7.3. Дослідження й оцінювання системи внутрішнього контролю й аудиту

Незалежно від того, який підхід обрав аудитор для оцінювання системи внутрішнього аудиту і контролю — системно орієнтований чи ймовірнісний, — він повинен виконати роботу, що складається з трьох етапів: дослідження, опису та оцінювання.

Дослідження

Дослідження системи внутрішнього аудиту і контролю аудитор може виконувати різними способами.

1. Використати складену робітниками обліково-аналітичних служб підприємства інформацію про системи обліку, компьютерного забез­печення внутрішнього аудиту і контролю.

2. Використати у роботі інформацію про системи, підготовлені внутрішніми аудиторами. Щоб на цю інформацію можна було по­кластися, потрібні відповідні висновки зовнішніх аудиторів щодо достовірності самої інформації і ступеня незалежності внутрішніх аудиторів.

3. Опитати службовців підприємства, які працюють у службі внут­рішнього аудиту і контролю.

4. Проаналізувати процедури внутрішнього аудиту і контролю з метою отримання інформації щодо їх суттєвості.

5. Використати висновки зовнішніх аудиторів щодо систем внут­рішнього контролю і аудиту.

Опис системи внутрішнього аудиту і контролю

Дослідження системи внутрішнього контролю й аудиту, яке про­водять аудитори, треба представити у найбільш прийнятному ви­гляді. В аудиторській практиці використовують схеми і пояснення до них. Вони як методи опису внутрішнього аудиту і контролю мають ряд суттєвих переваг перед іншими методами:

1) подають інформацію про систему контролю у логічно-послідов­ному вигляді;

2) дають можливість дуже швидко встановити логіку внутріш­нього контролю, виявити її слабкі і сильні сторони;

3) можуть з успіхом використовуватися в екстремальних ситуа­ціях (якщо висновки аудиторської фірми піддаються сумніву, ауди­торам на підставі схем дуже просто довести свою правоту);

4) зрозумілі спеціалістам різних фахових спрямувань;

5) дуже легко коригуються і можуть використовуватись протя­гом багатьох років з необхідними коригуваннями;

6) дають можливість простежити функціонування системи як у просторі так, і за часом.

Проте треба мати на увазі, що не у всіх випадках схеми можна використовувати для опису системи як метод. Недоцільно викорис­товувати їх для опису дуже складних або простих бізнес-систем. Також треба враховувати, що схема дає повне уявлення про функціо­нування системи, тільки якщо ця система працює без збоїв. Загалом же схема не дає інформації про те, як працює система в умовах нетра­диційних ситуацій. У цих випадках більш прийнятним методом є пояснення.

У загальному вигляді дослідження і опис системи внутрішнього контролю і аудиту клієнта — це складна робота, що вимагає від виконавців значних знань, досвіду і спеціальної підготовки. Найбільш вдало, на наш погляд, організаційні проблеми внутрішнього контро­лю й аудиту викладені у підручнику за редакцією А. М. Кузьмін- ського [45].

Кожна схема системи внутрішнього аудиту і контролю має супро­воджуватися додатковими описами стосовно таких питань:

1) джерела і характер проходження інформації за великими гос­подарськими операціями. Найсуттєвішими господарськими операці­ями вважаються операції у циклі отримання прибутку, і насамперед продажу товарів та одержання готівки, бартерні операції, операції щодо взаємозаліків, поступки боргу і вимоги;

2) основні бухгалтерські регістри, що відображають сальдо за рахунками. Ця інформація полегшує аудиторам виконувати пере­вірки на суттєвість;

3) звіти про суттєвість бухгалтерських операцій. Ця інформація полегшує аудитору процес пошуку джерел для планування процеду­ри проведення перевірок на суттєвість.