9.5. Документи, які ведуть на КСП (СП) батареї

На кожному КСП розробляють і ведуть:

- робочу карту;

- картку топогеодезичної прив’язки;

- журнал розвідки та обслуговування стрільби батареї;

- схему орієнтирів;

- великомасштабний планшет;

- схему цілей;

- схему полів невидимості (за необхідності).

Крім того, на КСП (СП) може розроблятись артилерійська панорама місцевості.

Робоча карта є основним документом, який розробляють і ведуть на КСП (СП).

На робочу карту наносять: смугу (сектор) розвідки і РОУ; умовні найменування місцевих предметів і орієнтири; спостережні пункти (бокові, передові); основний напрямок стрільби; пункти управління командира; передній край противника і цілі, розвідані зі своїх СП і отримані від сусідів та інших джерел; інженерне обладнання та інші дані розвідувального характеру; вогневі завдання батареї; положення і завдання загальновійськових підрозділів в обсязі, необхідному для взаємодії, їх пункти управління, призначені рубежі (місця) розгортання; маршрути і порядок пересування СП у ході бою; дані радіаційної і хімічної обстановки.

Крім того, на карту командира взводу управління наносить ВП, метеорологічні дані, позивні радіостанцій і посадових осіб, сигнали управління і сповіщення, схему радіо- і кабельного зв’язку, розрахунок сил і засобів зв’язку. Координатну сітку карти кодують.

Цілі на робочу карту наносять умовними позначеннями.

Картка топогеодезичної прив’язки КСП (СП) (рис. 9.3) виконується у довільному масштабі, як правило, на аркуші стандартного паперу (А4). Картку топогеодезичної прив’язки складає командир відділення управління або один із підготовлених солдатів групи самоприв’язки, підписує картку топогеодезичної прив’язки командир взводу управління після перевірки точності визначення координат.

Журнал розвідки та обслуговування стрільби (рис. 9.4) є робочим документом, до якого записують результати спостережень за противником, відліки при обслуговуванні стрільби. У ньому здійснюється облік і систематизація отриманих розвідданих. По кожній цілі (об’єкту) зазначається: від кого отримані дані; час отримання даних і знаходження цілі; номер; назва; характер; координати; засіб розвідки і точність координат.

Запис у журналі розвідки та обслуговування стрільби здійснюється розвідником відразу ж після виявлення цілі або з’ясуванні тих чи інших дій противника. Запис повинен коротко і точно відображати результати спостереження.

Якщо при спостереженні не визначені явні розвідувальні ознаки тієї чи іншої цілі, то для того щоб зробити у подальшому точний висновок, розвідник у журналі розвідки та обслуговування стрільби лише фіксує замічене або записує попередній висновок.

Журнал розвідки та обслуговування стрільби систематично проглядається командиром відділення для узагальнення добутих розвідувальних даних. Записи, які стосуються однієї й тієї самої цілі, вивчають і аналізують для визначення назви цілі, характеру інженерного обладнання, ступеня достовірності й точності.

Журнал розвідки та обслуговування стрільби, як правило, веде: в командирській машині – командир відділення-старший топогеодезист; у відділенні управління – підготовлений до цієї роботи радіотелефоніст.

Картка

топогеодезичної прив’язки КСП 1 батареї

Карта 1:50 000 _________________

(рік видання)

Топогеодезична прив’язка КСП

здійснювалася по карті за допомогою

апаратури ТГП.

Контроль визначення координат

полярним способом від КТ „Труба заводу”

(5112).

Дирекційні кути орієнтирних напрямків

визначалися за допомогою ГКВ.

Контроль – гіроскопічним способом.

Командир взводу управління

______________________________________________________

(дата) (в/звання, підпис, прізвище)

Рисунок 9.3 – Картка топогеодезичної прив’язки КСП

(варіант)

Журнал розвідки та обслуговування стрільби взводу управління 2 сабатр (варіант)

Основний напрямок	ОН = 35-00	КСП (правий)	Х=50465	У=14320	h=125
Спосіб орієнтування приладів	за загальним орієнтиром	БСП (лівий)	Х=52720	У=13950

Номери цілей (орієнтирів, розривів)	Час виявлення, год, хв.	Положення цілі					Найменування	Координати
		КСП			БСП		цілі і результати				Примітка
		Відлік (α)	Дальність, м	Кут місця, п.к.	Відлік (α)	Дальність, м	спостереження	Х	У	Н
Ор 41	10.00	38-04	970	+0-03			Окрема ялинка	49819	13596	135	Доповідькбатр 10.35'
24	10.30	26-15	1150	+0-02			ПТРК на узліссі	49407	14771	127	Доповідькбатр 11.10'
30	11.05	30-08	1120	+0-03			Танк в окопі	49345	14311	125	Доповідькбатр 11.55'

Рисунок 9.4 – Журнал розвідки та обслуговування

стрільби взводу управління 2 сабатр

(варіант)

Схема орієнтирів (рис. 9.5) призначена для: швидкого пошуку орієнтирів (місцевих предметів) на місцевості; швидкого і надійного передавання (приймання) цілевказівок; визначення положення розвіданих цілей на місцевості стосовно орієнтирів; також для приймання і передавання доповіді про розвідані цілі.

Схему орієнтирів, як правило, розробляє командир відділення управління або один із розвідників за його дорученням. При розміщенні КСП у командирській машині схема орієнтирів складається старшим розвідником-дале-комірником.

Схема орієнтирів являє собою креслення довільного масштабу, на якому в перспективній формі наносять у смузі (секторі) розвідки орієнтири справа наліво по рубежах, починаючи з ближнього, із збереженням їх виду і відносного розташування на місцевості.

Розвідувальні відомості мають різну достовірність, точність та повноту і тому повинні ретельно оброблятися командиром взводу управління та наноситися ним на великомасштабний планшет.

Великомасштабний планшет (рис. 9.6) є робочим документом командира взводу управління, який використовується для обробки і вивчення розвідувальних даних.

Необхідність ведення великомасштабного планшета викликана тим, що на робочу карту, насамперед масштабу 1:50000, неможливо нанести умовними тактичними позначеннями усі розвідані цілі, неможливо встановити місцезнаходження кожної цілі.

Рисунок 9.5 – Схема орієнтирів 2 сабатр

(варіант)

Відомо, що розміри ротного опорного пункту противника становлять до 1,5 км по фронту і до 1 км углибину. У ротному опорному пункті три взводних опорних пункти, у кожному з яких можуть бути: 1–2 танки; 2–4 ПТРК типу „ТОУ”; 3 ПТРК типу „Дракон”; 4 БМП (БТР); декілька гранатометів і кулеметів; між взводними опорними пунктами можуть бути установки ПТРК, танки; у ротному опорному пункті можуть бути 4–5 спостережних пунктів.

Таким чином, у ротному опорному пункті може бути до 50 окремих цілей, які можуть бути об’єктами ураження для батареї. Навіть якщо розвідано 50 % цілей, то у квадрат 2×2 см неможливо нанести 25 цілей.

Рисунок 9.6 – Великомасштабний планшет (варіант)

Тому великомасштабний планшет, як правило, складають на аркуші паперу у масштабі 1:10000. На нього наносять координатну сітку, найбільш характерні місцеві предмети для загального орієнтування, спостережні пункти, усі розвідані цілі із зазначенням їх номерів та засобів розвідки, якими вони були виявлені, час виявлення. Великомасштабний планшет повинен графічно відображати журнал розвідки і обслуговування стрільби, наочно демонструючи взаємне положення цілей та їх положення стосовно місцевих предметів.

На великомасштабний планшет також наносять положення взводних опорних пунктів, а також інших цілей.

Після визначення положення взводних опорних пунктів, а також інших цілей їх переносять з планшета на робочу карту.

Цілі, положення яких визначено неточно або які потребують додаткової розвідки і уточнення, при нанесенні на схему (карту) обводяться пунктирним колом.

Схема цілей (рис. 9.7) оформляється, як правило, на кальці, на якій нанесена координатна сітка. На схему цілей наносять з карти об’єкти (цілі), які були розвідані за певний проміжок часу із зазначенням їх координат. Її складає командир взводу управління, і вона є одним із основних документів, які ведуться на КСП.

Схема цілей ____ батареї

_

_________ Карта 50000, видання року

(час, дата) (рік видання)

Командир __ батареї _____________________

(в/звання, підпис, прізвище)

Командир взводу управління ___________________

(в/звання, підпис, прізвище)

Рисунок 9.7 – Схема цілей 2 сабатр (варіант)

Таблиця 9.2 – Список координат цілей

(додаток до схеми цілей)

Номер цілі	Характер цілі	Координати			Розмір, м
		Х	У	h	Ф	Г
88	Мінометна батарея	88945	44080	140	–	–
...	...	...	...	...	...	...
101	Взводний опорний пункт	90120	45675	140	300	200
...	...	...	...	...	...	...
10	Танк в окопі	88165	45840	145	–	–

Схема полів невидимості (рис. 9.8) призначена для визначення ділянок місцевості, які не спостерігаються із СП. Вона складається шляхом порівняння карти з місцевістю. На карті з точки СП у межах смуги розвідки проводять прямі лінії через висоти та характерні предмети, які є на карті і які спостерігаються на місцевості.

Рисунок 9.8 – Схема полів невидимості

(варіант)

Спостерігаючи місцевість послідовно в кожному напрямі, відмічають на них межі неспостережуваних із СП ділянок місцевості. Відмічені на лініях кордони неспостережуваних ділянок, ретельно порівнюючи з місцевістю, з’єднують лінією. Отримані таким чином на карті поля невидимості заштриховують, межі смуги розвідки і полів невидимості, які нанесені на карту, копіюють (переносять) на восківку (папір). На восківку також переносять координатну сітку, точку СП, характерні місцеві предмети і передній край своїх військ і противника. Таким чином отримують схему полів невидимості з даного пункту.

На КСП може складатися зведена схема полів невидимості, на яку наносять смугу розвідки, передній край своїх військ та спостережні пункти. Для кращого розуміння кожен СП і його поля невидимості наносять відповідним кольором, таким самим кольором легко штрихуються неспостережувані райони місцевості. Схему полів невидимості, як правило, складає командир взводу управління.

За результати розвідки командир взводу управління доповідає командиру батареї усно, з показуванням на місцевості або по карті, а начальнику розвідки дивізіону (начальнику штабу) – технічними засобами зв’язку або наданням схеми цілей із зазначенням координат.

Висновки з розділу

У розділі розкриті завдання взводу управління, порядок роботи командира взводу з організації бойових дій як в обороні, так і в наступі. Достатньо уваги приділено документам, які розробляються на КСП (СП) і порядку їх розроблення.

Завдання з вогневого ураження противника можуть бути успішно вирішені за умови глибоких знань порядку роботи командира взводу управління з організації бойових дій. Особливо це стосується вміння чітко і зрозуміло довести завдання підлеглим, організувати і особисто вести розвідку, підтримувати зв’язок, управляти взводом у ході бойових дій і під час здійснення маршу.

Важливим елементом у роботі командира взводу управління є вміння розробляти і вести бойові документи, які сприяють чіткій організації бойової роботи на КСП (СП).