12.2. Бульбоплоди (картопля, топінамбур)

У районах задовільного і достатнього зволоження, на понижених місцях, заплавах, зрошуваних землях дуже ефективні посіви карто­плі й топінамбуру на корм худобі, свиням, птиці. Проте якщо кар­топлю використовують дуже широко на корм у всіх районах виро­щування її, топінамбур (земляна груша) — явно недостатньо, хоч він теж є цінним джерелом високоякісного соковитого корму, бага­того на вітаміни, вуглеводи, зокрема на інулін. Це ще й харчова культура, вона перспективна в медицині.

Використання картоплі і земляної груші на корм сприяє значно­му підвищенню продуктивності тварин, навіть якщо до складу раці­ону входить мінімальна кількість концентратів, оскільки це високо­енергетичні корми. Енергетична цінність 1 кг картоплі — 0,29 — 0,32 корм. од., або 5 — 5,6 МДж ОЕ, а топінамбуру — відповідно 0,22 — 0,24 і 4,6 — 4,8. За калорійністю картопля в 2 — 2,5, а топінам­бур у 1,5 — 2 рази перевищують кормовий буряк, брукву. В півден­них районах їх згодовують переважно свиням, у північних і північ­но-західних, де більше природних угідь і менше зернових у струк­турі посівів, картопля повинна зайняти місце «другого хліба» і в кормовиробництві. Значною мірою це стосується і топінамбуру. Не­великі площі під нього (від 5 до 15 га) треба виділяти біля кожної свиноферми.

Основні прийоми вирощування картоплі. Картоплю (So­lanum tuberosum) вирощують в Україні й Росії з кінця XVIII ст. Ві­домі столові, технічні і кормові сорти. Бульби столових сортів мають тонку шкірку, дрібні неглибокі вічка. Для картоплі технічних і кор­мових сортів характерні груба шкірка, глибокі вічка, невирівняна конфігурація бульб. Верхній (2 — 3 мм) шар бульб містить повноцін­ний за амінокислотним складом протеїн. Сухої речовини в бульбах 26 — 28 до 30 %. Дуже важливий показник кормових сортів картоплі — мінімальний вміст соланіну, оскільки деяким тваринам карто­плю можна згодовувати в сирому вигляді.

Перед садінням картоплі треба забезпечити достатню розпуше- ність орного шару ґрунту і добре удобрити його органічним добри­вом, яке не тільки є основою мінерального живлення завдяки по­ступовій мінералізації гною, а й джерелом вуглекислоти (СО2) в приземному шарі повітря, що позитивно впливає на фотосинтез і урожай бульб. При заорюванні органічних добрив (гною або сидера­тів) поліпшуються агрофізичні властивості ґрунту: зменшується йо­го об’ємна маса, поліпшуються водний і повітряний режими, водо­проникність. Так, при внесенні в ґрунт органічних добрив у навча­льно-дослідному господарстві «Родниківка» Уманського державного аграрного університету Черкаської області регулярно збирають по 320 — 350 ц/га картоплі. Після заорювання 40 — 60 т/га гною мінера­льне добриво має допоміжне значення. На такому агрофоні посіви картоплі загущені (60 — 70, а в західному Лісостепу і на Поліссі 90 тис. кущів на 1 га). Пошкодження картоплі колорадським жуком різко знижується при високих фонах живлення: великій масі ба­дилля, навіть без обробки пестицидами колорадський жук не завдає відчутної шкоди. Крім того, помічено, що він більше пошкоджує ро­слини на невисокому фоні живлення.

Нині майже повсюдно в районах розвиненого картоплярства за­стосовують гребеневу технологію вирощування картоплі, коли за­безпечуються найбільш сприятливі умови для формування і розви­тку бульб. Особливо доцільна ця технологія в умовах задовільного і достатнього зволоження. Застосовують і широкосмуговий спосіб ви­рощування картоплі: на грядках 1 м завширшки садять 2 рядки картоплі. Міжрядний обробіток з підгортанням рослин на гребенях і в грядках — теж ефективний прийом боротьби з бур’янами. За такої технології практично не потрібні гербіциди. За звичайної (не гребе­невої) технології дуже важливо застосовувати до- і післясходові бо­ронування в поєднанні з наступним міжрядним обробітком і підгор­танням картоплі культиваторами-підгортачами. Це також дає змогу обходитись без ручного прополювання і застосування гербіцидів. Розрахунки показують, що за механічного догляду за посівами кар­топлі набагато зменшуються витрати сукупної енергії на боротьбу з бур’янами. Так, використання гербіцидів (їхня енергоємність + вне­сення) становить 22 — 25 % загальних витрат сукупної енергії на вирощування культури, механічний догляд — 6 — 8 %.

Внесення 40 — 60 т/га гною також пов’язане з великими витрата­ми. Проте вони окупаються енергетичною цінністю урожаю, яка до­сягає 200 — 240 тис. МДж/га. При загальних витратах сукупної ене­ргії на вирощування 54 — 60 тис. МДж/га коефіцієнт енергоємності високого врожаю картоплі становить 3 — 4. Він значно нижчий за аналогічні коефіцієнти при вирощуванні зернових — ячменю, про­са, жита, вівса, кукурудзи.

Основні прийоми вирощування топінамбуру (Неііапіий 1и- Ьегойий). Це багаторічна рослина. На одному місці може рости 8 — 10 років і більше. Під оранку вносять 60 — 80 т/га гною. Основна підго­товка ґрунту така сама, як і під картоплю. Навесні після закриття вологи і вирівнювання ділянки шлейфами проводять глибоку куль­тивацію, краще — чизелювання і передпосівну культивацію

Для садіння потрібно 800 — 1000 кг бульб на 1 га, тобто в 2,5 — 3 рази менше, ніж картоплі. Відсортовані бульби садять картоплеса­джалкою з міжряддями 70 см. Густота садіння 25 — 30 тис рослин на 1 га. Проводять до- і післясходове боронування, міжрядний обробі­ток. Розростаючись, рослини закривають ґрунт і добре переростають бур’яни.

Збирають топінамбур восени і навесні, коли можна випускати на поле свиней. Після випасання свиней ділянку вирівнюють, борону­ють, підживлюють повним мінеральним добривом. Дрібних бульб і рослин, які залишилися у ґрунті, достатньо для формування наступ­ного високого урожаю.

Бульби для садіння зберігають в овочесховищах так само, як і картоплю.

Топінамбур — дешевий високоякісний корм. Собівартість 1 ц корм. од. бульб менша, ніж картоплі, а силосної маси — менша, ніж кукурудзи, і приблизно дорівнює собівартості 1 ц корм. од. силосної маси соняшнику. За даними В.К. Блажевського (Подільський дер­жавний аграрний університет), топінамбур добре виводить із орга­нізму тварин радіонукліди, що підвищує цінність цієї рослини у мі­сцевостях із підвищеною радіацією після аварії на Чорнобильській АЕС.