Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.1.1. Значення культурних пасовищ

Культурні пасовища — це поліпшені природні або створені на орних землях пасовищні кормові угіддя, які дають змогу забезпечи­ти високу продуктивність тварин. Це спеціальне (або спеціалізова­не), технічно оснащене і обладнане пасовищне угіддя, розраховане на певну систему експлуатації, включаючи інтенсивне удобрення, зрошення, водопостачання, електровипасання, наявність доїльного центру і необхідних допоміжних споруд. Дуже важливо, щоб на па­совищах молочна велика рогата худоба, вівці, коні та інші види тварин одержували повноцінну за поживністю свіжу зелену масу, яка містить усі поживні речовини — протеїн, жир, вуглеводи, цукор, макро- й мікроелементи, природні біостимулятори та антибіотики. Свіжі зелені рослини, сонце, свіже повітря на культурному пасови­щі разом сприяють високій продуктивності, відтворенню стада і по­ліпшенню здоров’я тварин.

Пасовищний корм використовується тваринами найбільш еконо­мно, його біоконверсія (віддача) вища, ніж інших видів кормів, які входять до раціону дійних корів, молодняку великої рогатої худоби та іншого поголів’я. Вважають, наприклад, що 1 т пасовищної трави високої якості, яка складається із злакових і бобових трав, згодована високоудійній корові, забезпечує надій до 320 кг молока, а силосу й сінажу з цієї трави — 220 - 240 кг (це максимум, а взагалі ще мен­ше). Сіно, виготовлене з 1 т трави методом активного вентилюван­ня, забезпечує одержання приблизно 120 л молока, сіно звичайного сушіння — всього 80 - 90 л. Тому в літній період треба прагнути до забезпечення максимальної кількості молока, до максимального нагулу худоби і овець на свіжих зелених пасовищних кормах.

Пасовище використовують залежно від зони протягом 140 — 170 днів. Проте в польових умовах зелену масу можна мати і протягом 200 — 210 днів. Отже, випасання худоби на багаторічних культурних пасовищах треба поєднувати з випасанням у ранньовесняний і піз- ньоосінній періоди на посівах однорічних трав і зернофуражних культур. Частка пасовищного корму влітку може становити 80 — 85 % поживності раціону дійних корів, і навіть до 90 % молодняку великої рогатої худоби і овець. Перетравність поживних речовин свіжої трави значно вища (на 16 — 20 % і більше), ніж інших кормів. У ній міститься всі необхідні тваринам вітаміни, крім вітаміну Б. Проте в зелених кормах є його провітаміни — ергостерол і кальци- ферол, які на світлі в організмі тварин перетворюються на вітамін D. У пасовищному кормі достатньо солей фосфору і кальцію, які ду­же потрібні тварині. Він містить різні сполуки, які поліпшують об­мін речовин, травлення тварин, відновлення стада і запобігають їх захворюванню. Це антибіотики та біостимулятори, ферменти і на­віть глюкозиди, алкалоїди й інші сполуки, помірна кількість яких сприяє підвищенню продуктивності і здоров’ю тварин.

Більшість культурних пасовищ — це довгорічні угіддя, на яких випасають тварин протягом 4 - 8 років, потім, за потребою, прово­дять перезалуження загонів. Можуть бути сіножатно-пасовищні угіддя, коли після випасання протягом 3 - 5 років травостій скошу­ють. Можна організувати перемінне укісно-пасовищне використання травостою в кормовій сівозміні Спостереження автора свідчать, що таким способом без зрошування можна одержати 6 - 7 тис. корм. од. з 1 га. Навесні знімають повноцінний укіс зеленої маси по 200 - 250 ц/га, потім з червня по листопад на травостої випасають тварин. Досвід експлуатації пасовищ (в Україні, Естонії, Латвії, Росії та ін. країнах) показує, що пасовище можна безперервно експлуатувати десятиліттями.

Потрібно створювати пасовища насамперед на вирівняних діля­нках, можна й на угіддях з пересіченим рельєфом, як, наприклад, на Гірсько-Карпатській сільськогосподарській дослідній станції, де схили використовують під сіножаті й пасовища. Таке пасовищно- укісне використання травостою схилів є досить ефективним. Дослі­дження багатьох науково-дослідних установ, а також аграрних ВНЗ свідчать про можливості створення культурних пасовищ повсюди з продуктивністю 80 - 120 ц/га корм. од., що дасть змогу одержати 60 - 80 і більше центнерів молока на 1 га.

Дослідники і фахівці в галузі лучного кормовиробництва (І.В. Ларін, М.Г. Андрєєв, М.В. Куксін, Г.С. Кияк, А.А. Кутузова,

A. В. Андрєєв, А.П. Мовсисянц, А.В. Боговін, П.С. Макаренко,

B. Г. Кургак, Я.І. Мащак, В.Г. Ярмолюк, Д.Н. Кемпбел і Р.Т. Мар­шалл та ін.) вважають, що пасовищне утримання тварин ефектив­ніше за стійлове. За доброї організації обидві системи утримання дають схожі результати з певною перевагою пасовищного утриман­ня (табл. 36).

Спасування пасовищ тваринами вважається найбільш економ­ним, досконалим і ефективним способом єдиного поточного і безпе­рервного процесу перетворення ресурсів рослинництва на продук­цію тваринництва, а також способом одержання енергетичного ма­теріалу для підтримання життєдіяльності тварин (А.П. Мовсисянц, 1976). Пасовища дають змогу значно економити затрати праці, тех­ніку, пальне (150 - 200 га і більше кормової площі обслуговують кі­лька чоловік). За даними М.Г. Андрєєва (1986) з посиланням на до­слідження Латвійської сільськогосподарської академії, витрати лю­дино-днів на 1 га пасовища становлять усього 3,1, тоді як на виро­щування вівса — 12,9, картоплі — 46,9, кормових буряків — 119,2. За такого співвідношення собівартість 1 корм. од. збільшується на польових угіддях при вирощуванні зернофуражних культур у 2,5, картоплі — у 8, коренеплодів у 17 разів.

Таблиця 36. Економічні показники цілорічного стійлового і пасовищ­ного утримання тварин великих ферм (за П.С. Макаренком, 1988)

Показник

Естонський інсти­тут тваринництва

Інститут кормів УААН

стійлове

літнє

пасови­

ще

цілоріч­не стій­лове

літнє

пасови­

ще

Річний надій молока, кг Собівартість молока, крб. за 1 ц Витрати на 1 ц молока, корм. од. Вихід телят на 100 корів і нетелей

3532

20,11

110,5

94,9

4262

19,06

106,5

91,8

3829

19,2

126,5

81,0

3996

18,40

125.0

90.0

Пасовищна трава повинна містити мінімум 18 % сухої речовини, 16 — 17 % сирого протеїну і в середньому 23 % клітковини. Протеїн якісних пасовищних кормів містить 80 — 90 % білка є повноцінним за амінокислотним складом, добре засвоюється тваринами. Тому вміст 12 % перетравного (15 % сирого) протеїну вважається достат­нім для більшості високопродуктивних тварин (А.П. Мовсисянц, 1976).

Пасовищний період становить 41 — 50 % річної кількості днів, а молока за цей час надходить 53 — 64 %, зимовий — відповідно 51 — 59 і 35 - 47 %.