12.3.2. Кормові кавуни

Кормові кавуни — це порівняно малопоширена культура, хоч вирощують її, як і гарбузи, давно. Вони більш посухостійкі, тому більш поширені у південному Степу. Площі посіву кормових каву­нів скорочено до мінімуму, що зовсім не виправдано, оскільки в де­яких степових районах їх не можна замінити навіть гарбузами. Це цінний дієтичний корм для худоби. Додавання в раціон кормових кавунів, так само як гарбузів і коренеплодів, сприяє кращому по­їданню тваринами грубих кормів і силосу.

Як і гарбузи, кормові кавуни походять з південних субтропічних і тропічних районів землеробства, де в культурі відомі давно. Від столових сортів відрізняються підвищеним вмістом сухої речовини (до 12 %). За поживністю близькі до кормових гарбузів. Форма пло­дів кормових кавунів звичайна довгаста і нагадує форму грецьких кабачків. У степових і сухих районах Херсонської, Одеської облас­тей, Криму культура дає 250 — 300 ц/га цінного соковитого корму. Характеризується доброю перетравністю поживних речовин. В 1 кг натурального корму 1,4 — 1,6 МДж перетравної енергії (0,09 — 0,11 корм. од). Згодовують їх переважно великій рогатій худобі. Кормові кавуни можна зберігати, як і гарбузи, майже до весни в овочесхо­вищах з регульованою температурою (від 4 — 6 до 10 °С).

Основні прийоми технології практично такі самі, як і для виро­щування гарбузів Слід зазначити, що при вирощуванні кормових кавунів посіви сильно заростають бур’янами, якщо проведено невчас­но або недостатньо до- і післясходове боронування і міжрядні роз­пушування. У посівах кормових кавунів можна кулісами розміщу­вати по 2 — 3 рядки кукурудзи або сорго. Це створює сприятливий мікроклімат і підвищує вихід кормів.

Крім до- і післясходових боронувань для боротьби з бур’янами велике значення мають передпосівні культивації. Перед сівбою ка­вунів треба провести не менш як три суцільні культивації в агрегаті

з боронами з одночасним коткуванням легкими котками для вирів­нювання і меншого пересушування посівного шару ґрунту. Строки сівби в Степу більш пізні, ніж інших культур, — наприкінці квіт­ня — на початку травня. Для підвищення схожості насіння його по­передньо скарифікують. Щоб прискорити появу сходів, насіння мо­жна намочувати.

Кормові кавуни за природою еутроф — рослина багатих ґрунтів. У сівозміні для нього слід відводити кращий попередник — пласт чи оборот пласта багаторічних трав. Після менш цінних попередни­ків кавуни краще не розміщувати або компенсувати це навіть в умовах Степу внесенням 30 — 40 т/га напівперепрілого гною. Якщо гній внесли, а фосфору і калію в ґрунті достатньо, фосфорні, калійні

і азотні добрива можна вносити стартовими дозами (20 — 30 кг/га д.р.) перед сівбою в рядки. Слід забезпечити початковий ріст каву­на, а пізніше, маючи міцну розгалужену кореневу систему, що гли­боко проникає в ґрунт, він по доброму попереднику забезпечить себе достатньою кількістю поживних речовин.

Визначаючи строки сівби, треба враховувати можливість пошко­дження сходів при зниженні температури до плюс 3 — 4 °С (на почат­ку — в середині травня). Кавуни сіють з міжряддями 2 — 2,1 м куку­рудзяними і навіть звичайними зерновими сівалками. Ширина міжрядь залежить від сортових особливостей, довжини батогів (сте­бел, які стелються). Відстань між рослинами в рядку 1 — 1,2 м.

Вирощування кавунів, так само як і гарбузів, має бути повністю механізовано. При цьому під час збирання слід запобігати механіч­ному пошкодженню плодів. При закладанні на зберігання баштан­них механічно пошкоджені плоди видаляють.

Собівартість 1 ц корм. од. баштанних культур близька до собіва­ртості одно- і багаторічних трав.

У табл. 85 на прикладі гарбузів наведено узагальнену технологіч­ну схему вирощування баштанних культур.