Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7.1.3. Технологія вирощування

Удобрення. Капустяні культури подібно до злакових дуже добре реагують на удобрення. Врожайність їх під впливом високих норм азоту на фоні достатнього внесення фосфору і калію підвищується в

2 - 3 рази (табл. 72). При удобренні капустяних слід ураховувати вміст поживних речовин у ґрунті, у зв’язку з чим кількість внесених добрив може бути різною (табл. 73).

Таблиця 72. Вплив добрив на врожайність зеленої маси ріпаку, ц/га (попередник — кукурудза на силос, Уманський ДАУ) (за А.В. Коротеєвим)


Норма висіву і спосіб сівби. Ріпак, свиріпу озиму, редьку олійну, гірчицю білу, перко, тифон висівають звичайним рядковим способом із міжряддями 15 см. Норми висіву 2 - 3 млн схожого на­сіння на 1 га, у Степу — 2 - 2,5, на Поліссі і в Лісостепу 2,5 - 3 млн. На більш густих озимих посівах погіршуються зимостійкість їх, ярих — якість корму, особливо редьки олійної.

Строки сівби. Урожайність озимих і ярих капустяних залежить від строку сівби. Оптимальні строки сівби озимого ріпаку — перша- друга декади серпня, озиму свиріпу і перко можна висівати і пізні­ше, проте врожайність їх вища, якщо висівати їх наприкінці серпня. Для доброї перезимівлі озимі капустяні повинні мати 6 - 8 листків у прикореневій розетці, а це можливо за тривалої осінньої вегетації — 50 - 60 днів. Небажані і надто ранні строки (наприкінці липня), оскільки це призводить до переростання рослин, погіршення пере­зимівлі.

Таблиця 73. Орієнтовні норми добрив для одержання запланованих урожаїв хрестоцвітих культур у системі кормового конвеєра


Насіння капустяних загортають на глибину 2 — 3 см. У зв’язку з цим важливим прийомом поліпшення польової схожості їх є післяпосівне, а в разі потреби — і допосівне коткування ґрунту. Це забезпечує рівно­мірне, неглибоке загортання насіння і появу дружних сходів.

Сорти. Немає потреби рекомендувати добір сортів капустяних, як і, зрештою, інших культур. Ці дані є в обласних каталогах райо­нованих сортів Можна використовувати також дані найближчих сортодільниць. Так, у виробництві поширені сорти озимого ріпаку Гарант, Глорія, Квінта, Тисменицький, Іванна; капусти кормової — Мозкова зелена, Вологодська, Мозкова зелена північна, Вега; ріпа­ку ярого — Золотоніський, Кубанський, Ковалевський, Шпат. Ефек­тивними у наших дослідах виявилися японський сорт ярого ріпаку Абакум Хат та ін.; редьки олійної — Райдуга, Тамбовчанка та ін.

Є сорти (біотипи, екотипи) або групи сортів і гібридів з певними біологічними й екологічними особливостями, наприклад ранні, сере­дньоранні, середньо- і пізньостиглі. Одна група сортів добре реагує на ранні, інша — на більш пізні строки сівби тощо. Все це слід врахо­вувати при розробці сортової технології вирощування культури.

Комплексна механізація вирощування. Для вирощування капустяних потрібні ті самі причіпні знаряддя — комбіновані агре­гати; лущильники, плуги, зчіпки борін, культиватори, плануваль­ники або шлейф-борони, що й при вирощуванні однорічних трав (див. технології вирощування цих культур). Для звичайної рядкової сівби використовують зернові, зернотукові або спеціальні сівалки, в тому числі імпортні марки. Добрива вносять перед сівбою машина­ми ИРМГ-4, РМГ-4, МВУ-8Б, ІРМГ-4Б та ін.

Для міжрядного обробітку широкорядних посівів кормової капус­ти застосовують культиватори УСМК-5,4, КОН-2,8 та ін. Озимі (рі­пак, перко, свиріпу) вирощують так само, як і зернові.

У післяукісних і післяжнивних посівах застосовують поверхне­вий обробіток з одночасною сівбою або сівалки-культиватори для сівби по стерні з одночасним внесенням добрив (СЗС-12, СЗС-6 або СЗС-2.1Л та ін.). Збирають капустяні самохідними косарками і кор- мозбиральними комбайнами (КСГ-Ф-70, КПКУ-75, КСК-10ОА1, КИР-185Б, КИР-1,5М та ін.).

Витрати сукупної енергії при вирощуванні хрестоцвітих значно нижчі, ніж при вирощуванні зернових, зернофуражних і особливо технічних культур. Наприклад, для одержання 60 ц/га зерна куку­рудзи у системі енергозберігаючої технології необхідно витратити 28 - 32 тис. МДж/га, кормової капусти 16 - 18, озимого ріпаку 12 - 16, кормової капусти в післяукісних посівах 7 - 8, у післяжнивних стерньових 6 - 7, олійної редьки і ярого ріпаку у весняних посівах 7 - 8, у післяжнивних 6 - 8 тис. МДж/га та ін.

При порівняно високих врожаях кормів (у проміжних посівах 200 - 250 ц/га, у весняних 300 - 400, а капусти — 500 - 700 ц/га) енергетичний коефіцієнт, тобто відношення енергії, акумульованої в урожаї, до сукупної енергії на вирощування, високий і становить 7 - 8, що більше, ніж у багатьох кормових, зернофуражних і особли­во коренеплодів — цукрових і кормових буряків.

Хрестоцвіті на корм широко вирощують у європейських країнах, Канаді, США.