2.2.4. Учасники і їх права
Деякі фахівці вважають корпоративне управління мистецтвом балансувати в інтересах власників через оптимізацію прав і зобов’язань акціонерів, органів контролю та управління в корпорації, менеджменту, а іноді також і робітників. В основу такої оптимізації покладено чітке визначення прав власників корпоративних цінностей. Організаційно такі права регламентовані в усіх країнах світу. Звичайно, вони мають не однаковий рівень і організаційну структуру, їхня регламентація має специфіку, наприклад у США, де ці права створювались шляхом прецедентів і менш прописані в нормативних документах, де кожний штат має великі відмінності щодо корпоративного законодавства, і в Німеччині, де діяльність корпорацій значно формалізована законодавчими приписами. Як свідчить практика зарубіжного й вітчизняного корпоративного управління, законодавчо учасники товариства мають такі основні права:
а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством;
б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Особливістю права на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно до частки кожного з учасників є те, що його мають особи, які є учасниками товариства на початок терміну виплати дивідендів;
в) вийти в установленому порядку з товариства;
г) отримувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов’язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Крім того, учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства. Фактом є тй, що права учасників товариств реалізуються не завжди однаково. Так, товариства з невеликою кількістю учасників мають більш “прозорі” для усіх учасників умови функціонування, товариства з великою кількістю учасників — певні проблеми. Наприклад, відкрите акціонерне товариство “ВАТ металургійний завод ім. Ілліча” (м. Маріуполь”), “Готельний комплекс “Київська Русь”, AT “JIIHOC”, AT“Донецький металургійний завод” та інші мають десятки тисяч акціонерів. В умовах такої кількості акціонерів, серед яких розпорошено досить багато акцій, провести загальні збори з абсолютним дотриманням прав акціонерів практично неможливо: по-перше, потрібно мати таке приміщення, по-друге, навіть якщо кожен з акціонерів хотів би висловити власну думку на зборах і зайняв на це одну хвилину, то потрібні б були місяці засідань. Тому в таких ситуаціях використовують можливості передачі прав голосування, письмові опитування та інші варіанти дотримання прав акціонерів.