3.3. Знос та амортизація основних фондів

В процесі експлуатації основних фондів підприємства постійно відбувається їх знос, та, відповідно, втрата ними вартості. Розрізняють два види зносу основних фондів:

1) фізичний знос - втрата основними фондами технічних властивостей та характеристик в результаті експлуатації, атмосферних впливів, умов збереження, тощо;

2) моральний знос - знецінення вартості основних фондів до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу.

Показниками ступеня зносу основних фондів підприємства є наступні:

1) коефіцієнт зносу - характеризує ступінь зносу та відшкодування витрат на формування основних фондів:

(3.5)

де С_зн - сума зносу основних фондів, грн.

2) коефіцієнт придатності - відображає можливість подальшого використання основних фондів, ступінь невідшкодування витрат на формування основних фондів:

(3.6)

Відшкодування зносу основних фондів відбувається шляхом здійснення амортизаційних відрахувань.

Амортизація - процес поступового перенесення вартості основних фондів на вартість готової продукції з метою нагромадження коштів для повного їх відновлення. Грошовим виразом розміру амортизації є амортизаційні відрахування.

Задля визначення розміру амортизаційних відрахувань встановлюється норма амортизації.

Норма амортизації - відношення річної суми амортизації до вартості основних фондів, виражене у відсотках, показує яку частку своєї вартості щорічно переносять засоби праці на створену ними продукцію.

Норма амортизації визначається за допомогою одного з методів нарахування амортизації. Існують наступні методи нарахування амортизації:

1) прямолінійний метод - щорічно протягом усього терміну функціонування основних фондів амортизаційні відрахування розраховуються за однією нормою від первісної вартості:

(3.7)

де В_перв - первісна вартість основних фондів, грн.;

В_лікв - ліквідаційна вартість основних фондів, грн.;

Т_сл - термін служби основних засобів.

Сума амортизаційних відрахувань (А) визначається наступним чином:

(3.8)

2) метод зменшення залишкової вартості - використовується норма амортизації, розрахована за прямолінійним методом, але амортизаційні суми обчислюються не від початкової, а від залишкової вартості основних фондів.

3) метод прискореного зменшення залишкової вартості -використовується норма амортизації, розрахована за прямолінійним методом, збільшена в 2 рази, амортизаційні суми обчислюються від залишкової вартості основних фондів.

4) кумулятивний метод - характеризується більш високими нормами амортизації на початку амортизаційного періоду та поступовим їх зниженням в його закінченні. Визначення річних сум амортизації здійснюється в декілька етапів:

- визначається сума значень років експлуатації;

- обчислюється дріб від ділення років експлуатації до суми їх значень в зворотному порядку;

- відповідний дріб для кожного року перемножується на вартість основних засобів.

5) виробничий метод - заснований на тому, що функціональна корисність основних фондів залежить не від часу, а від результатів їх використання. При цьому строк корисного функціонування визначається обсягом продукції, який підприємство планує виготовити з використанням цих засобів праці.

Норма амортизації визначається наступним чином:

(3.9)

де Qпл - загальний обсяг продукції, який підприємство планує виготовити з використанням цих засобів праці, одиниць.

Сума амортизаційних відрахувань:

(3.10)

де Qф - фактичний обсяг продукції, який підприємство виготовило з використанням основних фондів.