3.3. Інвентаризація і паспортизація природних кормових угідь

Правильне використання природних кормових угідь неможливе без старанного вивчення умов їх експлуатації: відстані від ферми, населеного пункту, водопою, зволоження ґрунту, рослинності, продук­тивності (виходу сухої маси), технічного стану. Інвентарний опис здійснюють на порівняно невеликих ділянках господарств. Крім ін­вентаризації, яка нерідко має загальний, описовий характер із міні­мумом даних про рельєф, гідрологічні та ґрунтові умови, рослинність, продуктивність і використання, проводять паспортизацію природних угідь,тобто детальну інвентаризацію більш великих масивів природ­них угідь із детальним кількісним і якісним обліком та описом кож­ного контуру, нанесеного на план. Ці подробиці опису заносять у спе­ціальний паспорт, де наведено відомості про використання угідь, які підлягають поліпшенню. Окремо виділяють інші, менш цінні ділян­ки, які слід перевести в пасовищно-сіножатні угіддя. Це насамперед стосується ділянок заболочених і вкритих чагарниками та деревною рослинністю, яка не має промислової цінності (верболіз, верба, віль- шаник) та інші малоцінні деревно-чагарникові вгіддя.

Як правило, дані, які є в господарствах, районах, області, поєд­нують із даними безпосереднього обстеження кожної ділянки (кон­туру). Використовують землевпорядні плани та ґрунтові карти угідь. До них додають поконтурний опис у вигляді відомості. Інвен­таризацію і паспортизацію природних кормових угідь слід проводи­ти регулярно, що дає змогу враховувати умови, які склалися, і при­ймати вчасні та дійові рішення.