Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Наслідки приватизації в Україні та їх причини в контексті формування ринку землі

Які соціальні, економічні та політичні наслідки приватизації в Україні?

Цілком очевидно, що процес приватизації в Україні протягом останніх десяти років у свідомості переважної більшості громадян України справедли­во асоціюється, насамперед, як антисуспільне, антиукраїнське і злочинне явище, яке характеризується великою несправедливістю, непрозорістю, ко- румпованістю, спрямованістю виключно в інтересах кримінально-кланових структур та окремих осіб, наближених до влади. Саме таке ставлення грома­дян України до процесу «малої та великої приватизації» було сформовано такими реальними причинами та неспростовними фактами:

— нічим не виправданими пропорціями та масштабами поляризації сус­пільства за рівнем матеріальних статків;

— масовими і систематичними порушеннями відповідних законів та Кон­ституції України найвищими посадовими особами України в процесі прива­тизації;

— катастрофічним падінням рівня довіри громадян України до конкрет­них керівників — найвищих посадових осіб інститутів державної влади, при­четних до тотальних порушень законів в процесі приватизації;

— безкарністю конкретних керівників — найвищих посадових осіб органів державної влади, причетних до тотальних порушень законів в процесі прива­тизації;

— неймовірним занепадом, насамперед, високотехнологічної виробничої сфери економіки України та знеціненням її високоінтелектуальної ресурсної складової;

— свідомим проведенням виконавчою владою та Фондом державного май­на України політики, внаслідок чого відбулося: блокування притоку в органи приватизації неноменклатурних кадрів; блокування на всіх етапах конкурент­них способів приватизації (аукціон, комерційний конкурс); монополізація української економіки іноземним капіталом; блокування процесу організації в Україні високотехнологічного і наукоемкого виробництва необхідних кон­курентоздатних українських товарів; блокування мотиваційних механізмів для реального проведення інноваційної політики та реалізації важливих і кон­кретних інноваційних програм; блокування процесу становлення та розвитку фондового ринку в Україні; блокування становлення і розвитку місцевого самоврядування з метою забезпечення безконтрольності процесу привлас­нення майна структурами та фізичними особами, наближеними до влади.

Які причини таких наслідків приватизації в Україні?

До головних причин таких наслідків приватизації в Україні необхідно віднести:

— невирішені проблеми загальнодержавного рівня;

— помилки щодо структури та кадрово-організаційного забезпечення процесу приватизації;

— недоліки сертифікатної приватизації;

— відсутність ефективної антимонопольної політики тощо.

Які проблеми загальнодержавного рівня не були вирішені?

На законодавчому рівні та на рівні виконавчої влади системно не були визначеними, зокрема:

— ефективні механізми забезпечення прозорості процесу приватизації та доступу до нього кожного громадянина України;

— правові та економічні критерії розмежування державної власності на державну та комунальну;

— правовий механізм здійснення розмежування державної власності на державну та комунальну;

— правовий механізм взаємодії відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування на всіх стадіях процесу приватизації щодо кон­кретних схем приватизації типових об'єктів;

— правовий механізм контролю процесу приватизації з боку організацій третього сектора;

— правові та економічні критерії ефективності управління об'єктами дер­жавної та комунальної власності у доприватизаційний період;

— правові та економічні критерії визначення етапів приватизації;

— пріоритети та механізми визначення послідовності приватизації об'єк­тів на кожному етапі;

— механізми та структури постійного контролю за динамікою економіч­них показників функціонування об'єктів, які підлягали приватизації та при­ватизованих об'єктів;

— правові механізми оперативного реагування відповідних органів дер­жавної влади та місцевого самоврядування на факти неефективного викори­стання власності;

— правові та економічні критерії формування для приватизації конкрет­них переліків земельних ділянок, на яких знаходилися об'єкти державної та комунальної власності, що підлягали приватизації;

— етапи та послідовність приватизації земельних ділянок, на яких знаходи­лися об'єкти державної та комунальної власності, що підлягали приватизації;

— ефективні механізми проведення антимонопольної політики в процесі приватизації;

— правові схеми та механізми забезпечення своєчасного надходження в повному обсязі коштів від приватизації та їх ефективного використання.

Які помилки щодо структури та кадрово-організаційного забез­печення процесу приватизації були допущені?

Організаційне та кадрове забезпечення процесу приватизації характери­зується:

а) відсутністю уніфікованої структури організаційного забезпечення ти­пових схем приватизації об'єктів державної і комунальної власності;

б) відсутністю у посадових осіб найвищого рівня політичної волі для фор­мування та застосування механізму надійного кадрового забезпечення про­цесу приватизації об'єктів державної та комунальної власності:

— навіть на теоретичному рівні не розглядалася проблема формування кадро­вого корпусу органів приватизації за новим критерієм: порядність, патріотизм; здатність швидко опанувати теорію, практику і досвід впровадження нових для України економічних категорій та механізмів на правовій основі; пере­конаність в пріоритетності конкурентних способів приватизації (аукціон, комерційний конкурс);

— основою кадрового забезпечення, на жаль, стали на 99% старі «комуні­стичні кадри» (ті — хто будували комунізм, апріорі були не здатні і не могли провести приватизацію з мінімальними матеріальними та моральними втра­тами для суспільства), а інших (не номенклатурних) фахівців «стара кадрова система» не допускала до процесу приватизації та витискала за свої межі всі­ма доступними способами.

Які недоліки мала сертифікатна приватизація?

Сертифікатна приватизація за своєю сутністю, а особливо за способами її здійснення, стала черговим елементом в ланцюгу грубих порушень консти­туційних прав людини.

Насамперед, слід зазначити, що сотні тисяч громадян України з об'єктив­них причин так і не змогли реалізувати своє право на одержання приватизацій­них цінних паперів, а тому і не змогли передати це право своїм спадкоємцям. Окрім того, біля трьох мільйонів громадян, які отримали приватизаційні майно­ві сертифікати, не використали їх. Фактично цим громадянам України обме­жили в часі їх конституційне право на частку державного майна.

І це було зроблено до завершення процесу приватизації в Україні. Цим самим штучно і незаконно зменшено кількість учасників приватизаційного процесу з метою збільшення концентрації державної власності в руках окре­мих юридичних та фізичних осіб, наближених до влади.

Відновити порушене право мільйонів українців на частку державного майна можна і потрібно в процесі відчуження державних стратегічних об'єк­тів та державних і комунальних стратегічних ресурсів на прозорих конку­рентних засадах. Повторення аналогічної несправедливості щодо права гро­мадян на частку землі може мати непередбачувані наслідки для України.

До чого призвела відсутність ефективної антимонопольної політики?

В Україні існують незаконно створені приватні монополії в таких важли­вих галузях економіки як будівництво, енергетика, металургія, виробництво алкогольних напоїв, тютюнових виробів тощо. Це дуже уповільнює створен­ня конкурентного середовища та становлення ринкових механізмів регулю­вання економіки. На державному рівні не вирішена проблема задіяння ефек­тивних механізмів боротьби з монополізмом та недобросовісною конкуренцією. Про цю проблему слід пам'ятати на всіх етапах створення ринку землі в Україні.

Аналіз процесу приватизації в Україні протягом 1994-2004 років переко­нує в тому, що:

— без реформування старої політичної системи, створення ефективної і конкурентоздатної української економіки взагалі та створення цивілізова­ного ринку землі в Україні, зокрема, буде відбуватися дуже повільно та з ве­личезними втратами українського етносу, з величезними матеріальними втратами та соціальними потрясіннями;

— українська приватизація зразка 1994-2004 років стала надійним інстру­ментом узурпації влади кланово-олігархічними групами старої політичної системи з метою уникнення кримінальної та політичної відповідальності;

— вживляння основних елементів процесу української приватизації зраз­ка 1994-2004 років в технологію створення ринку землі в Україні призведе до втрати суверенітету України, до соціальних потрясінь.

Про це необхідно пам'ятати всім - владі, громадянам, суспільству.