11.3.1. Польові роботи при прокладанні теодолітних ходів

Планове знімальне обгрунтування виконується в вигляді замкнутих або розімкнутих теодолітних ходів. Перед початком польових робіт проек- ^ють теодолітні ходи на великомасштабних картах. Теодолітні ходи про­кладають вздовж доріг, проїздів або приблизно по осі майбутньої лінійної споруди. Довжина сторін у теодолітних ходах не повинна бути більше 350 м та менше 20 м на забудованих територіях і менше 40 м на незабудо- ваних територіях. По можливості довжини сторін повинні бути однакови­ми. Максимальна довжина теодолітних ходів на забудованій території не повинна перевищувати 2 км для масштабу знімання 1:2000, 2,ل км - для ма­сштабу 1:1000 та 0,8 км - для масштабу 1:500.

Під час рекогносцирувания уточнюють положення вершин теодоліт­них ходів. Із кожної вершини повинна бути добра видимість попередньої і наступної точок і нормальні умови для лінійних вимірювань. Крім того, потрібні нормальні умови для встановлення теодоліта і відкритий кругозір для виконання знімання. Пункти теодолітного ходу закріпляють дерев'яни­ми кілками. Кілок не повинен виступати над поверхнею землі більше ніж на 5 см. Встановлений знак обкопують канавою у вигляді трикутника або круга. Після закріплення точок на місцевості складають остаточну схему теодолітних ходів, після чого починають виконувати лінійні і кутові вимірювання.

Довжину сторін теодолітних ходів вимірюють в прямому і зворотно­му напрямах стальними 20-метровими стрічками, рулетками та іншими ін­струментами, що забезпечують необхідну точність вимірювань. Відносна похибка лінії, що вимірянавпрямому і з воротпому напрямах

Кути у теодолітних ходах вимірюють теодолітами з точністю не ме­нше 30" одним прийомом з переставленням лімба між прийомами на кут приблизно 90°. При вимірюванні кутів теодолітом з одностороннім відлі­ком по кругу (Т5, Т5К, 2Т5К) достатньо здійснювати переведення зорової труби через зеніт між півприйомами з наступним переставленням лімба на 1-2°. Різниця виміряних кутів у двох півприйомах не повинна перевищува­ти 45". Центрування теодоліта виконують з допомогою оптичного центра або виска з точністю до 3 мм.

Одночасно з вимірюванням горизонтальних кутів вимірюють одним прийомом вертикальні кути і вносять поправки за приведення довжин ліній до горизонт при кутах нахилу більше 1°,5. Якщо на вимірюваній лінії де­

кілька точок перегину, то при вимірюванні її стрічкою, рулеткою або відда- леміром по частинах, кути нахилу вимірюють на кожній ділянці, що обме­жена точками перегину.

Особливу увагу звертають на прив’язку теодолітного ходу до пунктів існуючої геодезичної мережі знімального обґрунтування. Під час прив'язки теодолітних ходів вимірюють два кути, що примикають, сума яких не по­винна відрізнятися від значення, одержаного за початковими даними, біль­ше ніж на 1'.