4.1. Види припусків

Прийнято розрізняти такі види припусків: операційні, проміжні та загальні.

Операційний припуск - припуск, що знімається при виконанні однієї технологічної операції.

Проміжний припуск - припуск, що знімається при виконанні одного технологічного переходу.

Загальний припуск - шар матеріалу, необхідний для виконання всієї сукупності технологічних переходів, тобто усієї обробки цієї поверхні від заготовки до готової деталі.

Розрізняють односторонні припуски на обробку, тобто шар матеріалу, що знімається з одного боку заготовки, і двосторонні припуски, які знімаються з обох боків заготовки. Інколи для циліндричних заготовок припуск дається “на діаметр”, тобто вказують подвійну товщину шару матеріалу, що знімається під час обробки.

Припуски можуть бути симетричними і асиметричними. Симетричні припуски можуть бути у зовнішніх і внутрішніх поверхонь тіл обертання, а також і в протилежних плоских поверхнях, які обробляють одночасно.

Але і в першому і в другому випадках можливе і асиметричне розташування припусків.

Допуск припуску - різниця між мінімальним і максимальним значеннями припуску. Допуск припуску необхідно враховувати при визначенні значення припуску, тому що отримання заготовок точно встановлених розмірів неможливе.

При виконанні декількох видів обробки на різних операціях або переходах необхідно розв’язувати задачу розподілу загального припуску на складові припуски, яку розв’язують так: за наявності двох видів обробки на чорнову обробку дають 60 % загального припуску, а на чистову залишають 40%; за наявності трьох видів обробки на чорнову обробку дають 45 % загального припуску, на напівчистову -30 %, а на кінцеву чистову залишають 25 %.

Схема розташування операційних припусків, допусків на них і загальне значення припуску на обробку показані на рис.4.1.