Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

5.3.2. Динаміка основних показників хімічного складу рослин і практичні висновки з організації кормової площі, збільшення виробництва кормів

Динаміка нагромадження сухої речовини і протеїну в су­хій речовині. Ріст рослин, як відомо, супроводжується зміною їх­нього хімічного складу. Практично найбільший інтерес становить динаміка нагромадження в них сухої речовини й азоту (протеїну). У міру росту й розвитку вміст сухої речовини в зеленій масі кормових рослин у період вегетації з 8 — 12 % у початкові фази збільшується до 18 — 22 % у період колосіння (бутонізації) — цвітіння, підвищую­чись потім у фазі молочно-воскової і воскової стиглості до 27 — 30 % і більше (кормові трави, кукурудза, озимі жито і пшениця на корм, ранні ярі бобово-злакові суміші). Вміст сирого протеїну (або загаль­ного азоту) у сухій речовині рослин після колосіння і бутонізації, тобто після настання генеративного періоду, навпаки, різко знижу­ється (табл. 10). Це пояснюється тим, що на початку вегетації рос­лини дуже обводнені і посилено засвоюють азот: на одиницю сухої речовини їм потрібно у 2 — 3 рази більше азоту, ніж у генеративні фази. Далі у процесі росту і нагромадження сухої речовини у них відбувається так зване «ростове розведення» азотистих поживних речовин.

Спостерігається чітка обернена залежність між нагромадженням сухої речовини у рослинах і вмістом у ній загального азоту (сирого протеїну). Рослина на початку вегетації виявляє біологічну «жадобу» щодо азоту, а в міру нагромадження сухої речовини фізіологічна по­треба у цьому елементі зменшується. Тому потрібна для рослин кіль­кість загального азоту (протеїну) нагромаджується в них набагато раніше, ніж сухої речовини. За короткий період вегетації (40 — 55 днів) озимі й ранні ярі, кукурудза можуть нагромаджувати 55 — 85 % валової кількості протеїну, тоді як сухої речовини 24 — 48 % (табл. 11). Це означає, що, забезпечуючи оптимальні умови вегетації рослин і загущуючи посіви, можна «примусити» рослини «здійснити заготівлю» протеїну на тій самій площі кілька разів за рік замість одного при вирощуванні однієї культури за закінченим вегетацій­ним циклом — до повного дозрівання або до молочно-воскової стиг­лості. У польових умовах це вдається 2 — 3, максимум 4 рази (4 уко­си трав), на пасовищах 5 — 6 разів.

Таблиця 10. Динаміка вмісту в рослинах сухої речовини і протеїну в різні фази вегетації та росту кормових культур (за даними автора), %

Культура, фаза

Суха

Протеїн

Культура, фаза

Суха

Протеїн

вегетації

речовина

вегетації

речовина

Озиме

жито


Овес

Вихід у трубку

21,4

16,6

Вихід у трубку

15,0

16,6

Початок



Закінчення фази



колосіння

25,1

12,5

трубки

18,2

14,4

Цвітіння

27,5

9,7

Поява волоті

23,1

13,7

Озима пшениця

Повне колосіння

24,6

11,5

Вихід у трубку

22,7

14,4

Молочна стиг­



Початок



лість

29,5

12,1

колосіння

28,5

10,9

Молочно-воскова



Повне колосіння

25,9

8,4

і воскова стиг­



Кукурудза, міжряддя 70

см

лість

43,6

10,1

10 листків

10,6

14,6

Еспарцет

Утворення качанів

18,2

7,5

Гілкування

14,5

23,6

Молочно-воскова



Бутонізація

16,7

19,2

стиглість

26,3

5,6

Цвітіння

19,4

16,4

Кукурудза, міжряддя 45

см

Вівсяниця

8 — 9 листків

13,6

16,0

Вихід у трубку

17,5

18,2

10 — 11листків

16,7

13,7

Поява волоті

22,4

13,4

Утворення кача-



Повне



нів

19,3

8,2

колосіння

24,5

12,8

Горох укісний

Вика яра

Бутонізація

14,0

20,5

Бутонізація

16,0

23,0

Цвітіння

16,8

18,6

Цвітіння

19,0

17,6

Утворення бобів

17,2

16,1

Утворення бобів

22,3

15,3

Оскільки суху речовину рослини накопичують повільніше, зага­льна кількість її за 2 — 3 врожаї (укоси) або за 5 — 6 циклів випасан­ня худоби може ненабагато перевищити або виявитися приблизно такою, як і при вирощуванні однієї, але високопродуктивної куль­тури за вегетаційний період. Основний виграш — збільшення у 1,5 — 2 рази виходу протеїну. Аналіз показує, що можливостей для двох, трьох укосів кормів у польових сівозмінах практично немає. У господарствах слід впроваджувати спеціалізовані кормові сівозміни і культурні високопродуктивні пасовища й сіножаті.

Таблиця 11. Вихід сухої речовини і протеїну у різні фази розвитку культур

Культура

Фаза вегетації

Суха речовина

Протеїн

ц/га

%

ц/га

%

Озиме жито

Вихід у трубку Початок колосіння Цвітіння

20.5

42.6 52,2

38,4

81,6

100

330

532

506

65,4

100,5

100

Озима пшени­ця

Вихід у трубку Початок колосіння Повне колосіння

29,9

49,3

62,0

48,2

69,5

100

429

540

524

81,7

103

100

Кукурудза вес­няного строку

10 листків Утворення качанів Молочно-воскова стиглість

18,0

59,0

76,2

23,6

77,3

100

258

442

426

54

103,8

100

Кукурудза в післяукісному посіві з міжряд­дями 45 см

8 — 9 листків 10— 11 листків Утворення качанів

9.3

19.3 46,7

19,8

41,3

100

149

265

480

31

55,2

100

Те саме з між­ряддями 70 см

8 — 9 листків 10— 11 листків Утворення качанів Молочно-воскова стиглість

5,7

11,2

34,6

49,8

11.5

23.5

69.5

100,0

89,5

144

388

338

26,5

41,3

114,8

100

Овес

Початок виходу в трубку Фаза трубки Поява волоті Повна фаза волоті Молочна стиглість Молочно-воскова і воскова стиглість

12.3

26.4 43 54 57

68

18,1

38,8

64.7 79,2

83.8

100

230

378

58,8

620

690

690

33.4

54.4

85.4 89,7 100

100

Отже, теоретичне узагальнення питання про динаміку показни­ків хімічного складу кормових рослин має прямий практичний ви­хід — є обґрунтуванням біологічного способу збільшення виробниц­тва рослинного протеїну і необхідності створення з цією метою спе­ціалізованої кормової площі.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+