9.1.4. Ввізне і вивізне мито

Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом.

Мито — це непрямий податок, що стягує митниця за товари та інші предмети, перевезені (ввезені, вивезені чи транзитні) через митний кордон України.

В Україні застосовуються такі види мита:

► адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

► специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

► комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх

ввезенні на митну територію України. Ввізне мито є диференційо­ваним:

► до товарів та інших предметів, що походять з держав, які разом з Україною належать до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони. У разі встановлення будь-якого спе­ціального преференційного митного режиму згідно з міжнародни­ми договорами за участю України застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом Укра­їни;

► до товарів та інших предметів, що походять з країн або еконо­мічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб’єкти господарської діяль­ності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком ви­падків, коли ці мита та пільги щодо них встановлюються в межах спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тари­фом України;

^ до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (за­гальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. Вивізне мито нарахо­вується за ставками, передбаченими Єдиним митним тарифом України.

Сезонне ввізне і вивізне мито на окремі товари та інші предмети може встановлюватися на термін, що не перевищує чотирьох міся­ців з моменту встановлення.

В Україні, незалежно від інших видів мита, можуть застосовува­тися особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове і компенса­ційне.

Спеціальне мито застосовується: як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та (або) за умов, що завдають великої шкоди або створюють загрозу заподіяння великої шкоди національному това­ровиробнику; як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоеконо­мічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зов­нішньоекономічної діяльності; як заходи у відповідь на дискримі­наційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та еко­номічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) ущем­ляють інтереси України.

Антидемпінгове мито застосовується: у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що завдає шкоди національному товаровиробнику; у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ці­ни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення завдає шкоди.

Компенсаційне мито застосовується: у разі ввезення на митну те­риторію України товарів, які є об’єктом субсидованого; імпорту, що завдає шкоди національному товаровиробнику; у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, перероб­лення, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення завдає шкоди.

Платниками мита є фізичні та юридичні особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України.

Об’єктом оподаткування є митна вартість товару, що переміщу­ється через митний кордон. Митна вартість — це ціна товару, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за нього на момент перети­ну митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати (якщо їх не занесено до рахунку-фактури): на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комі­сійні та брокерські; плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належить до цих товарів та інших предметів і яка має бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Якщо не можна перевірити митну вартість, то митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах — експортерах цих товарів та інших предметів.

В Україні використовують такі види ставок для обчислення суми мита:

► у відсотках до митної вартості товарів, що переміщуються че­рез митний кордон;

► у грошовому вимірі на одиницю товару.

На товари, які обкладаються акцизним збором, встановлено став­ки специфічного ввізного мита. Для більшості видів таких товарів ставку ввізного мита встановлено в євро з одиниці товарів, що імпор­туються. Ставки ввізного мита диференційовані за товарними гру­пами, як і ставки акцизного збору. При цьому перелік товарів, які підлягають митному оподаткуванню, значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.

Мито нараховується митним органом України відповідно до мит­ної вартості і ставок Єдиного митного тарифу України, що діють на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України. Мито вноситься до Державного бюджету України.

При стягненні мита діє дуже розгалужена система пільг — від встановлення мінімальних пільгових ставок залежно від країни- постачальника та країни-продавця до повного звільнення від мита окремих товарів. Розмір пільг і порядок їх надання встановлює Вер­ховна Рада України згідно з законами України про спеціальні мит­ні зони прийняттям окремого закону для кожної з таких зон.

Від сплати мита звільняються такі предмети, які ввозяться (пе­ресилаються) громадянами в Україну:

► товари (крім вино-горілчаних і тютюнових виробів) загальною вартістю, еквівалентною 1400 дол. включно;

► предмети особистого користування (за винятком транспортних засобів індивідуального користування та запасних частин до них), що тимчасово ввозяться на митну територію України;

► речі, що ввозяться (пересилаються) при переселенні на постій­не місце проживання в Україну;

► горілчані вироби — 1 л, вино — 2 л, тютюнові вироби — 200 цигарок (або 200 г) на одну особу.