Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

12.1.3. Основні поняття антикризового управління

Часто в спеціальній літературі антикризове управління пов’язу­ють лише із здійсненням заходів при банкрутстві і санації під­приємств. На практиці антикризове управління виходить за межі таких процедур і включає комплекс заходів щодо повернення підприємства до стійкої прибуткової (або дохідної) діяльності.

Слід розрізняти антикризове управління й антикризове регулю­вання. Антикризове управління являє собою сукупність форм і методів реалізації ряду пов’язаних заходів, які мають загальну ло­гіку, проте розробляються і здійснюються для окремих конкретних підприємств. При цьому таке управління має розроблятись на рівні окремих підприємств у рамках чинних законодавчих та норматив­них документів. Антикризове регулювання здійснюється на рівні державних органів і передбачає формування законодавчо-норматив­ної бази, а також здійснення антикризових процедур державними органами загальної та спеціальної компетенції (наприклад, Агент­ством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій України).

Антикризове управління здійснюється на двох стадіях: до банк­рутства підприємства і на стадії банкрутства.

Антикризове управління має включати систему заходів, які ма­ють подібні риси до загального управління підприємства, але вод­ночас мають певні відмінності. Оскільки кризовий стан проявляєть­ся поступово, фахівці таких підприємств намагаються осмислити і розробити якісь заходи для поліпшення стану підприємства. Як показує практика, такі заходи не завжди можуть бути адекватни­ми і реально здійсненими, оскільки фахівці на підприємствах зай­няті переважно поточною роботою, іноді не вистачає необхідних знань, іноді поліпшенню роботи заважають суто людські інтереси, оскільки особисті вигоди можна мати і в умовах кризового стану. Бажано, щоб систему антикризового управління здійснювали ок­ремо виділені фахівці, а ще краще — фахівці з антикризового управління. При цьому зацікавлені в оздоровленні діяльності підприємства особи повинні стежити за дотриманням прав таких фахівців, а також щоб їх інтереси збігалися з інтересами місцевого менеджменту.

Систему антикризового управління майже кожний господарник вбачає в зміні податкової політики, яка формується на макроеконо- мічному рівні, але це лише одна із причин неефективності роботи підприємства. Таких причин багато, і вони полягають насамперед у неспроможності менеджменту діяти в ринкових умовах господарю­вання, оцінювати коливання ринкової кон’юнктури, оптимізувати витрати виробництва тощо.