Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

7.2. Класирування, пакування і організація продажу вовни

Зістрижену з кожної вівці вовну (руно) конвеєром чи вручну подають на ваги, а звідти — на класирування. Загальна техноло­гічна схема останнього полягає в тому, що в межах кожного виду вовни (мериносова, кросбредна, цигайська та ін.) руна поділяють на групи за найменуванням (рунністю): вовна основного сорту, пожовтіла, 58 — 56-ї якості (в тонкій), неоднорідна (в напівтонкій), базова, звалок, тавро, кольорова, обніжка, клюнкер. Руно розді­ляють у такій послідовності: спочатку відбирають клюнкер (пучки вовни, зчеплені з твердити частинками бруду), потім обніжку (руно витрушують на решітчастому столі для видалення пере- стрижки і коротких пучків вовни, які провалюються крізь отвори під стіл), далі відбирають забруднені частини руна (базова), звалок, та­вро, кольорову та невирівняну вовну (58 — 56-ї якості у тонкій, неод­норідну — в напівтонкій). Решту вовни поділяють на пожовтілу (якщо вона є) і основного сорту (якщо вона залишилася після відок­ремлення пожовтілої). Вовну основного сорту і пожовтілу поділяють за тониною, довжиною і станом. Затониною однорідну вовну (основ­ну й пожовтілу) поділяють на сім сортів (табл. 7.1).

Таблиця 7.1. Нормативні вимоги до сортів однорідної вовни за тониною


Залежно від довжини штапелю (штапелеподібної косиці) одно­рідну вовну (основну й пожовтілу) поділяють на чотири сорти (табл. 7.2).

Таблиця 7.2. Нормативні вимоги до сортів однорідної вовни за до­вжиною штапелю


Стан вовни визначають за багатьма ознаками, серед яких найважливішими є міцність, засміченість, пожовтіння, зваля- ність, забрудненість, наявність міток різних фарб тощо.

Вовну кожного сорту за результатами класирування з частко­вим поділом рун забирають із класирувального столу й розміщу­ють у тимчасових лабазах. Коли загальна кількість вовни першо­го сорту досягає можливої маси одного паку (близько 100 кг), вов­ну пресують, паки маркують, зважують і тимчасово зберігають чи реалізують.

За конкретних ринкових ситуацій реалізаційну ціну немитої вовни встановлюють за даними класирування й відсотком виходу чистого волокна, а чистої — тільки за результатами класируван- ня. Вихід чистого волокна визначають лабораторним методом за зразками вовни (100 — 200 г), які відбирають трафарет-сіткою під час класирування від кожного 20 — 30-го руна.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+