11.2.2. Консервування шкур тузлукуванням

Тузлукування шкіряної сировини полягає в тому, до шкури за­нурюють у насичений розчин кухонної солі або кухонної солі з ан­тисептиком (силіцієфторид натрію).

Для тузлукування шкур застосовують протиструминні шнекові апарати безперервної дії, підвісні барабани періодичної дії, під­вісні конвеєри для тузлукування шкур у чанах та інше обладнан­ня, характеристики якого наведено в табл. 11.1 та на с. 217.

Тузлукування шкіряної сировини проводять на підприємствах м’ясної промисловості, що мають потрібні приміщення, обладнан­ня, очисні споруди і забезпечені в достатній кількості водою. На тузлукування направляють тільки промиті шкури ВРХ і свиней, якщо туші свиней не промивали перед зняттям з них шкур.

Після промивання вологу зі шкур видаляють на валковій ма­шині, вручну скребачкою або шкури складають для стікання на козли або козли-візки волосяним боком угору і якомога більшою кількістю для кращого віджимання вологи. Стікання триває не менш як 20 — 30 хв. Після промивання і видалення поверхневої вологи шкури направляють на тузлукування.

На великих підприємствах завантаження шкур механізоване, а на невеликих його проводять уручну. При консервуванні на кон­веєрній лінії шкури навішують на гачки рухомого конвеєра. Після консервування шкури автоматично скидаються з гачків.

Перед завантаженням кожної партії шкур і в процесі тузлуку­вання контролюють концентрацію тузлуку за його питомою вагою (густиною), кількістю разів його використання, а також врахуван­ням рідинного коефіцієнта.

Після закінчення тузлукування вологість шкур ВРХ становить 52 — 54 %, шкур свиней — 53 — 56 %, а концентрація солі не пере­вищує 15 %, що потребує додаткового видалення вологи і підсолю­вання. Тому шкури складають на ґратчасті стелажі або козли і залишають на 2 год для стікання або віджимають з них поверхне­ву вологу на валковій машині. Після стікання (віджимання) шку­ри ВРХ і свиней складають у штабелі по 75 шкур ВРХ і по 250 шкур свиней в одному штабелі, підсолюючи кожну шкуру сухою сумішшю для соління або сіллю і витримують у штабелях не мен­ше ніж 2 доби.

Кількість солі на підсолювання, як і при сухому засолюванні, становить 15 % від маси парних шкур, а загальна кількість витрат солі на весь процес засолювання — 25 % від маси парних шкур.

На закриті штабелі кладуть штабельні картки або прикріплю­ють бирку із зазначенням номера штабеля, виду і кількості шкур, дати закриття штабеля, прізвища засолювача.

Після закінчення консервування штабелі розбирають, шкури сортують згідно із стандартом і підготовляють їх до відвантаження.

При тузлукуванні шкур у чанах шкури на ґратах опускають у чани з тузлуком (рідинний коефіцієнт 1 — 3) на 18 — 20 год для шкур ВРХ і свиней, а для овчин на 6 год, після чого ґрати із шку­рами піднімають. Шкури витримують на ґратах протягом 2 діб без додаткового підсолювання.

У процесі тузлукування сольовий розчин втрачає до 10 % солі і для його подальшого використання потребує підсилення, тому пе­ред завантаженням наступної партії його підсилюють, додаючи сіль у кількості 10 % від маси парних шкур, силіцієфторид нат­рію — 0,2 % від маси парних шкур, а також потрібну кількість роз­чину солі для забезпечення рідинного коефіцієнта.

Один і той самий тузлук без очищення можна використовувати не більше ніж 5 разів. Перерви у використанні тузлуку допуска­ються до 10 днів, залежно від забруднення сольового розчину, на­явності запаху затхлості та плісняви.

Після 10-денної перерви використання неочищеного тузлуку не допускається. Забруднений тузлук, незалежно від кратності його використання, для консервування шкур застосовувати не можна.