Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Овчини — це шкури дорослих овець і молодняку після 4 — 6-мі- сячного віку. У них є два головних компоненти: шкура та волосяний покрив. З цими характеристиками, особливо специфікою волосяного (вовнового) покриву шкур, пов’язані всі позитивні якості та недоліки овчин, система їхньої оцінки, консервування, переробки й оста­точного призначення і використання. За комплексом ознак найдо­цільнішого використання овечих шкур у системі переробки і для потреб населення овчини поділяють на три категорії: шубні, хутрові та шкіряні.

До шубних овчин відносять шкури овець з неоднорідною вов­ною. Використовують для виготовлення шубних виробів — дубля­нок, кожухів, бекеш, кожушків, жилетів, які шиють в основному во­лосяним покривом усередину (за винятком комірів до шубних виро­бів). За породними особливостями шубні овчини поділяють на три групи: романовські, степові й російські. Романовська є найкращою шубною овчиною в світі: пух довший за ость (м’яка на дотик, гарна поверхня овчини завдяки наявності завитків пуху над остю), сіро- блакитний колір (поєднання білого пуху й чорної ості), товста і пруж­на ость (стійкість проти зминання і звалювання вовнового покриву овчин), добра густота вовни, тонка, міцна, щільна й легка міздря. Розрізняють пояркову овчину (молодняку 5 — 6-місячного віку, основ­на товарна продукція) і овчину дорослих тварин, які залежно від якості волосяного покриву поділяють на три групи. Для степових характерна значна кількість пуху та багато грубої ості й мертвого волосу. Вони великого розміру, важкі (одержують від курдючних та дорослих каракульських овець) До російських овчин відносять шку­ри від решти грубововних порід овець. Вони відрізняються значною кількістю пуху й відносно тонкою остю, значно кращі за степові ов­чини. Шубні овчини за довжиною вовни поділяють на вовнові (по­над 6 см), напіввовнові (від 2,5 до 6 см) і низькововнові (від 1,5 до 2,5 см).

Хутрові овчини (цигейки) — шкури овець з однорідною вов­ною, використовують для виготовлення хутрових виробів (шуб, ман­то, дублянок, комірів, головних уборів, пальт), шиють переважно хутром назовні. За породними особливостями їх поділяють на тон­корунні, напівтонкорунні і напівгрубі, а за довжиною вовни — на вовнові (більше ніж см), напіввовнові (від 1 до 3 см) і низькововнові (від 0,5 до 1 см). Залежно від наявних вад на різних ділянках шку­ри хутрові овчини поділяють на чотири сорти.

Шкіряні овчини — це непридатні для виготовлення шубних і хутрових виробів шкури, з яких знімають волос і використовують їх для виготовлення рукавичної лайки, взуттєвої замші, хромової, шевро, галантерейної та підкладкової шкіри.