7.7. Розв’язування задач за допомогою горизонталей

7.7.1 Обчислення позначки точки

Потрібно обчислити позначку точки на карті з відомими координа­тами. Точка може розміщуватись на горизонталі, між горизонталями з різ­ними або однаковими позначками, в середині замкнутої горизонталі (рис. 7.8).

Якщо точка А розміщена на горизонталі, позначка точки Н_А дорів­нює позначці горизонталі, тобто Н_А = 150,00 м.

Якщо точка В (рис. 7.8, б) розміщена між горизонталями, то її поз­начка, м,

де- перевищення точки над горизонталлю, м,

Н₁, Н₂ - позначки суміжних горизонталей, обчислені на карті за підписа­ними горизонталями в залежності від висоти перерізу рельєфу місцевості і напрямків бергштрихів, м;

п - відстань від точки до горизонталі з меншою позначкою, мм; ж - відстань між суміжними горизонталями, мм.

Перевищення точки В:

а її позначка

Позначка точки С (рис. 7.8, а), що розміщена в середині замкнутої горизонталі Н_с або між горизонталями з однаковими позначками, м

де- висота перерізу між горизонталями, м, яка додається, якщо точка розміщена на вершині горба, і віднімається, якщо точка розміщена на дні котловини.

Позначка шукан оїточки

7.7.2 Обчислення крутизни схилу

Крутизна схилу характеризується двома показниками - уклоном і та кутом нахилу, які обчислюють за допомогою формули

де- закладання, тобтовідстаньміжсуміжними гориз онталями в плані,м.

де- відповідно, найменше і найбільше закладання між суміж­

ними горизонталями при однаковій висоті перерізу.

Крутизну схилу можна обчислити також графічно за допомогою графіка закладання, який розміщений за рамкою топографічної карти (рис. 7.9,а).

Потрібно обчислити крутизну схилу, найбільший і найменший укло­ни (рис. 7.9, б).

Циркулем-вимірником вимірюють відстань між суміжними горизон­талями на карті (рис. 7.9,б). Відповідну відстань за допомогою циркуля- вимірника переміщують уздовж основи графіка закладання (рис. 7.9,а) до­ти, доки верхня точка не досягне кривої. По шкалі закладання відлічують крутизну схилу, яка в прикладі дорівнює= 2°4' .

При графоаналітичному способі визначення крутизни схилу за до­помогою циркуля-вимірника і масштабної лінійки вимірюють найбільше і найменшезакладання в метрах і визначають крутизну схилу:

найбільшу -

найменшу -

7.7.3 Побудова профілю заданого напряму

Профіль - це зменшене зображення вертикального розрізу місцевос­ті за заданим напрямом. Для найвиразнішого зображення рельєфу і забез­печення компактності рисунка він будується у двох масштабах - горизонтальному, який дорівнює масштабу карти, і вертикальному -1:100 або 1:200.

Потрібно побудувати профіль за напрямком точками 153,8 (6512) та 144,3 (6513). Побудову виконують в такій послідовності.

З’єднують на топографічній карті пункти 153,8 (6512) та 144,3 (6513) прямою лінією і нумерують точки перетину її з горизонталями (рис. 7.10).

На міліметрівці будують боковини профілів з графами “Позначки”, “Відстані” та “Точки” (рис. 7.11).

За допомогою циркуля-вимірника вимірюють відстань між точками перетину горизонталей з лінією, яка з’єднує два пункти. Виміряні відстані переносять у графу "Відстані" в горизонтальному масштабі карти 1:10 000. У графі "Позначки" проти відповідних точок записують їх позначки. Крес­лять лінію умовного горизонту, яку в прикладі приймають на 4 м нижче мінімальної у заданому напрямі позначки.

Будують рейку вертикального масштабу Мв м 1:200. Над усіма точ­ками перетину лінії заданого напряму з горизонталями, вододілами і таль­вегами будують перпендикуляри. На перпендикулярах відкладають у вер­тикальному масштабі (1:200) позначки горизонталей і характерних точок рельєфу. З’єднують одержані точки плавно кривою і одержують профіль заданого напряму (рис. 711)