Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.5.2. Мінеральні добрива

Перевагу слід віддавати рідким, а також комплексним добривам. У комплексних мінеральних добривах вміст азоту має значно пере­важати над вмістом фосфору і калію. В.Г. Лінеєв, В.П. Гризлов, Р.І. Синдашкіна при внесенні під кормові культури рекомендують співвідношення N : Р : К як 1,5 : 1 : 1; 1 : 1 : 0,5.

У кормовиробництві особливо необхідні азотовмісні добрива як важливий фактор підвищення врожайності кукурудзи, коренеплодів, зернокормових культур, багаторічних і однорічних кормових трав.

Норми внесення азоту по 60 кг/га д.р. на фоні фосфору і калію збільшують продуктивність кормової площі у середньому на 22 - 25 %. При цьому врожайність бобових і бобово-злакових сумішей багаторічних трав без зрошення збільшується на 16 - 20, а при зро­шенні люцерни — на 44 - 52 %. За даними досліджень автора, про­ведених у Лісостепу, врожайність зеленої маси кукурудзи при вне­сенні повного мінерального добрива N60^60^0 підвищується у серед­ньому на 46,1 %, на фоні N90^90^0 — на 64,2, при внесенні ^05Р8С)Ки0 (розрахунок на одержання 500 ц/га зеленої маси) — на 66,4 %. Внесення лише фосфорних і калійних добрив різко знижує урожай кормових культур.

У роки з достатньою кількістю опадів (за тими самими даними) урожайність сумішей кукурудзи із суданською травою і соєю за два укоси досягає 1140, кукурудзи з горохом — 940 ц/га. Таке підви­щення врожайності завдяки взаємодії двох факторів — достатнього живлення рослин і зволоження — свідчить про великі невикорис­тані резерви збільшення продуктивності кормової площі.

Баланс поживних речовин у ґрунті при інтенсивному виробництві кормів. З підвищенням урожайності культур при внесенні мінеральних добрив збільшується винесення рослинами з ґрунту елементів живлення, особливо при ущільненні кормової площі проміжними культурами, що сприяють інтенсифікації ви­робництва кормів. Положення про те, що проміжні культури зна­чно збільшують нагромадження органічної речовини у ґрунті, а отже, й елементів мінерального живлення, не завжди підтвер­джується.

Як і інші культури, рослини проміжних посівів використову­ють поживні речовини для росту вегетативної маси більше, ніж повертають їх у ґрунт з рослинними рештками. У дослідженнях автора, наприклад, дефіцит балансу азоту і калію при збільшенні насичення проміжними культурами кормових сівозмін не тільки не зменшувався, а, навпаки, зростав і лише баланс фосфору був позитивним (табл. 15). Негативний баланс елементів мінераль­ного живлення після вирощування проміжних культур підтвер­джується дослідами, проведеними в інших ґрунтово-кліматичних зонах.

Таблиця 15. Баланс поживних речовин у 7-пільних кормових сівозмінах при різному насиченні проміжними культурами і залежно від добрив (за даними автора)

Поживний елемент і його баланс у сівозміні

Сівозміна з проміжними посі­вами у двох полях

Сівозміна з проміжними культурами на чотирьох полях

без

добрив

гній 5,7 т/га

без

добрив

гній 5,7 т/га

N23,6

Р23,6

К23,6

^8,6

Р38,6

К38,6

^4,7

Р43,7

К33,0

N23,6

Р23,6

К23,6

N38,6

Р38,6

К38,6

N34,7

Р43,7

К33,0




Азот





Відчуження

1119

1316

1391

1501

1501

1501

1598

1591

Повернення

642

1114

1246

1251

760

1188

1317

1311




Баланс





По сівозміні

-477

-202

-130

-150

-478

-312

-281

-280

На 1 га

-68,1

-28,8

-18,6

-21,4

-68,7

-44,6

-20,1

-40,00




Фосфор





Відчуження

372

434

459

466

423

497

517

580

Повернення

128

402

514

551

150

417

529

567




Баланс





По сівозміні

-244

-32

+55

+85

-273

-80

+12

+37

На 1 га

-34,8

-4,6

-7,85

+12,1

-39

-11,4

+1,72

+5,3




Калій





Відчуження

1178

1371

1435

1478

1330

1627

1714

1717

Повернення

387

853

970

931

521

890

1017

985




Баланс





По сівозміні

-791

-518

-465

-541

-809

-737

-687

-731

На 1 га

-113

-74

-66,4

-77,2

-115

-105

-98

-104


Примітка: повернення азоту — рослинні рештки, добрива, насіння, опади; фосфору — рослинні рештки, добрива; калію — рослинні рештки, добрива, насіння.


Роль калійних добрив в інтенсивному кормовиробництві.

В інтенсивному кормовиробництві спостерігаються великі втрати ґрунтового калію. При регулярному вирощуванні високих урожаїв зеленої маси вміст калію у ґрунті різко знижується. За даними Ф. Цюрна, у таких випадках навіть внесення великих доз калійних добрив (Кібо) може бути недостатнім. Найбільш потрібний рослинам калій на супіщаних і піщаних ґрунтах.

Роль калію в життєдіяльності рослинних організмів надзвичайно велика. Не входячи безпосередньо до складу органічних сполук, як азот і фосфор, він незамінний як каталізатор усіх обмінних процесів у рослині.

Калій бере участь у процесах первинного обміну речовин, утво­ренні багатих на енергію фосфатів. Він сприяє всім процесам синте­зу речовин, утворенню вуглеводів (завдяки активізації процесів асиміляції СО2 при фотосинтезі), нуклеїнових кислот, амідів і амі­нокислот. Калій запобігає нагромадженню нітратів (N03) у росли­нах навіть при внесенні високих доз азотних добрив.

Поживні речовини добрив найбільш ефективно використовують­ся при внесенні до 80 % норми їх під основний обробіток ґрунту. В умовах достатнього зволоження 1 ц внесеного під кормові культури азоту дає додатково 20 — 25 ц/га корм. од. при підвищеному вмісті протеїну (М.М. Карпусь, О.В. Малієнко, 1988).

У дослідах кафедри луківництва ТСГА при збільшенні дози азо­ту з 30 до 180 кг/га врожайність сіна підвищилась із 44,9 до 103,6 ц/га, а в дослідах Інституту кормів УААН при внесенні 90 кг/га азоту вміст протеїну у кормі підвищувався на 3 — 4 %, каро­тину — майже в 1,5 — 2 рази. При цьому у рослин люцерни, напри­клад, підвищується оводненість клітин, збільшується вміст загаль­ного азоту (на 0,7 — 0,9 %), поліпшується і фосфорне живлення. Про­те збільшення вмісту азоту у рослинах відбувається переважно за­вдяки небілковим формам його. Дещо підвищується рівень нітрат­ного азоту і вміст сирої клітковини, що можна пояснити посиленням росту стеблової частини рослин.

Дози мінерального азоту, застосовувані в кормовиробництві кра­їн Західної Європи, ще донедавна у 2 — 3 рази перевищували дози, застосовувані в Україні. Нині на Заході велику увагу приділяють органічним і біологічним джерелам азотного живлення рослин, за­вдяки чому вирішується також проблема нітратів у кормах. їх під­вищений вміст, як відомо, негативно впливає на якість кормів.