Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.3.1. Сутність нейролінгвістичного програмування

Нейролінгвістичне програмування (НЛП) являє собою цілісний конгломерат стратегій ефективного вирішення зовнішніх і внутрішніх проблем людського життя. Це може бути названо мистецтвом спрямованих змін. Головним у ньому виступає принцип виявлення й використання незадіяних ресурсів. Усе це базується на споконвічній готовності людини до трансформацій, тобто на дійсному бажанні змінити своє життя на краще. Відомий психолог Р. Ділтс так позначив даний підхід: “Необхідно добре сформулювати мету, ясно усвідомлюючи бажаний результат змін. Необхідно виявляти високу чутливість до змін, що відбуваються, й адекватно співвідносити їх з наміченим результатом. Нарешті, треба виявляти чималу гнучкість, творчо змінюючи прийоми впливу у випадку розбіжності досягнутих результатів з раніше наміченими”.

НЛП надає в наше розпорядження технічні засоби та навички самовдосконалення особистості, крім того, воно пропонує свій погляд на систему загальнолюдських цінностей, змушує повірити в потенціал міжособистісного спілкування й у ті якісні зрушення, що відбудуться в кожнім з послідовників. На іншому рівні НЛП служить для самопізнання, самооцінки й вибору шляху. Крім того, воно дає ключ до розуміння духовної сторони людського буття, що виходить за рамки нашого особистого досвіду. Ціль НЛП полягає не тільки в самовдосконаленні, але й у накопиченні мудрості й набутті широти поглядів.

Є така наукова дисципліна – епістемологія, що займається систематичним дослідженням структур і процесів, які лежать в основі людських знань. Це слово означає в перекладі з грецької “те, на чому ми засновуємо свої міркування”. Таким чином, епістемологія являє собою фундаментальну систему понять і допущень, на яких людина засновує й генерує всі інші знання. Вона базується на новому напрямку в науці, що отримав назву “структуралізм” і виходить з того, що знання про світ з'являється у свідомості не у вигляді неопрацьованих даних, а в досить абстрагованій формі, тобто у вигляді структур. У ході попереднього усвідомлення покрокового перетворення первинних даних у структури, якась частина інформації неминуче губиться, оскільки створення структур є не що інше, як виборче руйнування інформації. Таким чином, через те, що індивідуальна свідомість не одержує доступу до повного обсягу даних про світ, вона не може ні відбивати, ні конструювати реальність. Замість цього реальність з'являється перед свідомістю у вигляді структур, отриманих шляхом трансформації первинних даних про світ (див. рис. 2.2).

Рис. 2.2. Відповідно до структуралістського підходу, свідомість подібна до монтажера, який взаємодіє з “первинними даними” і проводить їхній відбір

НЛП відноситься до життя і до суб'єктивного досвіду людей як до системних процесів, що мають власну структуру. Саме це уможливлює вивчення та виявлення найбільш успішного досвіду того, що ми називаємо інтуїцією, талантом, природною обдарованістю. Завданням учених є виявлення й описання їх першопричин. НЛП дозволяє пильніше подивитися на поведінку людини, розглянути щирі, приховані рушійні мотиви їхньої діяльності і знайти структури мислення, що дозволили геніальним людям стати такими. НЛП представляє як механізм, так і мову за допомогою яких розумовий процес може бути розкладений на елементарні складові, яким можна навчити інших.

В основі НЛП лежать також когнітивні науки. Розробляючи моделі штучного інтелекту, когнітивісти просунулися в розумінні того, як влаштований найголовніший біокомп’ютер – людський мозок, пропонуючи різні моделі функціонування пам'яті й мислення, голографічну, синергетичну та інші. НЛП почалося з питання: як ми організуємо власну модель світу, на основі якої будуємо свою поведінку? Тому розробки когнітивістів використовувалися для розуміння того, що являють собою розумові стратегії і як відбувається побудова когнітивних карт.

У процесі розвитку НЛП торкнулося питань, що знаходяться у сфері вивчення екзистенціальної психології. Як усвідомлення місії (вищого призначення) впливає на все життя людини? Як розуміння власної особистісної своєрідності (“Я-концепція”) пов'язане з можливістю самореалізації? Яка структура переконань? Яке розходження між поведінкою та намірами людей? Відповідаючи на ці питання, дослідники-тренери НЛП створили інструменти, що дозволяють змінювати ієрархію цінностей і структуру переконань для досягнення гармонії із самим собою і навколишнім світом.

Як самостійна інтегративна область знань НЛП виросла з різних моделей практичної психології, вбираючи в себе все найкраще з прикладної точки зору. Спочатку воно було еклектичним, але згодом набуло могутньої методології, багато в чому обґрунтованої епістемологією Грегорі Бейтсона і його теорією трансформів, роботами з екології розуму, теорії комунікації, а також теорією логічних типів Бертрана Рассела, що стали прообразом логічних рівнів у НЛП. Воно виходить з ідеї, що внутрішні процеси суб'єктивного досвіду відбиті в мові та лінгвістичних структурах.

Крім того, до наукових основ НЛП можна віднести розробки поведінкової психології, засновником якої є російський учений І.П. Павлов, особливо його вчення про умовну рефлекторну діяльність. При цьому дослідники НЛП сфокусували свою увагу не на механізмі, а на розходженні умовних і безумовних рефлексів, на вивченні зовнішніх стимулів (тригерів), що запускають даний умовний рефлекс. У НЛП ця тема називається “Якоріння”. Автори НЛП використовували деякі моделі, розроблені поведінковими психологами, що порівнювали наш внутрішній досвід з “чорною скринею”. Вони пішли далі й досягли розуміння того, що знаходиться на “вході” (інформація, що надходить до нас із зовнішнього світу) і як це пов'язано з “виходом” (як оброблена інформація реалізується в зовнішній поведінці, комунікації). Дослідники НЛП спробували заглянути всередину цієї “чорної скрині” і знайшли складові людського досвіду – субмодальності, що дозволяють на мікрорівні описувати його структуру. Теорія субмодальностей дозволила описати різницю в станах і запропонувати шляхи успішної підтримки потрібних станів і їхньої зміни. На цій основі було запропоновано мікроопис суб'єктивного досвіду і пояснено багато феноменів і ефектів сприйняття.

НЛП можна розглядати як наукову область знань і як мистецтво, оскільки воно може бути представлене як на рівні практичних інструментів технології, так і на рівні духовності. Воно ґрунтується на цілісному підході до розгляду досвіду людини, виходячи з концепції єдності тіла, розуму, і духу. Мета НЛП полягає в самовдосконаленні людини та моделюванні цього процесу. Роберт Ділтс [5] побудував просту, витончену модель мислення про особистісні зміни, навчання і комунікацію, що зібрала разом ідеї контексту, взаємин, рівнів навчання і позицій сприйняття. З її допомогою можна визначити найкращу точку втручання, щоб зробити бажану зміну. Научення і зміна можуть мати місце на різних рівнях, а саме (рис. 2.3):

Рис. 2.3. Нейрологічні рівні

1. Духовність має на увазі ту велику за масштабами систему, частиною якої є індивід, а також її вплив на духовний стан людини. Це найглибший рівень, на якому ми розглядаємо і вирішуємо важливі метафізичні питання. Духовний рівень керує нашим життям і формує його, він є фундаментом нашого існування. Будь-яка зміна на цьому рівні впливає на всі інші рівні.

2. Ідентичність планів або стратегій мислення, що ми використовуємо у своєму житті. Це базисне відчуття самого себе, центральної цінності в житті, своєї місії.

3. Переконання і цінності являють собою різні ідеї, що ми вважаємо вірними і використовуємо як основу для повсякденних дій. Вони можуть бути такими, що спонукають нас до певних дій і такими, що їх обмежують .

4. Здатності направляють поведінкові акти за допомогою ментальних “карт”, що ми використовуємо у своєму житті.

5. Поведінка – це особливі дії або реакції, вироблені індивідом у межах даного оточення.

6. Оточення визначає зовнішні можливості або обмежуючі фактори, на які індивід повинен реагувати.

Зміна на нижчому рівні не обов'язково викликає зміни на вищому рівні. Малоймовірно, щоб зміна оточення змінила переконання людини, однак зміна останніх виразно вплине на її поведінку. Зміна на більш високому рівні буде глибшою і тривалішою й завжди вплине на нижчі рівні. Таким чином, якщо ви хочете змінити поведінку, працюйте зі здібностями і переконаннями. Якщо втрачено здатність, працюйте з переконаннями. Переконання роблять відбір здібностей, що впливають на поведінку, а вона, у свою чергу, визначає наше оточення. Важко здійснити зміни на рівні ідентичності або духовності, не торкаючись переконань і здібностей будь-якої людини. При цьому оточення визначає зовнішні можливості або обмежуючі фактори, на які індивід повинен реагувати.

Інтегруючи й розвиваючи найбільш ефективні моделі і технології, НЛП набуло широкого застосування в комунікації, навчанні, мистецтві, творчості, терапії, бізнесі й організаційному консультуванні, тобто скрізь, де найбільш інтенсивно задіяні ресурси людського мислення і поведінки. НЛП не претендує на роль об'єктивної істини. У ньому існує кілька основних ідей, що є досить корисними, а саме:

- треба знати, чого ви хочете, мати ясне уявлення про передбачуваний результат у будь-якій ситуації;

- треба бути уважним і тримати свої почуття відкритими, щоб помітити, що ви рухаєтесь до результату;

- треба мати досить гнучкості, щоб наполегливо змінювати свої дії доти, поки не одержите те, чого хочете.

У зв'язку із цим вивчення технологій НЛП повинно увійти як обов’язкова складова частина в програми вузівського навчання по цілому ряду дисциплін і, у першу чергу, у курси психології і педагогіки.

Курс НЛП дасть можливість [13, с. 4]:

- підвищити здатності до навчання та пізнання; при цьому ви зможете не тільки контролювати зміни, але й самі вводити їх, навчивши вірно визначати шляхи досягнення як ваших особистих інтересів так і ваших підлеглих;

- ставити цілі, що захоплюють, які самі по собі є стимулюючим початком і максимально збільшують шанси досягнення бажаного результату в будь-якій сфері особистого або ділового життя;

- налагодити міцні й ефективні зв'язки і відносини з людьми, що знаходяться з вами в щоденному особистому контакті в особистому житті і на роботі;

- підвищити вашу чутливість і сприйнятливість, що дозволить вам розрізняти найтонші відтінки поведінки та стану людей і збільшить продуктивність вашого спілкування;

- розвити вашу гнучкість, завдяки чому ви зможете досягти більш успішних результатів у будь-якій життєвій ситуації;

- навчитися ефективно управляти людьми, створюючи атмосферу, що сприяє погодженій і продуктивній роботі;

- навчитися керувати власними думками і почуттями, що дасть можливість вам контролювати свої емоції і стати творцем власної долі;

- проникнути у власну підсвідомість, що буде сприяти максимальному використанню внутрішніх творчих ресурсів.

Ціль освіти – розвивати розумові здібності людини таким чином, щоб вона змогла здійснити усі свої наміри в житті. Це дозволить людині розкрити повний потенціал свого тіла, розуму, духу, а також використовувати свої особисті якості, оточення й обставини так, щоб вона могла здійснити максимум у житті для самої себе і для інших. Відомо, що жодна система освіти не може забезпечити вирішення зазначених завдань без глибоко усвідомленої самою людиною необхідності, без її установки на їхнє вирішення і психологічної готовності до великих додаткових зусиль і цілеспрямованості. Однак масштаб цих завдань, їх доленосне значення для людини варті будь-яких зусиль і енергії.