Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

3.2. Поняття і система інвестиційного законодавства

Інвестиційна діяльність як вид господарської діяльності має свою нормативну основу — інвестиційне законодавство, яке з'явилося після прийняття 24.08.1991 р. Акту проголошення незалежності Украї­ни. В інвестиційному законодавстві домінує принцип рівності в регламентації прав вітчизняних та іноземних інвесторів, і відпові­дно до цього принципу має формуватися система нормативно-пра- вових актів, що регулюють відносини у сфері інвестування.

За завданням та обсягом правового регулювання у сфері інвестиційної діяльності серед цієї системи актів, на думку В.П. Нагребельного, можна виділити дві основні групи:

1) комплексні законодавчі і підзаконні акти, які мають універ­сальний характер і встановлюють основні принципи та зага­льні положення правового регулювання діяльності на тери­торії України вітчизняних та іноземних інвесторів;

2) предметні або рамкові законодавчі та підзаконш акти, які спеціально орієнтовані на регламентацію правового режиму інвестиційної діяльності чи її конкретних організаційних та правових форм, легалізованих в Україні1.

Норми права, що регулюють суспільні відносини у сфері ін­вестування, знаходять своє формальне закріплення у відповід­них нормативних актах. Сукупність цих норм, закріплених у нормативних актах відповідних державних органів, покликана регулювати сукупність складних суспільних відносин, що вини­кають у процесі інвестування. Але існує думка про те, що інвес­тиційне законодавство включає також і видані відповідними дер­жавними органами нормативні акти.

Інвестиційне законодавство як форма реалізації інвестицій­ного права містить широке коло нормативних актів, які регулю­ють інвестиційну діяльність. Основу нормативно-правових ак­тів, що регулюють цей вид діяльності, складають, безумовно, за­кони. Разом з тим особливістю правового регулювання інвести­ційної діяльності є те, що відносини регламентуються широкою системою підзаконних нормативних актів.

Термін «законодавство» досить широко використовується в правовій системі переважно на позначення сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певних галузей права. Цей термін охоплює закони України; діючі міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; постанови Верховної Ради України; укази Президен­та; декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень і відповідно до Конституції України і законів України.

О.М. Вінник визначає інвестиційне законодавство як су­купність нормативних актів, що регулюють інвестиційні від­носини, щодо безпосереднього здійснення інвестиційної діяль­ності і щодо керівництва такою діяльністю2. Оскільки, на думку автора, інвестиційне законодавство є підсистемою госпо­дарського законодавства, то йому притаманні риси, характерні як для законодавства взагалі, так і для господарського законо­давства зокрема:

- розгалуженість і велика кількість нормативних актів. Автор виділяє об'єктивні і суб'єктивні причини цієї розгалуженос­ті. До об'єктивних належать складність відносин у сфері ін­вестиційної діяльності, динамізм інвестиційної діяльності та

її правового регулювання, до суб'єктивних - недостатня ува­га до оптимізації інвестиційного законодавства з боку дер­жави та численні експерименти у сфері інвестиційної діяль­ності, кожен з яких має своє правове забезпечення;

- наявність у системі інвестиційного законодавства значної кількості нормативних актів обмеженої сфери дії - відом­чих і локальних;

- відсутність Інвестиційного кодексу. Але цю прогалину запо­внює Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. Аналіз існуючої правової бази і практики за стосування інвестиційного законодавства свідчить про необ­хідність його подальшого вдосконалення шляхом система тизації і розробки на цій основі Інвестиційного кодексу Укра­їни. У процесі систематизації інвестиційного законодавства мають формуватися такі юридичні моделі цієї діяльності, реалізація яких відповідала б загальним цілям ефективного правового регулювання економічних відносин. Моделю­вання відповідних юридичних форм, включаючи і запропо­нований кодекс, спрямований на комплексне регулювання інвестиційних відносин, має передбачати і застосування адек­ватних юридичних засобів, що сприяли б поліпшенню інвес­тиційного клімату в Україні ;

- наявність нормативних актів СРСР, які застосовуються від повідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законо­давства Союзу РСР» . Наприклад, Правила про договори під­ряду на капітальне будівництво (затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 29.12.1987 р. № 1550);

- наявність дореформених нормативних актів, що значною ча­стиною суперечать основним засадам правового регулюван­ня в умовах запровадження ринкових відносин в економіку України.

Система інвестиційного законодавства — це розміщення ма сиву інвестиційно-правових норм з урахуванням зв'язків і за лежностей між ними.

Як підгалузь господарського законодавства інвестиційне за­конодавство базується на ньому. До господарського законодав­ства входять нормативні акти загальної сфери дії, що регулю­ють господарську діяльність, у тому числі пов'язану з інвесту­ванням і функціонуванням її суб'єктів незалежно від видів і сфер цієї діяльності. У сфері інвестиційної діяльності діють:

- положення Конституції України щодо забезпечення держа­вою соціальної спрямованості економіки України (ст. 13); права власності (у т.ч. інтелектуальної) (ст. 41); права на підприємницьку діяльність (ст. 42); основних засад законо­давчого регулювання у сфері економіки (ст. 5, 7-9, 91) тощо;

- положення кодексів: Цивільного кодексу України; Господар­ського кодексу України, зокрема щодо правового регулюван­ня інноваційної діяльності (глава 34), іноземних інвестицій (глава 38), спеціальних (вільних) економічних зон (глава 39), концесії (глава 40) тощо; Господарського процесуального кодексу щодо вирішення господарських спорів; Кодексу за­конів про адміністративні правопорушення України щодо адміністративної відповідальності; Земельного кодексу Укра­їни щодо використання земельних ділянок під забудову (ст. 62,

68, 69) та ін.;

- положення Законів України «Про інвестиційну діяльність»,

«Про інноваційну діяльність», «Про загальні засади створен­ня і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»,

«Про концесії», «Про угоди про розподіл продукції», «Про наукову і науково-технічну діяльність» та ін.;

- положення шдзаконних нормативно-правових актів, які ре­гулюють окремі питання здійснення інвестиційної діяльності.

Спеціальне інвестиційне законодавство - це система нормати­вно-правових актів, які власне (спеціально) регулюють інвести­ційну діяльність та відносини, що складаються між її суб'єктами.

Інвестиційне законодавство складається із Загальної й Особ­ливої частин. Загальна частина містить норми, що стосуються однаковою мірою всіх суб'єктів інвестиційного права, видів і стадій інвестиційної діяльності, а також галузей народного гос­подарства, у яких здійснюється інвестування та встановлюються інвестиційні договірні відносини. Основним загальним інвес­тиційним законом є Закон України «Про інвестиційну діяль­ність», який визначає правові, організаційні та економічні осно­ви інвестиційної діяльності в Україні:

- дає визначення понять «інвестиції» (ст. 1), «інвестиційна дія­льність» (ст. 2);

- визначає види та форми інвестицій та інвестиційної діяльно­сті (ст. 1-3);

- визначає об'єкти інвестування (ст. 4);

- дає визначення понять «суб'єкт інвестиційної діяльності», «інвестор», «учасник інвестиційної діяльності» (ст. 5), а та­кож визначає їх права (ст. 7) та обов'язки (ст. 8);

- визначає договір як правову форму взаємовідносин між су­б'єктами інвестиційної діяльності (ст. 9);

- визначає правові форми державного регулювання інвестицій­ною діяльністю (ст. 12);

- закріплює основні засади експертизи інвестиційних проектів (ст. 15);

- закріплює державні гарантії прав суб'єктів інвестиційної ді­яльності (ст. 18) та захист інвестицій (ст. 19);

- визначає умови припинення інвестиційної діяльності (ст. 21) та основні засади відповідальності її суб'єктів (ст. 20), а та­кож інші питання здійснення інвестиційної діяльності.

Особлива частина інвестиційного законодавства містить нормативні акти, які регулюють особливості здійснення інвести­ційної діяльності та функціонування її суб'єктів в окремих га­лузях економіки (промисловості, сільському господарстві, транс­порті тощо), сферах інвестиційної діяльності (проектуванні, бу­дівництві, приватизації державного майна, кредитуванні, іннова­ційній діяльності тощо), за участю окремих суб'єктів (іноземне інвестування) чи на окремих територіях (спеціальних економіч­них зонах).

О.М. Вінник виділяє такі розділи інвестиційного законодав­ства1 :

- правовий режим іноземного інвестування. Основним нор­мативним актом цього розділу є Закон України «Про ре­жим іноземного інвестування» від 19.04.1996 р.2, який ви­значає особливості правового режиму іноземного інвестуван­ня. Його суттєвою рисою є те, що для іноземних інвесторів встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими зако­нодавством та міжнародними договорами. Законом перед бачено критерії надання пільг для інвестиційних проектів із залученням іноземних інвестицій лише стосовно пріоритет них напрямків, у яких вони мають здійснюватися. Але такі важливі критерії, як обсяг іноземних інвестицій, їх види, на

жаль, до уваги не бралися. Законом визначено момент набуття підприємством статусу підприємства з іноземними інвести­ціями. Державна реєстрація іноземних інвестицій здійсню­ється лише після фактичного їх внесення. Законом більш чітко визначаються порядок та умови звільнення від обкла­дення митом майна, що ввозиться в Україну як внесок інозе­много інвестора до статутного фонду підприємств з інозем­ними інвестиціями;

- правове регулювання інвестування в процесі приватизації дер жавного майна. До цього розділу належать Закони України «Про приватизацію державного майна» від 19.02.1997 р.1, «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу при ватизацію)» від 15.05.1996 р.2, «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10.07.1996 р.3, а також Указ Президента України «Про державну програму при ватизації» від 12.02.1999 р.4. Ці нормативні акти визначають принципи та порядок інвестування в процесі приватизації державного майна;

- корпоративна форма інвестування. Основними нормативно- правовими актами цього розділу є Закони України «Про гос­подарські товариства» від 19.09.1991 р., «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.05.1991 р.6, «Про державне регулюван­ня ринку цінних паперів» від 30.05.1996 р.в, «Про оренду дер­жавного та комунального майна» від 14.03.1995 р.7, «Про про- мислово-фінансові групи в Україні» від 21.11.1995 р. , «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.1997 р.9, та ін.;

- правове регулювання інноваційної діяльності. Правові, еконо­мічні та організаційні засади державного регулювання інно­ваційної діяльності визначені Законом України «Про іннова­ційну діяльність»10. Поняття інноваційної діяльності дається у Законі України «Про інвестиційну діяльність» (ст. 3), а піль­ги щодо оподаткування інноваційної діяльності визначено За­коном України «Про оподаткування прибутку підприємств» (ч. 14 ст. 7). Деякі питання інноваційної діяльності врегульо­вано підзаконними нормативними актами;

- правове регулювання лізингу. Основним нормативним ак­том, що регулює ці відносини, є Закон України «Про лізинг» від 16.12.1997 р.1;

- правове регулювання капітального будівництва. До цього роз­ділу належать нормативні акти, які регулюють особливості пра­вового становища проектних і будівельних підприємств та ор­ганів управління будівельним комплексом. Це Господарський кодекс України та Закони України «Про управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів» від 19.02.1993 р.2, «Про основи містобудування» від 16.11.1992 р.3, який визначає пра­вові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудів­ної діяльності в Україні та спрямований на формування повно­цінного життєвого середовища, а також низка підзаконних нор­мативно-правових актів;

- особливості інвестиційної діяльності в окремих галузях на­родного господарства;

- особливості здійснення інвестиційної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах. Основним законом цього розділу є Закон України «Про загальні засади створення і функціо­нування спеціальних (вільних) економічних зон»4. Цей Закон визначає порядок створення і ліквідації та механізм функціо­нування спеціальних (вільних) економічних зон на території України, загальні правові та економічні основи їх статусу, а та­кож загальні правила регулювання відносин суб'єктів економі­чної діяльності цих зон з державними та іншими органами.

Слід зазначити, що в цілому в Україні створено правові засади здійснення інвестиційної діяльності, але деякі законодавчі акти потребують змін та доповнень.

Чисельність нормативних актів, що видаються для регулю­вання інвестиційних відносин, велика кількість органів, упов­новажених видавати такі акти, створюють масив несистемати- зованих та невпорядкованих актів. Цей масив не має у своїй основі системоутворюючого акту (деякою мірою цю прогалину заповнює Закон України «Про інвестиційну діяльність»), який потрібний для того, щоб:

- зробити інвестиційне законодавство зручним для практич­ного застосування;

- створити стійку і взаємопов'язану ієрархію актів, у якій, вихо­дячи з основної регламентації, можна було б отримати точні дані щодо вирішення питання в ггідзаконному нормуванні;

- в ієрархії нормативного регулювання витримати вимоги по­слідовної відповідності актів нижчого рівня актам вищого рівня;

- за рахунок створення Загальної частини інвестиційного зако­нодавства забезпечити не тільки єдність правового регулю­вання, а й зекономити нормотворчий матеріал, у якому прин­ципові положення не потребували б повторення в кожному підрозділі Особливої частини інвестиційного законодавства.

Ці проблеми можуть бути вирішені тільки шляхом кодифі­кації інвестиційного законодавства. І саме тому заслуговує на підтримку думка про доцільність розробки та прийняття Інвес­тиційного кодексу України.




raboche-zerkalo-1win
1xbet zerkalo tut
leonbets zerkalo
1xbet zerkalo seychas
1xbet aktualnoe zerkalo
1win zerkalo
rabochee zerkalo leonbets
rabochee zerkalo 1xbet segodnya