Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.2. Форма і зміст інвестиційного договору

Правове регулювання форми договорів виражається у встанов­ленні вимог до неї (форми) й наслідків їх порушень. Мета відпо­відних вимог полягає в тому, що вони дозволяють зробити відно­сини сторін більш визначеними, зняти підстави для спорів у майбутньому як з приводу самого факту здійснення угоди, так і її змісту. Деякі норми надають акту фіксації угоди публічний характер. З цим пов'язаний державний контроль за її змістом в інтересах обігу і третіх осіб, який допомагає сторонам в усвідо­мленні правових наслідків здійснюваних ними юридичних дій, а також інформує зацікавлених осіб про здійснювані угоди.

Разом з тим будь-яка додаткова вимога щодо форми інвес­тиційних договорів об'єктивно призводить до ускладнення і три­валості процедури укладення договору і, як правило, спричиняє додаткові видатки щодо їх оформлення.

Як правило, інвестиційний договір укладається у формі єди­ного документа, підписаного сторонами і скріпленого печатка­ми. Чинне законодавство передбачає такі види письмової форми, що застосовуються при укладенні інвестиційних договорів:

- повна письмова форма, яка містить комплект необхідних для укладання договору документів: підписаний сторонами інвестиціинии договір, пр розбіжностей (якщо розоіжнос- ті при укладанні договору мали місце) та ін.;

- скорочена письмова форма, яка має вигляд комплекту листів, телеграм, факсограм, телефонограм та інших документів, яки ми сторони обмінювалися в процесі встановлення договірно­го зв'язку, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку, укладення даного виду договорів і зміст цих документів свідчіть про наміри сторін установити дого­вірний зв'язок та істотні умови договору;

- договір приєднання - умови договору заздалегідь визначені та не підлягають коригуванню, наприклад, придбання акцій новоствореного або діючого акціонерного товариства шляхом підписки. Відповідно ДО ч. 4 ст. 179 ГК України договір при­єднання - це договір, запропонований однією стороною ін­шим можливим суб'єктам, коли ці суб'єкти в разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту;

- нотаріальна форма, ягса застосовується в разі придбання не рухомого майна, а також продажу в процесі приватизації ці­лісних майнових комплексів підприємств (їхніх структур­них підрозділів), застави нерухомого майна тощо.

Зміст інвестиційного договору складають умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань - як погоджені сто­ронами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Інвестиційний договір вважається укладеним, якщо між сто­ронами в передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договору даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.

У будь-якому разі істотними умовами інвестиційного договору є:

а) предмет договору - інвестиції в будь-якій не забороненій за­конодавством України формі. Кваліфікуючою ознакою інвес­тиційного договору є специфіка предмета договору, який міс тить два типи інвестиційних відносин: матеріальні (інвести­ція) і юридичні (дії, спрямовані на здійснення інвестування);

б) сторони договору. Відносини щодо вкладення майна, майнових прав та інших цінностей з метою отримання прибутку склада­ються між інвестором і реципієнтом. Якщо інвестор бере участь безпосередню в інвестуванні, то реципієнт здійснює інвестиційну діяльність щодо реалізації та використання інвестицій з метою отримання прибутку. Слід звернути увагу на правовий зв'язок інвестора і предмета договору - інвестиції - як до моменту її передачі, так і після вкладення. Цей зв'язок може бути як пря­мий (право власності), так і непрямий (інші майнові права).

в) кількісні та якісні характеристики предмета інвестицій (кі­лькість і характеристика устаткування, іншого майна, що передається, види та конкретні обсяги робіт тощо);

г) форма та об'єкт інвестування. Розглядається як спеціальна умова, що властива тільки інвестиційним договорам. Об'єк­том інвестування може бути будь-який об'єкт, передбачений ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», тобто реальний, фінансовий, інтелектуальний або спільна діяльність;

д) ціна договору — вартість інвестицій в національній чи віль- ноконвертованій валюті, якщо здійснюються іноземні інвес­тиції, а також вартість одиниці виміру конкретного майна, прав, робіт, послуг, що передаються чи виконуються. Заслуго­вує на увагу висловлена О. Сімсон пропозиція щодо включен­ня в склад ціни договору коефіцієнта інвестиційного ризику до повної вартості контракту, тобто до очікуваного прибутку ;

є) строк інвестиційного договору, якщо останній має тривалий характер (про внесення часток до статутного фонду госпо­дарського товариства, повної сплати акцій, здійснення вироб­ничої кооперації тощо), а в ряді випадків - також і конкретні строки виконання певних робіт. Строк можна визначити як період або момент часу, з настанням або закінченням якого пов'язані певні події або дії (бездіяльність), що мають юри­дичне значення. Виходячи із сутності інвестування, інвести­ційний договір, як правило, має тривалий (довгостроковий) характер, який визначається порівняно зі строком обігу ка­піталу в певному секторі економіки. Загальний строк дого­вору може поділятися на окремі строки (зокрема, початок і закінчення етапу інвестування), слід забезпечувати чіткість і визначеність майбутніх взаємовідносин сторін у процесі ви­конання інвестиційного договору;

ж) відповідальність сторін за порушення договірних зобов'я­зань.

У юридичній літературі висловлено думку про доцільність ви­ділення як основної умови інвестиційного договору його мети — безпосередній правовий результат, якого сторони мають досягти при укладенні договору. Тобто мета договору ототожнюється зі змістом зобов'язальних правовідносин, які виникають на підставі укладеного договору. Відрізняє інвестиційний договір від інших цивільно-правових договорів те, що діяльність сторін спрямована на досягнення кінцевої мети - реалізації інвестицій та отримання прибутку. Але інвестор може передбачати й такі цілі: участь в управлінні, розширення виробництва, створення підприємства тощо.

Чинним законодавством визначаються також інші істотні умови для деяких категорій інвестиційних договорів. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» в разі приватизації державного підприємства як ціліс­ного майнового комплексу шляхом викупу, продажу на аукціо­ні, за конкурсом до договору купівлі-продажу, що укладається при цьому, включаються як обов'язкові передбачені бізнес-пла- ном або планом приватизації зобов'язання покупця чи зобов'я­зання сторін, які були визначені умовами конкурсу, аукціону чи викупу. Статтею 10 Закону України «Про концесії» визначено істотні умови договору концесії, а ст. 8 Закону України «Про угоди про розподіл продукції» — істотні умови зазначеної угоди.

Звичайні умови (додаткові), тобто такі, відсутність яких не впливає на юридичну силу договору, мають диспозитивний хара­ктер і включаються до договору за згодою (бажанням) сторін. До звичайних умов інвестиційного договору можна віднести такі:

а) умови про форми платежу;

б) визначення порядку виконання та прийняття виконання;

в) порядок розгляду спорів, що виникають між сторонами в процесі виконання договору;

г) обставини, що звільняють сторони від відповідальності;

д) страхування інвестиційних ризиків і обов'язки сторін щодо цього, способи забезпечення сторонами виконання договір них зобов'язань.

До випадкових умов, які не є характерними для інвестицій­ного договору, можна віднести надання інвестором виконавцям робіт виробничих і житлових приміщень, забезпечення праців­ників виконавця харчуванням тощо.

До інвестиційних договорів висуваються певні вимоги, серед яких можна зазначити такі:

- договори мають відповідати чинному законодавству У країни, зокрема ст. 180 ГК України;

- відповідати статутним цілям та завданням суб'єкта інвес­тиційної діяльності - юридичної особи. Ця вимога зумовле­на тим, що у випадку виявлення фактів укладення інвести­ційного договору з порушенням статуту він визнається не дійсним згідно зі ст. 203, 215 ЦК України, і настають наслід­ки, передбачені ст. 216, 227 ЦК України;

- договір має бути укладений у відповідній формі, яка передба­чена для цього виду договорів (ст. 669 ЦК України). Для окремих видів договорів форма передбачена спеціальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про угоди про розподіл продукції»), або відповідним державним орга­ном затверджується типова форма. Невідповідність угоди встановленій законом формі приводить до наслідків, перед­бачених ст. 218 ЦК України;

- договір має бути підписаний уповноваженою на те особою з обов'язковим зазначенням обійманої посади чи виданого в установленому порядку доручення, на підставі якого діє ця особа. Коло уповноважених на укладання договору осіб пе­редбачається, як правило, у статуті підприємства, а якщо ста­тут не передбачений законодавством, то в засновницькому договорі;

- якщо передбачено додатки до договору (специфікація, прото­кол розбіжностей тощо), то в договорі ставиться позначка про наявність додатків, і самі додатки не повинні суперечити до­говору;

- у договорі слід не тільки передбачити відповідальність сторін у разі порушення договірних зобов'язань, а й деталізувати її;

- у договорі потрібно вказувати на порядок вирішення розбіж­ностей, а також передбачати можливість дострокового вико­нання договірних зобов'язань;

- у договорі слід зазначити форс-мажорні обставини, наслідки невиконання угоди в разі односторонньої відмови від вико­нання договору та інші обставини залежно від виду договору.




raboche-zerkalo-1win
1xbet zerkalo tut
leonbets zerkalo
1xbet zerkalo seychas
1xbet aktualnoe zerkalo
1win zerkalo
rabochee zerkalo leonbets
rabochee zerkalo 1xbet segodnya