %. В останні 30 днів молочного періоду ці показники відповідно вже становлять 30 і 70 %, а в середньому за період вирощування — 45 і 55 %. Поросятам живою масою до 20 кг на кожний кілограм жи­вої маси необхідно 0,07 к. од., або 550 МДж обмінної енергії.

Потреба поросят у сухій речовині за живої маси до 6 кг, 6 - 12,

12 - 20 кг відповідно становить 53; 47 та 45 г на 1 кг живої маси. До складу сухої речовини корму повинні входити: повноцінний протеїн, легкоперетравні вуглеводи, мінеральні елементи, вітаміни та інші біологічно активні речовини. Для підгодівлі поросят існують кілька схем залежно від мети вирощування (ремонт чи відгодівля), кон­систенції кормів, техніки годівлі та строку відлучення.

В умовах вирощування поросят у спеціалізованих господарствах у разі відлучення в 60-денному віці поряд із концкормами викорис­товують значну кількість соковитих, зелених і грубих кормів. Тому схема передбачає поступове привчання до різноманітних кормів із різного віку (табл. 6.5).

Поросятам, починаючи з 3 - 4-го дня життя, дають воду, а з 5 - 6-го — їх підгодовують підсмаженим зерном (кукурудза, горох чи пшениця) і ацидофіліном (збиране або незбиране молоко, заквашене спеціаль­ною закваскою). Потім із зернових кормів варять каші, а з місячного віку згодовують концентровані корми в сирому вигляді.

Молоко свиноматок бідне на залізо і вже в перші дні життя у по­росят знижується вміст гемоглобіну. Для запобігання анемії їм внут- рішньом’язово вводять розчин феродекстринових препаратів, а в умовах фермерських господарств — розчин сульфату заліза — 2,5 г і сульфату міді — 1 г на 1 л перевареної води, змащуючи ним соски чи додаючи до питної води. Для забезпечення кальцієм і фосфором із 3 — 5-го дня поросятам дають крейду, кісткове борошно, деревне вугілля.

Починаючи з 12 — 15-го дня, поросятам згодовують червону морк­ву, а 320 — 22-го дня — коренеплоди, картоплю і баштанні. Кар­топлю варять, а інші корми дрібно ріжуть і згодовують у суміші з концентрованими. Корисною вітамінною підгодівлею є риб’ячий жир та зелені корми.

У підгодівлі поросят використовують також спеціальні кормові суміші, виготовлені в кормоцехах ферм та державних комбі­кормових заводах за спеціальною рецептурою. Дляпривчання поросят використовують престартери, для старшого віку — стар­тери, які збалансовані за всіма елементами живлення і врахову­ють анатомо-фізіологічні особливості їхнього травного каналу (табл. 6.6).

Техніка підготовки кормів для поросят полягає в подрібненні, очищенні від плівок (ячмінь, овес), зволоженні (1 : 1), здобренні (підсмажені зернові, нехарчовий жир, цукор тощо) та змішуванні кормової суміші.

В основу раціональної техніки годівлі поросят покладено низку технологічних прийомів, спрямованих на забезпечення їх необхід­ними елементами живлення. До них належать: розподіл поросят за сосками, привчання до певних сосків матері, кратність підсадки, строки й способи привчання до корму, кратність підгодівлі. Дотри­мання цих прийомів вирощування дає можливість одержати міцних

з високою живою масою поросят, здатних до інтенсивного росту і придатних у подальшому для використання на племінні цілі або відгодівлі.

6.6. Склад і поживність кормосумішей для поросят віком 0 - 60 днів,

% за масою

* Борошно екструдоване.

** Борошно без плівок.

*** Склад мінеральної суміші: крейда, сіль кухонна, кісткове борошно.

Збільшення живої маси поросят у 2-місячному віці від 11 до 20 кг сприяє підвищенню приростів на 11,9 %, зниженню витрат кормів на 17,4 % та собівартості одиниці продукції на 23,5 %, зростанню рентабельності виробництва від 15,5 до 38,2 %.