13.3. Методика визначення загальних показників економічної ефективності малого і середнього бізнесу

Економічну ефективність малого і середнього бізнесу на селі до­цільно визначати одним або кількома показниками, які найповніше враховують особливості формування доходів і витрат суб’єктів гос­подарювання і відповідають вимогам критерію ефективності. Вибір конкретного показника залежить від цілей і завдань економічного аналізу та інтересів сторін.

При обґрунтуванні рішень щодо доцільності здійснення інвести­цій у малий і середній бізнес на селі з урахуванням інших можли­вих (альтернативних) варіантів вкладень використовують показник норми прибутку (Н_п), який визначається відношенням суми річного прибутку (П) до вартості авансованого на її отримання капіталу. У сільському господарстві до складу капіталу належать необоротні активи, у тому числі земля, що є у власності підприємства (Н_а) і оборотні активи (О_а), %:

Цей показник використовується в оцінках за підходом інвестора. У багатогалузевих підприємствах з метою визначення найвигідні- ших для бізнесу видів виробництв (комерційний підхід) доцільно застосовувати показник норми рентабельності продукції (Нр), що визначають діленням прибутку (П) на собівартість продукції (В), %:

Якщо підприємство малого і середнього бізнесу випускає один вид продукції, досить визначити показник середнього рівня доходу (Д_с), тобто середній дохід, отриманий від реалізації одиниці продук­ції. Його визначають діленням загального доходу (Д) на кількість одиниць реалізованої продукції (Р):

У цьому разі витрати не враховуються, бо вважаються стандарт­ними. Показник Д_с застосовується для цілей комерційного підходу. Результати розрахунку за формулою (9) порівнюються з відповід­ними показниками попереднього періоду в середньому по галузі, регіону, передових підприємствах тощо.

При обґрунтуванні рішень щодо доцільності розширення масш­табів випуску продукції (комерційний підхід) застосовують показ­ник граничного маржинального доходу (Д_г), що характеризується обсягом приросту загального доходу (АД) до зміни масштабу випус­ку продукції (АР_П):

Суб’єкта малого і середнього бізнесу цікавить таке запитання: якщо він збільшить обсяг продукції, що буде з його витратами? Чи буде отримано додатковий дохід? З цією метою розраховують показ­ник граничних (маржинальних) витрат (В_г). Він показує, які додат­кові витрати треба здійснити для отримання додаткової одиниці продукції, і визначається як зміна загальних витрат (АВ) при зміні обсягу випуску продукції (АР):

Граничний аналіз (маржинальний підхід) дає змогу знайти оп­тимальні значення показника граничного доходу порівнянням ви­трат і прибутків, які можна отримати внаслідок змін.

Більшість підприємств малого і середнього бізнесу на селі бага­тогалузеві й зацікавлені у реструктуризації виробництва з метою збільшення загального доходу. У цьому разі розраховують граничну норму трансформації (АР) — збільшення випуску нової продукції (Р_н), яке можна отримати внаслідок скорочення виробництва тра­диційної продукції (Р_т) при постійній сумі витрат на певні цілі:

Загальні показники економічної ефективності малого і середньо­го бізнесу на селі визначають зацікавлені сторони за формулами (7) — (12) з урахуванням особливостей застосування показників еко­номічного ефекту Еі, ..., Е5 [формули (2) — (6)]. Наприклад, у чи­сельнику показників економічного результату [формули (7) — (12)] фермеру доцільно відображати фермерський дохід або його приріст, а приватним формуванням, створеним на основі колективних сіль­ськогосподарських підприємств — прибуток, зменшений на розмір відсотка на орендоване майно.

Застосування загальних показників економічної ефективності дає змогу у конкретних випадках однозначно ухвалити рішення щодо майбутнього малого і середнього бізнесу на селі (або його під­тримки державою). Загальні показники дають можливість прак­тичного застосування вимог критерію економічної ефективності.

Водночас поряд із загальними показниками ефективності вико­ристовують інші показники, їхні групи або системи, поглиблений (спеціальний) аналіз яких забезпечує прийняття більш обґрунтованих висновків і рішень. До таких спеціальних оцінок передусім на­лежать системи показників для оцінювання фінансового стану під­приємств та інвестиційних проектів. Застосування спеціальних оцінок ми не розглядатимемо.

Отже, ґрунтуючись на загальному для всіх форм підприємни­цької діяльності критерії економічної ефективності, у практиці оцінювання малого і середнього бізнесу на селі доцільно засто­совувати показники економічного ефекту й ефективності, які найбільше враховують особливості конкретних форм підприєм­ництва і відносин власності, а також інтереси зацікавлених сто­рін.