Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1. Загальна характеристика суб’єктів господарювання. Поняття організаційно-правової форми

Суб’єктами господарського права виступають носії відповідних суб’єктивних прав та юридичних обов’язків, які можуть самостійно і від свого імені вступати в господарські правовідносини. Згідно ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Однак підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Загальне правило встановлює рівність кожного на заняття підприємництвом, а спеціальне - окремі категорії громадян України цим правом не користуються до того моменту поки на них поширюється спеціальний правовий статус. Лише залишення такого статусу відкриває можливість для виникнення підприємницької правоздатності.

Таким чином, Основний Закон придаючи праву на заняття підприємництвом конституційний ранг, тим самим і визначився у підприємницькій правоздатності - здатності мати підприємницькі суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Цивільна правоздатність, на базі якої виникає підприємницька правоздатність, визначається за всіма людьми в незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ч. 2 ст. 24 Конституції України).

Для того щоб особа могла займатись підприємництвом необхідно мати в повному обсязі право- та дієздатність, що передумовлено необхідністю учинення юридичного значимих дій та можливістю нести відповідальність у передбачених законом чи договором випадках. Відомо, що цивільна правоздатність виникає в момент народження та припиняється смертю людини, може у випадках та порядку передбачених законом бути обмежена. Цивільна ж правосуб’єктність юридичних осіб виникає одночасно і пов’язується із її реєстрацією (точніше з моментом отримання свідоцтва про державну реєстрацію), а припинення із ліквідацією - підписанням передаточного (ліквідаційного) балансу. Однак стосовно підприємництва є цілий ряд специфічних моментів. Вони пов’язані з віком здійснювання юридично- значимих дій, їх змістом, вирішенням питань

Правоздатність будь-якого суб’єкта права може бути загальною та спеціальною. Якщо загальна правоздатність є передумовою для здійснення будь-яких видів діяльності та набуття будь-яких видів не заборонених законом прав, то спеціальна дає можливість здійснювати лише такі види діяльності, які відповідають предмету діяльності даного конкретного суб’єкта. Господарська правосуб’єктність фізичних та юридичних осіб є загальною, оскільки законодавство передбачає право зазначених суб’єктів здійснювати будь-яку не заборонену законом діяльність. В той же час вчені вважають, що господарська правосуб’єктність фізичних та юридичних осіб є спеціальною порівняно з цивільною правосуб’єктністю.

Особа повинна мати в повному обсязі цивільну дієздатність - здатність своїми діями набувати для себе суб’єктивні права та юридичні обов’язки (ст. 30 ЦК України) і як її необхідні складові елементи - угодоздатність (правочиноздатність) та деліктоздатність.

Для досягнення мети підприємницької діяльності необхідно, щоб вона здійснювалась організовано та в межах встановленого законом порядку. Такий порядок обумовлений формами власності, способами розмежування повноважень по управлінню майном суб’єкта підприємництва, метою створення, вимогами законодавства, тощо. Тому організаційно-правову форму підприємницької діяльності розглядають як поняття, яке вказує на особливості правового статусу (становища) власника майна, порядок здійснення ним повноважень по управлінню, визначає дозволені законодавством види діяльності, керівні органи, межі та порядок відповідальності за підприємницькими зобов’язаннями.

Організаційно-правову форму можна визначити як обраний власником юридичний спосіб організації керування (управління) його майном в порядку і на умовах, встановлених законом, що відображає правосуб’єктність, правове положення майна та спеціалізацію суб’єкта, що певним чином обумовлює порядок створення та припинення суб'єкта, а також положення його засновників чи власників.

В загальному вигляді організаційно-правові форми підприємницької діяльності поділяють на:

- підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи

- підприємницьку діяльність юридичної особи.