Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.1.8. Догляд за пасовищами

Загальні положення. І.В. Ларін зазначав, що пасовище легше створити, ніж експлуатувати. В 70-х роках ХХ ст. багато пасовищ у Лісостепу України внаслідок поганого догляду перетворились на звичайні сіножаті, інші були переорані через дигресію травостою, його витоптування, наявність скотобійних купин. Причиною цього була елементарна неграмотність, нестача фахівців — майстрів з експлуатації пасовищ.

Поточний догляд за пасовищем можуть здійснювати 2 — 3 підго­товлених для цього фахівці за умови забезпечення необхідною тех­нікою. Для регулярного догляду за пасовищем складають календа­рний план робіт на весь пасовищний період. У ньому зазначають дати підкошування травостою, розрівнювання екскрементів, вне­сення добрив, поливу. Цей план можна оформити у вигляді графіка (рис. 22).

Рис. 22. Орієнтовний графік поливів, догляду за травостоєм і спасування загонів на пасовищі


На загонах для відновлення травостою передбачено скошування, збирання зеленої маси, внесення добрив, 2 — 3 поливи за вегетацію. Якщо планують додатково використовувати їх у другій половині лі­та, це слід також передбачити в календарному плані.

Підкошування травостою. Після спасування у загоні насам­перед підкошують травостій. Це дає додатковий корм і запобігає ви­сіванню бур’янів. Разом з тим не завжди доцільно підкошувати тра­востій після кожного спасування. Д.М. Бердиєв і О.Н. Котельникова (1986) показали, що підкошування слід проводити двічі за 5 циклів. Це збільшує продуктивність травостою, позитивно впливає на його ботанічний склад і зменшує трудові затрати.

Розрівнювання екскрементів. Екскременти тварин на пасо­вищі розрівнюють боронами, після чого вносять добрива і здійсню­ють полив. М.Г. Андрєєв вважає, що на зрошуваних культурних па­совищах екскременти розмиваються поливним струменем води, то­му немає потреби розрівнювати їх. При цьому слід враховувати конкретні умови. Екскременти тварин — це додаткове й ефективне

органічне добриво, їх слід тим чи іншим способом розподілити рів­номірно по території загону. Інакше трави, які ростуть у місцях концентрації екскрементів, міститимуть багато нітратів. Тварини поїдають такі трави погано або зовсім не їдять. Якщо при поливі екскременти розмиваються недостатньо, ділянку перед поливом або принаймні після нього слід заборонувати звичайними середніми боронами.

Удобрення пасовищ. Удобрення слід здійснювати на основі об­ліку забезпеченості рослин насамперед азотом, фосфором, калієм. Для цього визначають забезпеченість ґрунту рухомими формами цих елементів. Важливо передусім забезпечити достатність у ґрунті фосфору і калію, які вносять раз за сезон — навесні відповідно до потреби і вмісту їх у ґрунті. Азот рослини одержують внаслідок під­живлення і завдяки бобовим компонентам у травостої.

Для росту злакових трав, які на пасовищі є основою травостою, велике значення мають азотні добрива, які вносять переважно у вигляді селітри, аміакатів (безводного аміаку, аміачноїводи), се­човини, рідких комплексних добрив (РКД). Не рекомендується одночасно вносити азот на луках у великій кількості. Норма разового внесення не повинна перевищувати 45 - 60 кг/га під скошування або спасування травостою. При завищенні норм доб­рив у рослинах будуть нагромаджуватись нітрати, вміст яких не повинен перевищувати 200 мг/кг. Коли за сезон вносять азоту 200 - 250 кг/га, це сприяє різкому підвищенню продуктивності пасовища, але в екологічному відношенні не завжди є доцільним.

На бобово-злакових травостоях норми внесення азоту мають бути нижчими. У перший-другий рік використання азотні добрива на родючих ґрунтах не вносять. Бобові компоненти нагромаджують у ґрунті значну кількість азоту. Так, за даними досліджень кафедри луківництва Естонської сільськогосподарської академії, конюшина біла у травостої культурного пасовища при кількості опадів з трав­ня по вересень менш як 250 мм замінює 89 кг азоту добрив; 251 - 350 мм — 124 кг; 351 - 450 мм — 174 кг; більш як 450 мм — 235 кг/га. Привнесенні 100 кг/га азоту одержують 45,9 ц/га сухої речовини; 150 кг — 54,5, а при висіванні злаків з конюшиною білою без добрив — 57,2 ц/га. Це підтверджують і роботи німецьких уче­них К. Нерінга і Ф. Люддекке, Ф. Цюрна та ін.

Рекомендації щодо норм добрив, що наводяться в літературі, є орієнтовними. Добрива, як зазначалося вище, треба вносити залеж­но від даних аналізів ґрунту про вміст у ньому основних поживних речовин. На цій основі розраховують норми внесення азоту, фосфо­ру і калію на врожай, що планують, відповідно до загальноприйня­тих методів (табл. 44).

Таблиця 44. Розрахунок норм добрив для одержання 80 ц/га сухої або 400 ц/га зеленої маси злаково-бобового травостою на культурному пасовищі

(ґрунт — звичайний чорнозем)


Зрошення. Культурне пасовище — це переважно зрошуване угіддя. Із трьох основних способів поливу пасовищ — дощування, поверхневе зрошення, підґрунтове зрошення — на пасовищах Укра­їни найчастіше застосовують перше. Дощування зволожує повітря, очищає від екскрементів травостій. Вода під час дощування збага­чується на кисень, вуглекислий газ, газоподібні сполуки азоту. По­ліпшується дихання клітин і фотосинтез рослин, що сприяє підви­щенню врожайності травостою. У ґрунті посилюються мікробіологі­чні процеси, діяльність мікроорганізмів, особливо азотфіксуючих і нітрифікуючих бактерій і на цій основі — живлення рослин. Зале­жно від площі пасовища і конфігурації загонів використовують різні дощувальні машини — ДДН-70, ДДН-100, КИ-50 «Радуга», ДКШ-64, ДДА-100 М, «Фрегат» тощо.

При прямокутній конфігурації загонів добрі результати дає по­лив дощувальною машиною ДКШ-64 «Волжанка». Вона працює від гідрантів і наземних трубопроводів. Для роботи секції ДКШ-64 пе­регородки між загонами роблять знімними або використовують тільки електроогорожу. На невеликих пасовищах застосовують лег­кі поливні установки типу КИ-50. Машини ДДН-70 або ДДН-100 та їх аналоги краще застосовувати на міцній дернині. На поганій дер­нині, особливо на схилах, полив за допомогою цих установок можеспричинювати ерозію ґрунту.

Лучні рослини, на відміну від польових погано витримують на­віть тимчасову нестачу вологи, оскільки основна коренева система їх знаходиться в орному шарі. Поливні норми визначають залежно від заданої глибини промочування, вологості ґрунту, відмінності ґрунтів, кількості опадів. Для промочування ґрунту на ту саму гли­бину на важких ґрунтах потрібно приблизно в 1,5 - 1,7 раза більше води, ніж на легких (табл. 45).

Таблиця 45. Розрахункові поливні норми, м3/га


У разі використання для зрошення пасовища стічних вод, рідких стоків ферм, рідкого гною треба залишати санітарні захисні смуги між зрошуваною площею і об’єктами — забудовами, автомобільними дорогами і залізницею (виняток — звичайні дороги третьої катего­рії).

При плануванні поливів ураховують загальну кількість опадів за пасовищний період і розподіл їх по циклах випасання, гідротерміч­ний коефіцієнт зволоження (ГТК) для району, механічний склад ґрунту.