Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

11.1. Технологія підготовки шкур до консервування

Підготовчі операції в процесі консервування шкуро-хутрової сировини передбачають обрядження, видалення навалу, проми­вання, стікання, міздріння, сортування і зважування. їх слід про­водити не пізніше ніж через 3 год з моменту знімання шкури для забезпечення подальшого якісного консервування шкур. У деяких випадках шкури контурують, видаляючи їх малоцінні частини, які можуть бути відірвані в процесі технологічного оброблення.

Шкури контурують, відрізаючи частину передніх і задніх лап і лобаш (частину шкури голови). Під час контурування видаляють 8 — 30 % від маси шкур.

Щойно зняті з тварини шкури називають парними. Такі шкури через наявну в них вологу, поверхневе бактеріологічне забруд­нення, в тому числі гнильними мікроорганізмами, а також під ді­єю ферментів можуть псуватись.

Мікроорганізми здатні проникати в підшкірну клітковину, слизовий шар епідермісу, волосяні пазухи й залози і за сприятли­вих температур (12 — 36 °С) вони, швидко розмножуючись, призво­дять до розкладання шкури, яке на глибинних стадіях спричинює розшарування епідермісу, випадання волосу, ослизнення дерми і внаслідок розкладання білкових сполук — утворення сильного запаху аміаку і сірководню.

Після знімання шкури з туш забійних тварин на ній залиша­ються прирізи м’язових тканин, жиру, кров’яні згустки, зажиттєве забруднення зовнішнього боку багном, лайном, що пристало до поверхневого покриву і не було змите в процесі душування тва­рин. Такі забруднення і прирізи є сприятливим середовищем для розмноження мікроорганізмів і потребують видалення.

На заводи з переробки шкури здають у парному або консерво­ваному стані. Здаючи парні шкури, їх потрібно певним чином під­готувати. Зі шкур знімають навал, прирізи м’язів, підшкірну кліт­ковину (міздрю), а також сортують їх за масою і площею.

Знімання навалу. Щоб полегшити знімання навалу, перед видаленням зі шкур великої рогатої худоби його розм’якшують проточною водою температурою не вище ніж 25 °С упродовж 15 — 30 хв у перфорованих барабанах, ваннах, за допомогою душових пристроїв, іншого обладнання.

Навал видаляють уручну тупиком на колоді або механічним способом на міздрильних машинах із затупленими ножами марок ММ або ММГ шириною робочого проходу 3200 мм. Технологічну схему машини ММ-3200 наведено на рис. 11.3.

Уручну навал видаляють на дерев’яній колоді, зовнішній пів- круглий бік якої має бути гладенько виструганим і вкритим коро­зійностійким металом. Колоду встановлюють під кутом 40 — 60° у металеві або дерев’яні ящики для збирання навалу, які в міру на­копичення вивільняють від навалу.

111 кури кладуть на колоду волосяним бо­ком угору, огузком униз. Якщо навал по­гано видаляється зі шкури, то його повтор - но розмочують до пов­ного його розм’як­шення. При видален­ні навалу не допуска­ється його розкидан­ня. Колоду і тупик старанно промивають теплою водою. Під час

Рис. 11.3. Технологічна схема машини ММ-3200:

а — положення заванта­ження; б — робоче поло­ження; 1 — ножовий вал; 2,3 — транспортувальні вали; 4 — напівкільцеві опори; 5— притискний

пневматичний вал; 6 —

подавальний вал; 7, 10 — важіль; 8 — каретка; 9 — шатун; 11 — напрямна

каретка; 12, 17 — регулю­вальні гвинти; 13 — пнев­матичний амортизатор; 14 — кривошип; 15 — зуб­часте колесо; 16 — гайка; 18 — хвостовик; 19 — шес­тірня
оброблення шкур потрібно стежити, щоб не забруднювався їхній міздряний бік.

При видаленні навалу на навалозгінній машині перед оброб­ленням шкури укладають у рівний штабель, поряд з машиною, одна на одну волосяним боком угору і хвостами в бік машини. Пі­сля цього шкуру закидають на подавальний вал машини волося­ним боком угору, огузком уперед так, щоб вона лягла на вал без складок, і вмикають машину. Після оброблення першої половини шкуру вдруге закидають у машину воротком уперед і видаляють навал з другої половини.

Під час роботи машини навал змивається безперервним стру­менем води температурою не вище ніж 20 °С. Змивна вода надхо­дить на ножовий вал і видаляється у приймач. Необхідного вида­лення навалу без пошкодження шкури досягають регулюванням зазору між притискним і ножовим валами.

Видаляючи навал, не допускають розривання лицьової повер­хні і надривів шкури, залишків навалу і лицьових вад у вигляді тріщин.

Промивання і стікання шкур. Шкури промивають на столах до повного видалення бруду і крові. Під час промивання зі шкур скребачками зчищають бруд, кров, залишки навалу.

Промивання однієї шкури з волосяного боку триває 2 хв, а з мі­здряного — 1 хв. Якщо на сухе засолювання шкури передають без навалу і після видалення навалу, то їх не промивають.

Для стікання шкури навіщують по 30 — 40 шт. волосяним боком угору на рухомі візки-козли. Стікання триває доти, доки вода не стікатиме краплями, але не довше ніж 1 год. Після стікання шку­ри консервують.

Обрядження шкуро-хутрової сировини. Прирізи мяса і жиру зі шкур ВРХ, коней і ДРХ видаляють уручну гострим ножем або на міздрильних машинах марок ММ і ММГ (див. рис. 11.3) з шириною робочого проходу 3200 мм — для великих шкур і 1600 — 1800 мм — для шкур дрібної рогатої худоби безпосередньо в цеху первинної переробки. При обрядженні прирізи м’яса і жиру вида­ляють з усієї площі. З кінських шкур, крім цього, зрізають гриву.

При видаленні прирізів уручну шкури розстеляють на столі волосяним боком униз. Робітник, тримаючи ніж у правій руці, лі­вою піднімає край шкури біля прирізів таким чином, щоб та діля­нка, де є прирізи, була у висячому положенні, і зрізає їх. Обря­дження шкур можна виконувати спеціальним ножем для міздрін­ня або косою на колоді, оббитій корозійностійким металом.

На робочому місці має бути ємкість з теплою водою для проми­вання інструменту. У міру забруднення воду міняють. Зняті при­різи збирають у спеціальні ящики і використовують за вказівкою ветеринарно-санітарного нагляду.

Для видалення прирізів з великої кількості шкуро-хутрової си­ровини застосовують міздрильні машини. Зазор між ножовим і притискним валами машини встановлюють таким чином, щоб за­безпечити видалення прирізів відповідно до вимог стандарту на шкуро-хутрову сировину.

Шкуру закидають на подавальний вал машини міздряним бо­ком угору. Спочатку обробляють одну (задню) половину шкури, по­тім другу (передню). Залишки прирізів м’яса після машинного міз­дріння (з голови, лап, а також на краях шкури) видаляють уручну.

Під час міздріння на машинах, крім прирізів м’яса і жиру, ви­даляється частина підшкірної клітковини, що зменшує вихід шку­ри на 6 — 8 %. Міздряні шкури реалізують згідно з договором зі споживачем за вищою ціною з урахуванням цих втрат.

Після обрядження на великих шкурах кількість м’яса і жиру на всій площі не повинна перевищувати 0,5 кг.

З овчин видаляють поверхневі реп’яхи, прирізи м’яса і жиру.

На міздрильній машині марки ММГ-2200 не дозволяється оброб­ляти: шерстні хутрові овчини; овчини з навалом, закоченими реп’я­хами, вадами на шкіряній тканині, ознаками випадання волосу, на­явності розривів і дір; хутрові овчини з пісною шкіряною тканиною.

Зазор між валами машини регулюють залежно від шерстності овчин. Оброблення овчин за 1 — 2 заходи на міздрильних маши­нах проводять зі слабким припливом води температурою не біль­ше ніж 25 °С.

Для ручного обрядження зручніше використовувати стіл з кру­глою обертовою кришкою. Овчини, що потребують обрядження по волосу і міздрі, обробляють спочатку по волосу, а після цього — по міздрі.

З овчин видаляють поверхневі реп’яхи, прирізи м’яса і жиру завтовшки понад 3 мм.

Видалення із шерсті поверхневих реп’яхів, забруднень навалом проводять на машинах з тупими ножами, а прирізів м’яса і жи­ру — з гострими ножами.

При ручному обрядженні прирізи м’яса і жиру відокремлюють ножем, притримуючи овчини над столом.

Правильно обрядженими вважають овчини зі збереженою під­шкірною клітковиною. Загальна площа прирізів м’яса і жиру на овчинах після обрядження не повинна перевищувати 20 см.

Із свинячих шкур і крупонів знімають підшкірну жирову кліт­ковину на міздрильних машинах або вручну в цеху первинної пе­реробки худоби, що дає змогу отримувати харчовий жир-сирець.

Для видалення жиру застосовують міздрильні машини з ши­риною проходу 2200 мм (марки ШГ-2200-ІК, ММГ-2200-2К) або їхні аналоги.

Перед обробленням на машинах парних свинячих шкур з них попередньо вручну видаляють прирізи жиру великих розмірів. Після цього роблять розріз огузкової частини шкур по лінії хребта: на малих шкурах — до 8 см, на середніх — до 12 і на великих — до 15 см.

Якщо на підприємстві немає міздрильних машин, то шкури свиней обробляють уручну. Видалення прирізів уручну проводять так само, як і зі шкур ВРХ.

Шкури свиней повинні бути звільнені від підшкірно-жирової клітковини на чепраку врівень з цибулинами щетини і мати рів­номірну по всій площі товщину за рахунок шару жиру на полах, залишкова кількість якого не повинна перевищувати 6 % від маси парних шкур.

Зрізування дерми і цибулин щетини не допускається. Бахрому жиру по краях шкури обрізають. Кількість прирізів жиру на сви­нячих шкурах визначають зовнішнім оглядом.

Підшкірно-жирову клітковину, зібрану в цеху консервування шкур, використовують для витоплювання технічного жиру.

Сортування шкур. Шкури сортують за навальністю, масою і площею. Сортування шкур за навальністю проводять, оглядаючи їх з боку шерсті. Чисті шкури направляють на консервування су­хим засолюванням, а навальні — для попереднього розмочування навалу.

Шкури без навалу, які солять мокрим засолюванням (тузлуку- ванням), підлягають промиванню. їх промивають водою у перфоро­ваних барабанах, ваннах, на столах, стелажах та іншими способами. На столах або стелажах шкури промивають з обох боків так, щоб за­бруднення з боку волосу не потрапляло на міздрову частину шкури.

Свинячі шкури промивають тільки з боку щетини. Для цього їх поштучно розстеляють на широкому похилому столі щетиною вго­ру і зрошують водопровідною водою з душа. Під час промивання зі шкур спеціальними скребачками (душ-скребачка) зчищають бруд, кров і залишки навалу.