9.4.1. Комплектування, утримання й годівля батьківського стада

Для комплектування батьківського стада більшість птахо­фабрик завозять ремонтний молодняк у 17-тижневому віці із спеціа­лізованих господарств, а деякі — добових гібридних курочок безпо­середньо з племрепродукторів. Ферми господарств із різною формою власності отримують гібридних курочок із міжгосподарських інку­баторно-птахівницьких підприємств.

На великих птахофабриках, де виконання виробничих програм значною мірою залежить від точного дотримання технологічного графіка, обов’язково є своє батьківське стадо та цех інкубації. Тут технологічний цикл виробництва харчових яєць починається з одер­жання інкубаційних яєць у цеху батьківського стада курей.

У підприємствах із закінченим циклом виробництва для цієї ме­ти виділяють спеціальний цех, а на птахофабриках з внутрішнього­сподарською спеціалізацією батьківське стадо розміщують в ізольо­ваному відділенні.

Для рівномірного надходження впродовж року на виробництво інкубаційних яєць, а отже, й гібридного молодняку, батьківські ста­да комплектують однаковими партіями поголів’я кілька разів на рік. Так, у репродукторах І порядку його комплектують не менше ніж 2 разів на рік, II порядку — 4 — 6. Найзручніше чотириразове комплектування стада — у січні, квітні, липні, жовтні. Комплекту­ють батьківське стадо сполучними батьківськими формами, схрещу­вання яких дає змогу одержувати високопродуктивних гібридних несучок.

Один пташник або зону (кілька пташників) рекомендується за­повнювати партією птиці одного віку, вирощеною в однакових умо­вах. Розмір батьківського стада становить 10 — 15 % поголів’я про­мислового.

Ремонтний молодняк переводять у пташники-маточники до по­чатку несучості, тобто в 17-тижневому віці, що сприяє швидшій адап­тації до нових умов утримання. Щоб півні зайняли домінуюче по­ложення в стаді, їх переміщують у пташники на 2 — 3 дні раніше від курочок. Обліковий вік переведення молодих курочок із групи ре­монтного молодняку в групу дорослих курей — 21 тиждень. Спів­відношення півнів та курок у батьківському стаді має становити

1 : 10 — 12, а продуктивне використання — 12 міс.

Утримання батьківського стада. Одержання біологічно пов­ноцінних яєць із високими інкубаційними якостями залежить від умов утримання та годівлі птиці.

На птахофабриках і господарствах з різною формою власності іс­нують дві системи утримання батьківського стада курей: на підлозі у безвіконних пташниках та в клітках. У разі утримання на підлозі в пташниках використовують комплекти обладнання КМК-12Б (для приміщень завширшки 12 м) і КМК-18Б (завширшки 18 м). При цьому пташники для батьківського стада розділяють на секції з по­голів’ям у кожній з них не більше ніж 700 — 800 курей за щільності посадки 3,5 — 4 голови на 1 м² підлоги. Температура в приміщенні повинна бути 12 — 16 °С, вологість — 60 — 70 %, освітленість 20 лк. Одне гніздо розраховане на 5 — 6 курок. Фронт годівлі для утри­мання племінних курей — не менш як 12, а напування — 2 см. На великих птахофабриках більшість поголів’я батьківського стада утримують у кліткових батареях (рис. 9.2).

На племінних фермах у дво- і триярусних кліткових батареях птицю утримують групами по 20, 30 або 40 курок і по 2, 3 або 4 пів­ні. Оптимальними розмірами груп слід вважати 30 курок і 3 півні. Середня щільність посадки курок і півнів із розрахунку площі під­логи клітки на одну голову 580 — 600 см² за фронту годівлі не менше ніж 8 — 10 см. До початку зниження несучості (у 12 — 14-місячному віці) в разі утримання курей на підлозі тривалість світлового дня підтримують на рівні 16 год, а далі його подовжують до 17 год (по

15 хв на тиждень). Світловий режим для кліткових несучок батьків­ського стада диференціюють залежно від віку птиці.

Тривалість світлового дня на початку продуктивності молодок і в кінці періоду вирощування молодняку однакова. В міру збільшення віку птиці та підвищення інтенсивності несучості світловий день поступово подовжують до 16 год на добу.

Годівля батьківського стада. Важливою умовою годівлі пле­мінних курей є забезпечення їх протеїном, мінеральними речови­нами та комплексом вітамінів, що впливають на заплідненість яєць і вивід молодняку. Повноцінної годівлі досягають використанням повнораціонних комбікормів, які виготовляють згідно з науково об­ґрунтованими нормами.

Починаючи з 20-тижневого віку, молодок поступово переводять на раціон племінних несучок. У 100 г комбікорму для несучок має бути: сирого протеїну — 17,1 г, обмінної енергії — 1100 кДж; для півнів — відповідно 16,1 г та 1202 кДж. Основні компоненти комбі­корму — кукурудза, пшениця, ячмінь, овес, дріжджі кормові, шрот соняшниковий тощо.

Гранульовані комбікорми племінним курям згодовувати не ре­комендується, оскільки птиця швидко жиріє, що призводить до зниження її продуктивності та заплідненості яєць.

У раціонах курей, яких утримують у клітках, збільшують кіль­кість кальцію, фосфору, вітамінів, мікроелементів і дещо зменшу­ють кількість енергії порівняно з поголів’ям, яке вирощують на гли­бокій підстилці. Раз на тиждень у раціон птиці обов’язково додають черепашки або вапняк, що позитивно впливає на якість шкаралупи яєць.